ПРЕДМЕТ ЛОГІКИ ТА ЇЇ ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
- Вступ.
- Мислення як предмет вивчення логіки.
- Формальна логіка як наука.
- Практичне значення логіки.
- Нарис історії логіки.
- Висновки.
Дидактичні цілі:
1. Навчальні: розкрити курсантам проблематику логіки та її практичне значення.
2. Розвиваючі: розвиток мислення курсантів.
3. Виховні: підвищення культури мислення курсантів як складової їх загальної культури.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечуючі дисципліни: юридична деонтологія.
Забезпечувані дисципліни: філософія, філософія права, кримінальний процес, цивільний процес, юридична психологія, криміналістика.
Навчально-методичне забезпечення лекції: навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни “Логіка”.
Наочність: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.
Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, ПК.
ВСТУП
Саме слово "логіка" походить від грецького "логос", яке означає: слово, поняття, думка (ідея), розум, логіка. В українській мові воно має кілька значень. По-перше, у виразах "логіка речей", "логіка історії" під логікою розуміють об'єктивні закономірності, перш за все закони розвитку світу, і в цьому плані кажуть про об'єктивну логіку. Далі, словом "логіка" позначають закономірності взаємного зв`язку і розвитку думок. Їх називають суб`єктивною логікою. Крім того, логікою називають особливу науку про мислення, яка досліджує його структурні закономірності. Ми вивчатимемо логіку в останньому розумінні.
Логіка як наука виникла через практичну потребу людей у правильному, точному, послідовному мисленні. Таке мислення є необхідним у будь-якій галузі людської діяльності.
Особливе значення правильне мислення має в юриспруденції. Адже будь-яка помилка у професійному мисленні юриста є одночасно і професійною помилкою, з усіма наслідками, що звідси випливають. Вся правотворча, правозастосовна і правоохоронна діяльність пов'язана з найбільш нагальними потребами та інтересами людей, а досить часто з їхніми долями. Через це можна сказати, що юрист-професіонал не має права на логічні помилки.
Взагалі логічні операції – визначення, класифікація, доведення, спростування тощо – постійно використовуються в мисленні людини. Але більшість людей здійснюють їх інтуїтивно, несвідомо і досить часто з помилками, без глибокого розуміння тих процесів у мисленні, з якими пов'язані ці операції.
Проблема удосконалення мислення виникла ще на світанку цивілізації. Адже мислення було головною зброєю наших пращурів у боротьбі за виживання. Людство відкрило два шляхи підвищення рівня мислення. Перший – це тренування логічної інтуїції, «внутрішнього голосу», що підказує правильний хід думки. Але інтуїція діє на рівні підсвідомості, вона намагається просто вгадати правильну відповідь, і неспроможна пояснити, чому вона є правильною. Другий шлях удосконалення мислення полягає в тім, щоб вивчити процес мислення, його принципи і закони. Їх знання дає змогу свідомо рухатись до правильного висновку. Звичайно, це і надійніше, і швидше.
Пропонований посібник має на меті познайомити з основами логіки. При цьому головний акцент робиться на тім, щоб показати, на яких саме етапах процесу мислення найчастіше робляться помилки, щоб навчити їх уникати. Мисленевий процес певною мірою подібний до руху вельми складним маршрутом. Інколи він пов'язаний з великою відповідальністю. І тут треба добре знати, де знаходяться найважливіші місця, і як в них діяти.
Посібник зорієнтований передусім на навчальників юридичних академій, інститутів та юридичних факультетів університетів й інших вищих навчальних закладів.
Логіка – це особливий світ зі своїми поняттями, законами, проблемами, традиціями. Для його опанування потрібні значні зусилля. Але вони необхідні, щоб навчитись уникати логічних помилок. Тому за всіх часів в усіх країнах логіка була обов'язковим предметом для молодих людей, котрі обрали своїм фахом юриспруденцію.
Логіка як наука має давню історію. І від самого початку вона була тісно пов`язана з правом. Про це, зокрема, свідчить парадокс під назвою "Еватл", що виник у давньогрецькій філософії. Розповідають, що одного разу до відомого у Стародавній Греції софіста Протагора, який займався платним навчанням логіки, прийшла молода людина на ім'я Еватл і вони домовились таким чином. Протагор зобов`язався навчити Еватла логіки, але гроші його учень мав сплатити лише після свого першого виграного судового процесу. Однак, закінчивши навчання, Еватл відмовився виступати в суді і відмовився платити. Протагор подав на нього до суду і сказав, що Еватл заплатить в будь-якому разі: якщо суд вирішить справу на його (Протагора) користь, то Еватл платитиме за рішенням суду, якщо ж суд стане на інший бік, то це означатиме, що Еватл виграв свій перший судовий процес і мусить платити за угодою. Але Еватл дав таку відповідь: «Я не платитиму в жодному випадку. Якщо суд вирішить справу на мою користь, то я не платитиму за рішенням суду. Якщо ж він стане на бік Протагора, то це означатиме, що я програв судовий процес і не платитиму відповідно до угоди».
Пізніше ми проаналізуємо цей парадокс. Зараз же він цікавий для нас тим, що, по-перше, підтверджує взаємозв`язок між логікою і правом, який існував ще за тих далеких часів, і, по-друге, він дозволяє відчути особливості проблем, що їх досліджують логіка та юридична логіка.
Рекомендована література:
1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка : Навч. посібник для економістів. — Вид. 5-е, допов. і перероб. — К. : КНЕУ, 2012. — 144 с.
2. Бандура О.О. Правознавство у системі наукового знання: Аксіологічно-гносеологічний підхід. – Київ: Вид-во НАВСУ, 2010. – 272 с.
3. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – Х.: Вид-во Ун-ту внутрішніх справ України, 1999. – 164 с.
4. Бирюков Б.В. Логика в России // Вопросы философии. – 2014. - № 8. – С. 109 – 116.
5. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М.: Владос, 1998. – 528 с.
6. Вступ до сучасної юридичної логіки / Титов В.Д. та інш.. – Х.: Ксилон, 2001. – 198 с.
7. Гвоздик О.И. Логика. – К.: УАВД, 1994. – 256 с.
8. Гвоздік О.І. Логічні числення: принципи побудови та застосування в юриспруденції. – К.: Поліграфцентр «Тат», 2003. – 300 с.
9. Гетманова А.Д. Учебник логики со сборником задач. – М.: Гнозис, 2010. – 365 с.
10. Демидов И.В. Логика. – М.: Юриспруденция, 2002. – 272 с.
11. Жеребкін В.Є. Логіка. – Х.: Основа, 2006. – 256 с.
12. Жоль К.К. Логика. – М.: Гнозис, 2004. – 390 с.
13. Жоль К.К. Логика для юристов. – М.: Гнозис, 2004. – 430 с.
14. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). – М.: Гнозис, 2001.
15. Иванов Е.А. Логика. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 416 с.
16. Ивин А.А. Логика. – М.: ОНИКС, 2008. – 336 с.
17. Ивлев Ю.В. Логика. – М.: «Дело», 2010. – 264 с.
18. Карамишева Н.В. Логіка. Підручник для студентів-правників. – Львів: ПАІС, 2000. – 252 с.
19. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.: Высшая школа, 2004. – 271 с.
20. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.
21. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних факультетів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.
Шифр Ю4К64.
22. Конверський А.Є. Логіка традиційна та сучасна. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 536 с.
23. Малахов В.П. Логика для юристов. – М.: Академический проект, 2009. – 432 с.
24. Мозгова Н.Г. Логіка. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2006. – 320 с.
25. Рабінович П. Праворозуміння «природне» та «легістське»: неминучість співіснування // Право України. – 2009. – № 3. – С. 65-70.
26. Солодухин С.А. Логика для юристов. – М.: Экспертное бюро – М, 1998. 240 с.
27. Спасибо-Фатєєва І. Методологічні витоки кодифікації: потреби, обґрунтованість, кон'юнктурність // Право України. – 2009. – № 8. – С. 62-71.
28. Титов В.Д. Логическое знание в его социально-исторической детерминации. – Х.: Регион-информ, 2004. – 260 с.
29. Титов В.Д. Юридическая логика в США. – Х.: Ксилон, 2007. – 250 с.
30. Титов В.Д., Цалін С.Д., Невельська-Гордєєва та ін.; За заг. ред.. проф. Титова В.Д. Логіка. – Х.: Право, 2006. – 208 с.
31. Титов В.Д., Зархина С.Э. Историческое развитие философско-логических концепций языка права. – Х.: ФИНН, 2009. – 432 с.
32. Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.: Юрінком, 2001. – 224 с.
33. Хоменко І.В. Логіка: теорія та практика. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 400с.
34. Щербина О.Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. – К.: Юридична думка, 2004. – 264 с.
35. Закон и жизнь. Международный научно-практический правовой журнал. – № 4 (244). – 2012. – С. 5.