ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ

  1. Вступ.
  2. Поняття про аргументацію.
  3. Доведення та його види.
  4. Критика та її види. Спростування як окремий випадок критики.
  5. Правила, помилки, хитрощі в аргументації та критиці.
  6. Висновки.

ВИСНОВКИ

Уміння міркувати аргументовано є найважливішим компонентом загальної культури людини. Аргументація у найбільш широкому розумінні слова – це процес обґрунтування (тобто наведення доводів або аргументів) певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності.

Треба зауважити, що під словом "аргументація" можуть розуміти також сукупність доводів на користь якогось положення.

Кінцева мета аргументації – прийняття аудиторією висунутого положення (чи положень), тобто переконання аудиторії в справедливості положення, яке пропонується її увазі. Тому теорія аргументації – теорія, що вивчає різноманітні дискусійні прийоми, які використовуються в процесі аргументації, – ставить у центр своєї уваги поняття "переконання" і "прийняття".