СУДЖЕННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЮРИСПРУДЕНЦІЇ
- Вступ.
- Судження як форма думки. Прості судження.
- Складні судження, їх види та семантичні таблиці.
- Логічні властивості правових норм.
- Висновки.
ВИСНОВКИ
Таким чином, ми зробили важливий крок у вивченні логіки – проаналізували судження як форму мислення. Вона фіксує наявність чи відсутність у певного предмета думки тієї чи іншої ознаки. Ще раз підкреслимо, що судження може бути або істинним, або хибним.
Просте судження має тільки один суб'єкт і один предикат та одну зв'язку (позитивну чи негативну). Відношення між простими судженнями виражає така специфічна схема, як логічний квадрат.
Складні судження будуються з простих за допомогою відповідних сполучників - кон'юнкції, диз'юнкції (строгої чи нестрогої), імплікації та еквіваленції. Нагадаємо, що найскладнішими для навчальників тут будуть такі питання: відмінність між строгою та нестрогою диз'юнкціями та відмінність між імплікацією й еквіваленцією. Досвід свідчить, що над цими відмінностями навчальникам доводиться працювати особливо ретельно.
Норми права можна розглядати як судження. Але категорії істинності та хибності до них можна застосувати не завжди. Їх краще аналізувати засобами деонтичної логіки.
Найважливішою формою мислення є умовивід. Але щоб перейти до його вивчення, потрібно ознайомитися з принципами та законами логіки, бо їх необхідно дотримувати при побудові правильних умовиводів.
Принципам і законам логіки і буде присвячена наступна тема.