СУДЖЕННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЮРИСПРУДЕНЦІЇ

  1. Вступ.
  2. Судження як форма думки. Прості судження.
  3. Складні судження, їх види та семантичні таблиці.
  4. Логічні властивості правових норм.
  5. Висновки.

Дидактичні цілі:

1. Навчальні: розкрити курсантам суть і особливості поняття як форми логічного мислення.

2. Розвиваючі: розвиток мислення курсантів.

3. Виховні: підвищення культури мислення курсантів як складової їх загальної культури.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: юридична деонтологія.

Забезпечувані дисципліни: філософія, філософія права, кримінальний процес, цивільний процес, юридична психологія, криміналістика.

Навчально-методичне забезпечення лекції: навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни “Логіка”.

Наочність: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, ПК.

ВСТУП

Логіка – наука про форми та закони правильного мислення. Це визначення містить у собі програму нашої роботи: треба вивчити спершу найпростішу форму правильного мислення – поняття, що вже було зроблено при дослідженні попередньої теми; тепер настала черга більш складної форми – судження. Далі треба буде опанувати закони правильного мислення, тобто логічні закони, і після цього ми будемо готові до аналізу основної проблеми – як правильно будувати умовиводи.

План лекції свідчить про те, що всі судження поділяються на дві великі категорії – прості та складні. У першому питанні ми розглянемо загальну характеристику судження як форми мислення і прості судження. Друге буде присвячене складним судженням.

Розглянемо перше питання.



Рекомендована література:

1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка : Навч. посібник для економістів. — Вид. 5-е, допов. і перероб. — К. : КНЕУ, 2012. — 144 с.

2. Бандура О.О. Правознавство у системі наукового знання: Аксіологічно-гносеологічний підхід. – Київ: Вид-во НАВСУ, 2010. – 272 с.

3. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – Х.: Вид-во Ун-ту внутрішніх справ України, 1999. – 164 с.

4. Бирюков Б.В. Логика в России // Вопросы философии. – 2014. - № 8. – С. 109 – 116.

5. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М.: Владос, 1998. – 528 с.

6. Вступ до сучасної юридичної логіки / Титов В.Д. та інш.. – Х.: Ксилон, 2001. – 198 с.

7. Гвоздик О.И. Логика. – К.: УАВД, 1994. – 256 с.

8. Гвоздік О.І. Логічні числення: принципи побудови та застосування в юриспруденції. – К.: Поліграфцентр «Тат», 2003. – 300 с.

9. Гетманова А.Д. Учебник логики со сборником задач. – М.: Гнозис, 2010. – 365 с.

10. Демидов И.В. Логика. – М.: Юриспруденция, 2002. – 272 с.

11. Жеребкін В.Є. Логіка. – Х.: Основа, 2006. – 256 с.

12. Жоль К.К. Логика. – М.: Гнозис, 2004. – 390 с.

13. Жоль К.К. Логика для юристов. – М.: Гнозис, 2004. – 430 с.

14. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). – М.: Гнозис, 2001.

15. Иванов Е.А. Логика. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 416 с.

16. Ивин А.А. Логика. – М.: ОНИКС, 2008. – 336 с.

17. Ивлев Ю.В. Логика. – М.: «Дело», 2010. – 264 с.

18. Карамишева Н.В. Логіка. Підручник для студентів-правників. – Львів: ПАІС, 2000. – 252 с.

19. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.: Высшая школа, 2004. – 271 с.

20. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права. – Чернівці: Рута, 1999. – 295 с.

21. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних факультетів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.

Шифр Ю4К64.

22. Конверський А.Є. Логіка традиційна та сучасна. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 536 с.

23. Малахов В.П. Логика для юристов. – М.: Академический проект, 2009. – 432 с.

24. Мозгова Н.Г. Логіка. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2006. – 320 с.

25. Рабінович П. Праворозуміння «природне» та «легістське»: неминучість співіснування // Право України. – 2009. – № 3. – С. 65-70.

26. Солодухин С.А. Логика для юристов. – М.: Экспертное бюро – М, 1998. 240 с.

27. Спасибо-Фатєєва І. Методологічні витоки кодифікації: потреби, обґрунтованість, кон'юнктурність // Право України. – 2009. – № 8. – С. 62-71.

28. Титов В.Д. Логическое знание в его социально-исторической детерминации. – Х.: Регион-информ, 2004. – 260 с.

29. Титов В.Д. Юридическая логика в США. – Х.: Ксилон, 2007. – 250 с.

30. Титов В.Д., Цалін С.Д., Невельська-Гордєєва та ін.; За заг. ред.. проф. Титова В.Д. Логіка. – Х.: Право, 2006. – 208 с.

31. Титов В.Д., Зархина С.Э. Историческое развитие философско-логических концепций языка права. – Х.: ФИНН, 2009. – 432 с.

32. Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.: Юрінком, 2001. – 224 с.

33. Хоменко І.В. Логіка: теорія та практика. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 400с.

34. Щербина О.Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. – К.: Юридична думка, 2004. – 264 с.

35. Закон и жизнь. Международный научно-практический правовой журнал. – № 4 (244). – 2012. – С. 5.