Навчальні матеріали

ТЕМА 6. СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Мультимедійна презентація
  • Тестовий контроль знань
  • Список джерел
    • ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
  • 1. Поняття Служби безпеки України, її основні завдання та засади діяльності
  • 2. Система і організація діяльності Служби безпеки України
  • 3. Кадри Служби безпеки України
  • 4. Повноваження Служби безпеки України

    • 1. Поняття Служби безпеки України, її основні завдання та засади діяльності

    Чинне законодавство України до переліку правоохоронних органів відносить також Службу безпеки України.

    Служба безпеки України – державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України[1].

    Діяльність Служби безпеки України здійснюється у відповідності з положеннями Конституції України, Законів України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року зі змінами за станом на 1 січня 2021 року, «Про контррозвідувальну діяльність» від 26 грудня 2002 року[2], «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року[3], «Про розвідку» від 17 вересня 2020 року[4], «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року[5], «Про національну безпеку України» 21 червня 2018 року[6], Указів Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»»[7], міжнародних правових актів, визнаних Україною.

    Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.

    Правові підвалини діяльності Служби Безпеки України становлять Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України, та інші нормативні акти, відомчі накази, положення й інструкції, які регламентують діяльність підрозділів цього державного органу.

    На Службу безпеки України законодавством покладається завдання у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці (ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України»).

    До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

    Основними політико-правовими засадами діяльності Служби безпеки України є засади: законності; поваги до прав і гідності особи; позапартійності та відповідальності перед народом України.

    До принципів оперативно-службової діяльності Служби безпеки України належать принципи поєднання єдиноначальності і колегіальності; гласності і конспірації.

    Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України.

    Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

    Орган Служби безпеки України у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов’язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності.

    Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов’язана дати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових (службових) осіб та органів Служби безпеки України.

    Засада позапартійності полягає в тому, що використання Служби безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.

    Діяльність партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичні цілі, в Службі безпеки України забороняється. На період служби чи роботи за трудовим договором членство співробітників Служби безпеки України у таких об’єднаннях зупиняється.

    Як виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, у професійних спілках (ст. 6 Закону).

    Служба безпеки України інформує про свою діяльність через засоби масової інформації, шляхом надання відповідей на запити на доступ до публічної інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку.

    Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України.

    Не підлягає розголошенню інформація з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законами України.

    Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.

    Громадяни України та їх об’єднання, інші особи сприяють законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах.


    2. Система і організація діяльності Служби безпеки України

    Систему Служби безпеки України становлять: Центральне управління Служби безпеки України; підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

    Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.

    Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.

    Для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр. Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України затверджується Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України[8].

    Відповідно до ст. 10 Закону України «Про Службу безпеки України» Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України.

    Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи:

    Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов’язкові для виконання у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав та свобод громадян.

    З метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки України створюються її регіональні органи: обласні управління Служби безпеки України, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України.

    В інтересах державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки України можуть створюватися на окремих державних стратегічних об ’єктах і територіях, у військових формуваннях.

    У своїй оперативно-службовій діяльності регіональні органи Служби безпеки України є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

    Органи військової контррозвідки створюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

    Органи військової контррозвідки створюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

    Керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Центральним управлінням здійснює Голова Служби безпеки України. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки України.

    Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

    Голова Служби безпеки України має заступників, які призначаються на посади за його поданням та звільняються з посад Президентом України.

    У Службі безпеки України створюється колегіальний дорадчий орган – колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки України завдань, приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами.

    Рішення колегії приймаються більшістю голосів і оголошуються наказами Голови Служби безпеки України.

    До складу колегії входять Голова Служби безпеки України, його заступники та інші особи, крім народних депутатів України, призначені Президентом України. Перебування членів колегії в партіях, рухах, інших громадських об’єднаннях, що мають політичні цілі, відповідно до статті 6 Закону зупиняється.

    Положення про колегію Служби безпеки України затверджується Президентом України.

    Начальники підрозділів Центрального управління Служби безпеки України: контррозвідки, військової контррозвідки, контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічного, оперативного документування, слідчого, по роботі з особовим складом, інших підрозділів, визначених Президентом України, а також начальники регіональних органів – обласних управлінь Служби безпеки України призначаються на посади за поданням Голови Служби безпеки України та звільняються з посад Президентом України.


    3. Кадри Служби безпеки України

    Особливий характер діяльності Служби безпеки України зумовлений необхідністю окреслення низки суттєвих вимог професіонального й морально-етичного плану щодо осіб, які працюють у цих органах. Склад їх кадрів закріплено у ст. 19 Закону «Про Службу безпеки України»: «Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби». Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.

    До цих органів приймаються громадяни України на конкурсній добровільній і договірній основі, які за діловими й моральними рисами, освітнім рівнем і станом здоров’я здатні ефективно виконувати свої службові обов’язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, що затверджуються Головою Служби безпеки України.

    Кадровий склад Служби безпеки можна поділити на дві категорії – на військовослужбовців і працівників, які уклали трудовий договір.

    Військовослужбовці можуть бути співробітниками, а також військовослужбовцями строкової служби. Співробітники-військовослужбовці виконують свої обов’язки на умовах укладення договору (контракту), а військовослужбовці строкової служби проходять військову службу як призвані на військову службу відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»[9]. На співробітників-військовослужбовців і військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України.

    Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України, мають єдину форму одягу, їм видається службове посвідчення. Військова форма одягу та знаки розрізнення військовослужбовців установлюються Президентом України, а правила їх носіння затверджуються Головою Служби безпеки України.

    Чисельний склад співробітників Служби безпеки України визначається Законом України від 20 жовтня 2005 р. «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України»[10] і ст. 19 Закону «Про Службу безпеки України».

    Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» затверджено загальну чисельність Служби безпеки України у кількості 27000 осіб, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) – у кількості 31000 осіб, а на період дії воєнного стану – у кількості згідно з Мобілізаційним планом України на особливий період.

    Якісний склад співробітників вирішується шляхом конкурсного відбору з урахуванням їхніх ділових і моральних якостей. Добір співробітників із високими діловими й моральними якостями – це вимоги Закону «Про Службу безпеки України» та відомчих норм, які конкретизують цю роботу. Значна увага в роботі з кадрами приділяється вихованню й підвищенню рівня їх знань, діловій кваліфікації. У системі органів Служби безпеки України створено підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації спеціалістів, що провадяться в навчальних закладах відповідно до Закону України «Про освіту» та інших актів законодавства.

    Законом «Про Службу безпеки України» передбачено соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників цих органів. Так, Закон закріплює положення, що військовослужбовці Служби безпеки України при виконанні покладених на них обов’язків є представниками влади, діють від імені держави й перебувають під її захистом. Недоторканність їхньої особи, їхні честь і гідність охороняються законодавством. Під захистом держави знаходяться й особи, які допомагають і сприяють Службі безпеки України, а також пенсіонери цих органів.


    4. Повноваження Служби безпеки України

    Згідно з чинним законодавством на Службу безпеки України покладаються такі обов’язки:

    1) здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов’язаних з національною безпекою України;

    2) здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов’язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

    3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв’язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень;

    4) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України;

    5) забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об’єднань;

    6) здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв’язку, а також важливих об’єктів інших галузей господарства;

    7) здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки;

    8) у межах визначеної законодавством компетенції забезпечувати захист особистої безпеки громадян і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відповідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози їх життю, здоров’ю, житлу чи майну; брати участь у реабілітації і поновленні прав незаконно репресованих осіб;

    9) сприяти Державній прикордонній службі України в охороні державного кордону України;

    10) виконувати за дорученням Президента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави;

    11) сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій;

    12) подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам Національної поліції, іншим правоохоронним органам у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень;

    13) брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в’їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну;

    15) проводити наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, впроваджувати їх результати в практику діяльності Служби безпеки України;

    16) виконувати за дорученням Президента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави;

    17) брати участь у розробленні та здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт;

    18) забезпечувати внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підтримання таких відомостей в актуальному стані у межах, визначених законодавством;

    19) здійснювати функцію технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації;

    20) здійснювати за участю Міністерства закордонних справ України міжнародне співробітництво щодо подання пропозицій до комітетів Ради Безпеки ООН та до іноземних держав про включення (виключення) фізичних або юридичних осіб та організацій до відповідних санкційних переліків та розгляду запитів іноземних держав про включення (виключення) до (з) переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки Україну»).

    Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов’язків відповідно до ст. 25 Закону «Про Службу безпеки України» надається право:

    1) вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби безпеки України, перевіряти у зв’язку з цим документи, які посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховання речових доказів злочинної діяльності;

    2) подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов’язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, у тому числі із забезпечення охорони державної таємниці;

    3) одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об’єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про депозитарну систему України»;

    4) входити у порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;

    5) складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Служби безпеки України, проводити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

    6) використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення кримінальних правопорушень, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги;

    7) виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, переслідуванні осіб, що підозрюються у їх вчиненні, заходити в жилі, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

    8) проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»[11];

    9) здійснювати співробітництво з громадянами України та іншими особами, в тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності і конфіденційності цих відносин;

    10) користуватися на договірних засадах службовими приміщеннями підприємств, установ, організацій, військових частин, а також жилими та іншими приміщеннями громадян;

    11) в інтересах контррозвідки і оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, що визначаються завданнями, покладеними на Службу безпеки України Законом України «Про Службу безпеки України»;

    12) видавати у разі наявності небезпеки для життя і здоров’я особам, взятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.

    У разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності Служба безпеки України, її органи і співробітники мають також право:

    1) одержувати в установленому законом порядку на письмову вимогу керівника органу або оперативного підрозділу Служби безпеки України від митних органів, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форми власності) інформацію і документи про операції, стан рахунків і руху коштів на них за конкретний проміжок часу (з розшифруванням сум, дати призначення та контрагента платежу), вклади, внутрішньо- та зовнішньоекономічні угоди, а також завірені копії документів, на підставі яких було відкрито рахунок конкретної юридичної або фізичної особи. Отримання від банків відомості, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо – не пізніш як протягом 10 діб;

    2) залучати в установленому законодавством порядку до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів;

    3) одержувати в установленому законодавством порядку за письмовими запитами керівника органу або оперативного підрозділу Служби безпеки України інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом, Офісом Генерального прокурора, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування України;

    4) подавати за матеріалами оперативно-розшукової діяльності до суду заяви про скасування реєстрації і припинення діяльності суб ’єктів підприємництва, а також за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України;

    5) входити за письмовим розпорядженням керівника органу або оперативного підрозділу Служби безпеки України за службовими посвідченнями на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ (крім іноземних дипломатичних представництв) незалежно від форми власності, на пункти пропуску через державний кордон та митниць, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;

    6) за постановою слідчого та з санкції відповідного прокурора по нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, а у невідкладних випадках – з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані в розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України[12];

    7) ініціювати в судовому порядку згідно із законом питання про включення (виключення) фізичних або юридичних осіб та організацій до (з) переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

    8) ініціювати в судовому порядку питання надання доступу до активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, за зверненням особи, яка може документально підтвердити наявність виняткових умов, викладених у відповідних резолюціях Ради Безпеки ООН, або потреби в покритті основних та надзвичайних витрат.

    Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України.

    Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється Верховною Радою України.

    Голова Служби безпеки України щорічно подає Верховній Раді України звіт про діяльність Служби безпеки України. Контроль за діяльністю Служби безпеки України здійснюється Президентом України та уповноваженими ним державними органами.

    Постійний контроль за дотриманням конституційних прав громадян і законодавства в оперативно-розшуковій діяльності та діяльності у сфері охорони державної таємниці органів і підрозділів Служби безпеки України, а також контроль за відповідністю виданих Службою безпеки України положень, наказів, розпоряджень, інструкцій і вказівок Конституції і законам України здійснюється спеціально призначеними Президентом України посадовими особами. Повноваження цих посадових осіб та правові гарантії їх діяльності визначаються Положенням, яке затверджується Президентом України.

    Служба безпеки України регулярно у порядку, визначеному Президентом України, інформує Президента України, членів Ради національної безпеки України і посадових осіб, спеціально призначених Президентом України, з основних питань своєї діяльності, про випадки порушення законодавства, а також на їх вимогу подає інші необхідні відомості.

    Голова Служби безпеки України щорічно подає Президенту України письмовий звіт про діяльність Служби безпеки України.

    Голова Служби безпеки України несе персональну відповідальність за своєчасність, об’єктивність і повноту поданої інформації.


    Список джерел

    Нормативно-правові акти:
    1. Загальна декларація прав людини: прийн. 10 груд. 1948 р. Верховна Рада України : [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
    2. Закон України «Про Вищий антикорупційний суд»: чинне законодавство станом на 14 черв. 2020 р. К.: ПАЛИВОДА А.В., 2020. 24 с.
    3. Господарський процесуальний кодекс України від 06 лист. 1991 р. № 1798-XII. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12.
    4. Конвенція про захист прав людини і основних свобод: прийн. 04 лист. 1950 р. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
    5. Конституція України: Закон України 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
    6. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання: прийн. 10 груд. 1984 р. № 995-085. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085.
    7. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок: прийн. 3 верес. 1981 р. (укр/рос). Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207.
    8. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 лип. 2005 р. № 2747-ІV. Верховна Рада України. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.
    9. Кримінальний процесуальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 19 лют. 2021 р. К.: ПАЛИВОДА А.В., 2021. 452 с.
    10. Міжнародний пакт про громадянські i політичні права: прийн. 16 груд. 1966 р. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
    11. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 лип. 2012 р. № 5076-VІ {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1702-VII від 14.10.2014 , ВВР, 2014, № 50-51, ст. 2057, № 1404-VIII від 02.06.2016 , ВВР, 2016, № 30, ст. 542, № 1791-VIII від 20.12.2016 , ВВР, 2017, № 4, ст. 42, № 1798-VIII від 21.12.2016 , ВВР, 2017, № 7-8, ст. 50, № 198-IX від 17.10.2019 , № 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст. 279 № 720-IX від 17.06.2020 }. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17.
    12. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02 черв. 2011 р. № 3460-VІ. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17.
    13. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 берез. 2003 р. № 638-IV. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15.
    14. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 груд. 2006 р. № 3477-ІV. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15.
    15. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 груд. 2006 р. № 3477-ІV. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15.
    16. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні: Закон України від 6 верес. 2012 р. № 5207-VI {Із змінами, внесеними згідно із Законом №1263-VII від 13.05.2014 , ВВР, 2014, № 27, ст. 915}. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17.
    17. Про внесення змін до Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 лип. 2019 р. № 564. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0835-19.
    18. Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора: Наказ Генеральної прокуратури України від 23 груд. 2019 р. № 351. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1156-19.
    19. Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 12 лист. 2015 р. № 794-VІІІ. Верховна Рада України: [сайт]. URL: URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19.
    20. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 груд. 1993 р. №3781-ХІІ. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12.
    21. Про Дисциплінарний статут Національної поліції України: Закон України від 15 берез. 2018 р. № 2337-VІІІ {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 305-IX від 03.12.2019}. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2337-19.
    22. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 груд. 1993 р. №3782-ХІІ. Верховна Рада України : [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12.
    23. Про запобігання корупції: Закон України від 14 квіт. 2014 р. № 3206-VІ (редакція від 02.01.2020). Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
    24. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні: Закон України від 6 верес. 2012 р. № 5207-VI {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1263-VII від 13.05.2014 , ВВР, 2014, № 27, ст. 915}. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17.
    25. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні: Наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 лист. 2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5/. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12.
    26. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 лип. 2017 р. № 575 {Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 564 від 11.07.2019 }. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0937-17.
    27. Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 квіт. 2020 р. № 357. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0443-20.
    28. Про затвердження Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 лип. 2017 р. № 591. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1024-17.
    29. Про затвердження Інструкції про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 лист. 2015 р. № 1339. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1392-15.
    30. Про затвердження Інструкції про порядок проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31 трав. 2013 р. № 537. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1309-13.
    31. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : Наказ Міністерства юстиції України від 8 жовт. 1998 р. № 53/5. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.
    32. Про затвердження окремих положень Кримінального процесуального кодексу України : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лист. 2012 р. № 1104; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 437 від 13.07.2016, № 795 від 09.11.2016, № 1103 від 24.12.2019. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF.
    33. Про затвердження Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20 трав. 2020 р. № 405. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0491-20.
    34. Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення : Наказ Офісу Генерального прокурора від 30 черв. 2020 № 298. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20.
    35. Про затвердження Положення про Департамент міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серп. 2020 р. № 620. ІПС ЛІГА:ЗАКОН: [сайт]. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MVS984.html.
    36. Про затвердження порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Генеральної прокуратури України від 29 верес. 2017 р. №807/1193/279. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1299-17.
    37. Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08 лют. 2019 р. № 100 {Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 877 від 22.10.2019 }. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19.
    38. Про Конституційний Суд України: Закон України від 13 лип. 2017 р. № 2136-VIII. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19.
    39. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26 груд. 2002 р. № 374-IV. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15.
    40. Про національну безпеку України : Закон України 21 черв. 2018 р.№ 2469-VIII. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#n355.
    41. Про Національну поліцію: Закон України від 02 лип. 2015 р. № 2822. Верховна Рада України : [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19.
    42. Про Національне Антикорупційне бюро України: Закон України від 14 жовт. 2015 р. № 1698-VІІ. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18.
    43. Про оборону України: Закон України від 22 берез. 2001 р. № 2331-III. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12.
    44. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лют. 1992 р. № 2135-ХІІ. Верховна Рада України: [сайт]. URL: URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12.
    45. Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 лип. 2017 р. № 570 {Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 403 від 20.05.2020}. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17.
    46. Про попереднє ув’язнення: Закон України від 30 черв.1993 р. № 3352-ХІІ {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019 , ВВР, 2019, № 42, ст. 238, № 372-IX від 12.12.2019 }. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12.
    47. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовт. 2014 р. № 1697-VII. {Із змінами, внесеними згідно із Законами: № 2475-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.272, № 113-IX від 19.09.2019 , ВВР, 2019, № 42, ст. 238, № 263-IX від 31.10.2019 , № 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст. 279, № 720-IX від 17.06.2020 , ВВР, 2020, № 47, ст. 408, № 1052-IX від 03.12.2020 }. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18.
    48. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України від 14 верес. 2020 р. № 392/2020. Верховна Рада України: [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/2020.
    49. Про розвідку: Закон України від 17 верес. 2020 р. № 912-IX. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#n442.
    50. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 берез. 1992 р. № 2229-ХІІ. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12.
    51. Про судову експертизу: Закон України від 25 лют. 1994 р. № 4038-ХІІ. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.
    52. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02 черв. 2016 р. № 1402-VІІІ {Із змінами, внесеними згідно із Законами: № 1774-VIII від 06.12.2016 , ВВР, 2017, № 2, ст. 25, № 1798-VIII від 21.12.2016 , ВВР, 2017, № 7-8, ст. 50, № 2147-VIII від 03.10.2017 , ВВР, 2017, № 48, ст. 436, № 2509-VIII від 12.07.2018 , ВВР, 2018, № 35, ст. 267, № 193-IX від 16.10.2019 , № 263-IX від 31.10.2019, № 679-IX від 04.06.2020 , ВВР, 2020, № 42, ст. 348, № 950-IX від 03.11.2020 }. Верховна Рада України: [сайт]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19.
    Монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових статей, тези доповідей на конференціях, круглих столах:
    1. Андріїв В. І., Кіндюк Б. В. Основні положення міжнародного договору – єдиної концепції «Про наркотичні засоби» 1961 р. Юридична Україна. 2020. № 4. С. 24-30.
    2. Андрійченко О., Чернецька О. Практика Європейського суду з прав людини у здійсненні правосуддя. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 4. С. 284-288.
    3. Ахтирська Наталія. Екстрадиція «вора в законе». Підприємництво, господарство і право. 2020. № 7. С. 320-327.
    4. Баганець О. Про деякі проблеми досудового слідства та прокурорського нагляду і можливі шляхи вирішення / О. Баганець. Вісник прокуратури. 2016. № 3. С. 65-80.
    5. Баулін О. Сучасні проблеми забезпечення вимог закону при повідомленні про підозру / О. Баулін. Вісник прокуратури. 2016. № 4. С. 54-62.
    6. Білосол О. Ю. Феномен гібридних загроз національної безпеки. Юридична Україна. 2020. № 4. С. 6-15.
    7. Бойко Іван. Правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ у сфері забезпечення внутрішньої безпеки України. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 9. С. 105-113.
    8. Бурлак П. Методика розслідування кримінальних проваджень щодо викрадання військового майна, вчиненого військовими службовими особами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 410 КК України). Вісник прокуратури. 2019. № 4. С. 66-75.
    9. Використання практики Європейського суду з прав людини у кримінальному провадженні: навчально-практичний компендіум. /І. В. Гловюк, М. М. Стоянов, В. А. Завтур / Одеса.: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 420 с.
    10. Влад Сергій. Особливості організації роботи прокуратури України в галузі. Міжнародного співробітництва. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 5. С. 319-324.
    11. Воєвода А., Александров О. Особливості початкового стану розслідування в кримінальному провадженні за фактами загибелі військовослужбовців у місцях проведення бойових дій. Вісник Національної академії прокуратури. 2019. № 2. С. 70-81.
    12. Говоруха О. Моніторинг судових рішень прокурором при здійсненні представницької діяльності як важливий компонент ефективності правосуддя. Вісник прокуратури. 2017. № 4. С. 56-59.
    13. Глушков В. О. та ін. (Глушков, Валерій Олександрович та ін.) Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. / Міжгалузева акад. управл.; В. О. Глушков, С. А. Кузьмін, В.В. Михайленко. Київ: ВД «Дакор», 2013. 371 с.
    14. Досудове розслідування кримінальних проступків [Текст] : метод. рек. / [С. С. Чернявський, М. С. Цуцкірідзе, Р. М. Дударець та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. 160 с.
    15. Дрозд Валентина. Судова практика щодо допустимості доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 9. С. 185-190.
    16. Експертизи у кримінальному провадженні: науково-практичний посібник / кол. авт.: А. В. Столітній, С. В. Шмаленя, Н. В. Нестор, С. Д. Нестеренко, М. С. Туркот та ін.; за заг. ред. А. В. Столітнього. Київ: Норма права, 2020. 308 с.
    17. Зразки процесуальних документів та бланків у кримінальному провадженні (з коментарями та поясненнями) / C. C. Чернявський. К.: «Центр учбової літератури», 2017. 350 с.
    18. Зразки процесуальних документів сторони захисту, потерпілого. Практичний посібник. / Ю. І. Руснак. К.: «Центр учбової літератури», 2017. 288 с.
    19. Зразки документів з публічного права (кримінальне право, кримінальний процес, адміністративне право та процес) : Навч. посіб. 2-ге видан. перероб. та допов. / О. В. Баулін, П. С. Матвеєв, С. П. Матвеєва / К. : Алерта, 2019. 128 с.
    20. Капустник Володимир, Стащак Микола. Задання оперативних підрозділів Національної поліції під час проведення оперативно-розшукових заходів відомчого санкціонування. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 9. С. 209-213.
    21. Караман І. В., Козіна В. В. Європейський суд з прав людини, Європейська конвенція з прав людини та індивідуальні заяви: перше знайомство. К.: ВАІТЕ, 2015. 136 с.
    22. Клопотання прокурора у кримінальному провадженні: наук.-практ. посіб. / Cеврук Ю. Г., Столітній А. В., Санін О. В., Єні О. В., Туркот М. С. та ін.; за ред. д-ра юрид. наук Столітнього А.В. Київ: Національна академія прокуратури України, 2018. 346 с.
    23. Комарницька О., Єсипчук С. Особливості реагування прокурора на виявлені порушення закону під час здійснення оперативно-розшукової діяльністі / О. Комарницька, С. Єсипчук. Вісник прокуратури. 2016. № 5. С. 60-71.
    24. Кримінальне судочинство. Процесуальні документи. Практичний коментар та зразки. Київ: «Центр учбової літератури». 2019. 184 с.
    25. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. К.: Юстініан, 2012. 1224 с.
    26. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.: за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. Х.: Право, 2012. 768 с.
    27. Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково – практичний коментар / Відп. ред.: С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарчеко. Х.: Одісей, 2013. 1104 с.
    28. Кримінальний процес : підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін., за ред. В. Я. Тація, І. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. Х.: Право, 2013. 824 с.
    29. Кримінальний процес : підручник. / За заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. К., 2013. 544 с.
    30. Кримінальний процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами практики Конституційного Суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Наук-практ. посіб. / уклад.: А. В. Столітній, С. В. Шмаленя, М. С. Туркот, М. І. Снігар; за ред. д.ю.н., проф. А. В. Столітнього; друге видання. К.: Норма права, 2020. 1504 с.
    31. Курочка Н.И., Каркач П. М. Прокурорський нагляд в Україні. Луганськ, 2013. 236 с.
    32. Кучинська О., Щиголь О. Забезпечення права засудженого на справедливий суд в аспекті перегляду судових рішень за виключними обставинами на прикладі рішення ЄСПЛ у справі «Петухов проти України». Підприємництво, господарство і право. 2019. № 4. С. 254-260.
    33. Марценюк Т. Гендерна політика Європейського Союзу: загальні принципи та найкращі практики. К.: Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД). 2015. 43 с. URL: http://www.icps.com.ua/assets/uploads/files/genderna_pol_tika_s.pdf.
    34. Методичні рекомендації щодо виконання вимог міжнародних договорів та КПК України про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій / [Бедро О. В., Григоровський В. В., Кіцул О. Ю., Коваленко О. В., Красноборова М. П., Новик Л. Г., Сапін О. В.]. K.: Генеральна прокуратура України; Національна академія прокуратури України, 2012. 60 с.
    35. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України /Тертишник В. М./ Видання 12-те доповн і перероб. К.: Алерта, 2016. 810 с.
    36. Організація судових та правоохоронних органів : підручник / І. Є. Марочкін, Л. М. Москвич, М. П. Каркач та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна. Х.: Право, 2014. 448 с.
    37. Правові засади протидії корупції: навч. посіб. /кол. авт.; за ред. М. В. Лошицького. Київ: Національна академія прокуратури України, 2019. 342 с.
    38. Про результати роботи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України у першому кварталі 2019 року. Вісник прокуратури. 2019. № 4. С. 22-23.
    39. Рішення Європейського суду з прав людини в кримінальних справах. Захист життя, здоров’я, честі та гідності / за заг. В. С. Ковальского. Київ: Юрінком Інтер, 2019. 296 с.
    40. Саковський Андрій. Оперативно-розшукове документування як пошуково-пізнавальний процес і складник оперативно-розшукової діяльності. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 7. С. 371-377.
    41. Смірнов М. Правова природа та особливості нагляду прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням / М. Смірнов. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 2. С. 108-112.
    42. Symchuk Anatolii. Issues of Quality of Expert Opinion, and Certain Aspects of Forensic Expert Safety in Criminal, Civil and Administrative Proceedings. // Kofanov Andrii, Svoboda Eugenia, Mikhalchuk Tetiana, Morgun Nadiia, Symchyk Anatolii. / Intellectual Archive. Volume 8, Number 3, Canada. July – September 2019. P. 74-81.
    43. Судові та правоохоронні органи України. (авт. Симчук А.С., Степанова Г. М., Кулик М. Й., Моргун Н. С., Підвисоцький В. В.) К. Нац. акад. внутр. справ, 2019. Національна академія внутрішніх справ. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/spou_2019/start.html.
    44. Судові та правовохоронні органи України [навчальний посібник у схемах і таблицях] / Г. М. Степанова, А. С. Симчук, Н. С. Моргун, М. Й. Кулик. К.: 2019. 120 с.
    45. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О. С. Захаров, В. С. Ковальський, В. С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. 3-е вид., перероб. і доп. К.: Юрінком Інтер, 2009. 352 с.
    46. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб для підготовки до іспитів/ Упоряд. І. В. Тетарчук, Т. С. Дяків. Київ : ЦУЛ, 2013. 200 с.
    47. Тетарчук І. В. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник для підготовки до іспитів. Видання ЦУЛ, 2019. 202 с.
    48. Тетарчук І. В. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник для підготовки до іспитів. Видання ЦУЛ, 2019. 202 с.
    49. Тимощук В. Поняття і завдання судового огляду у кримінальному провадженні. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 4. С. 265-273.