ПОНЯТТЯ ЯК ФОРМА МИСЛЕННЯ

ВИДИ ПОНЯТЬ. ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ

Поняття можна співставити одне з одним за обсягом і змістом. Відповідно їх можна поділити на кілька категорій.

За обсягом поняття розпадаються перш за все на порожні і непорожні. Порожніми називаються поняття, в обсязі яких мисляться неіснуючі предмети. Прикладами слугують поняття "абсолютна норма права", "вічний двигун", "кентавр" тощо. Обсяги таких понять являють собою порожні множини, тобто множини, які не містять жодного елемента.

Непорожні – поняття, обсяги яких містять у своєму складі елементи. Вони у свою чергу підрозділяються на загальні та одиничні. Обсяг одиничного поняття – множина, що складається тільки з одного елемента (скажімо, "міністерство внутрішніх справ України", "Дніпро", "Чорне море" тощо). Обсяг загального поняття містить більше одного елемента ("міліціонер", "норма права", "вчинок" тощо).

До числа непорожніх відносяться і збірні поняття. У них група однорідних предметів мислиться як одне ціле (наприклад, "батальйон", "сузір'я", "бібліотека" і таке інше). Поняття може виступати як збірне або незбірне в залежності від контексту. Наприклад, якщо ми говоримо "група 105 зайняла перше місце за успішністю серед груп першого курсу", то тут поняття "група 105" виступає як одиничне і є збірним. Ми не можемо ознаку, яка приписується предмету ("група 105"), надавати кожному елементу цього предмета. Вираз "кожен член групи 105 зайняв перше місце за успішністю серед інших груп першого курсу" позбавлений сенсу. Якщо ж ми розглянемо вираз "група 105 пройшла медогляд", то тут наше поняття виступає як незбірне, оскільки це висловлювання рівнозначне такому: "кожен член групи 105 пройшов медогляд".

Щодо поділу понять на види за змістом, то можливі кілька класифікацій. По-перше, це поділ на конкретні та абстрактні поняття. Конкретними називаються поняття, у яких відображені окремі предмети або множини предметів (як матеріальні, так і ідеальні). До їх числа відносяться поняття "держава", "зброя", "крадіжка". Абстрактними називаються ті поняття, у яких мислиться не цілий предмет, а якась із ознак предмета, взята окремо від самого предмета. Ілюстраціями в даному випадку можуть слугувати "винність", "вартість", "блакить" тощо. Абстрактні поняття крім окремих властивостей предмета відображають і відношення між предметами (наприклад, "нерівність", "тотожність", "спорідненість" і т.ін.).

Далі, поняття можуть бути відносними і безвідносними. Кожне із відносних понять містить у своєму змісті ознаку, яка фіксує відношення одного предмета до іншого (наприклад, "позивач" – "відповідач", "злочин" – "покарання", "начальник" – "підлеглий" тощо). У змісті безвідносних понять така ознака відсутня ("юрист", "діяння", "справедливість" і т.інш.).

Виділення відносних понять відіграє важливу роль у пізнанні. Вивчення одного предмета неможливе у відриві від іншого, яке з ним пов'язане. Так, покарання прямо залежить від вчиненого злочину.

За змістом поняття також поділяються на позитивні і негативні. Позитивні характеризують у предметі наявність тієї чи іншої властивості або відношення. Прикладами можуть слугувати "осудність", "умисне діяння", "дія". Негативним називається поняття, яке вказує на відсутність у предмета думки певної властивості. Це, скажімо, поняття "неосудність", "неумисне діяння", "бездіяльність".

Всі поняття можна також поділити на порівнянні і непорівнянні. Порівнянними називають поняття, які мають деякі спільні ознаки, що дозволяють порівнювати ці поняття одне з одним. Ілюстраціями можуть бути "статут" та "інструкція", "договір" та "угода", "слухач" та "спортсмен". Непорівнянними називають поняття, що не мають спільних ознак, тому порівнювати їх неможливо. Наприклад, "норма права" і "рослина", "спекуляція"" і "невагомість", "метал" і "держава" тощо. Вони належать до різних, дуже віддалених одна від одної областей дійсності і не мають ознак, на основі яких їх можна було б порівнювати одне з одним.

Порівнянність понять має принципове значення для порівняльної правової науки. Звичайно, порівнянність обмежується певною сферою дослідження. Разом з тим не має сенсу порівнювати, наприклад, поняття "спадкове право" та "виборче право", хоча вони і мають спільну ознаку "право". Вони є непорівнянними, але довести це можна лише на основі теорії права. Важливе те, що у змісті правових понять, як правило, дається ознака належності до певного правопорядку, внаслідок чого, наприклад, не тільки можливе, але і корисне порівняння спадкового права в українському та угорському праві, права власності в українському та англійському праві тощо. Це стосується також порівняння понять, які відносяться до різних галузей права одного правопорядку, наприклад, порівняння цивільно-правової, господарсько-правової відповідальності та відповідальності у трудовому праві.

У логічних відношеннях можуть знаходитись лише порівнянні поняття. Поняття цієї категорії бувають сумісними і несумісними.

Сумісними прийнято називати поняття, обсяги яких повністю або частково співпадають. Обсяги несумісних понять – множини, які не мають жодного спільного елемента. Ці категорії понять у свою чергу поділяються на кілька видів. Крім того, тут мають місце цікаві і важливі з точки зору логічного аналізу відношення. Ми зупинимось на даному питанні докладніше. При цьому буде використано графічний метод опису відношень між поняттями, який враховує перш за все обсягові характеристики і тому зображає вказані відношення як певне розташування множин одна відносно одної.

Між сумісними поняттями А і В можливі відношення тотожності (рівнозначності), перетину (перехрещення) та підпорядкування. Поняття А і В тотожні (рівнозначні) одне одному, якщо кожен елемент множини А одночасно є елементом множини В і навпаки. В такому відошенні знаходяться, наприклад, поняття "злочин" (А) та "суспільно небезпечне кримінально каране винне діяння, вчинене суб’єктом злочину" (В), "вбивство" (А) та "насильницьке позбавлення життя" (В), "шахрайство" (А) та "заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довір'ям" (В) (сх. 1).

Схема 1.

Якщо обсяг поняття В повністю входить до обсягу поняття А, то кажуть, що поняття В підпорядковане поняттю А (сх.2). Для прикладу можна навести такі поняття: "право" (А) та "кримінальне право" (В), "злочин" (А) та "шпигунство" (В),"захисник" (А) та "адвокат" (В) (сх.2).

Схема 2.

Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться два загальних поняття, то підпорядковуюче називається родом, підпорядковане – видом. Так, поняття "злочин проти особи" є видом по відношенню до поняття "злочин". Але разом з тим останнє поняття є родом по відношенню до поняття "вбивство". Якщо у відношенні підпорядкування знаходяться загальне та одиничне (індивідуальне) поняття, то загальне (підпорядковуюче) поняття є видом, а одиничне (підпорядковане) – індивідом. Це положення можна проілюструвати за допомогою понять "видатний український юрист" та "видатний український юрист В.М.Корецький".

Відношення перетину (перехрещення) між поняттями А і В має місце в тому випадку, коли їх обсяги частково співпадають одне з одним (сх.3). Можна навести такі приклади: "свідок" (А) і "родич" (В), "депутат" (А) і "юрист" (В), "офіцер" (А) і "капітан" (В).

Схема 3.

Якщо порівнянні поняття А і В несумісні одне з одним, то вони можуть знаходитись у відношенні співпорядкування, суперечності або протилежності. У відношенні співпорядкування знаходяться поняття А і В, якщо їх обсяги входять до обсягу більш широкого родового поняття С, якому вони однаковою мірою підпорядковані. Множини співпорядкованих понять не мають спільних елементів. Змісти цих понять мають спільну родову ознаку, але відрізняються видовою. Наприклад, у такому відношенні знаходяться поняття "пограбування" (А) та "розбій" (В), обидва вони підпорядковані поняттю "злочин" (С). Інші приклади:"лейтенант" (А),"полковник" (В), "офіцер" (С); "лекція" (А), "семінарське заняття" (В), "навчальне заняття" (С) (сх.4).

Схема 4.

Відношення суперечності має місце між такими несумісними поняттями А і В, множини яких виключають одна одну. Разом з тим обсяги цих понять вичерпують обсяг родового поняття С. При цьому нема жодного третього, проміжного поняття. Приклади: "пом'якшуюча обставина" (А) і "непом'якшуюча обставина" (В), "досвідчений працівник" (А) і "недосвідчений працівник" (В), "відмінник" (А) і "невідмінник" (В) (сх. 5).

Схема 5.

Якщо два поняття – А і В – протилежні одне одному, то це означає, що їх обсяги повністю входять до обсягу поняття С, яке їх підпорядковує, але не вичерпують його весь (сх.6). Для прикладу можна взяти поняття "пом'якшуча обставина" (А) і "обтяжуюча обставина" (В), "досвідчений працівник" (А) і "початкуючий працівник" (В), "відмінник" (А) і "двійочник" (В). В цьому випадку має місце третє, проміжне поняття, скажімо, "нейтральна обставина" (тобто "обставина, яка не має значення для визначення міри покарання"), "працівник із досвідом середнього рівня", "середній слухач".

Схема 6.

У відношеннях тотожності, суперечності та протилежності можуть знаходитися не лише поняття, але і судження. З цими відношеннями пов'язані три з чотирьох основних законів логіки. Тому і при обговоренні логічних законів ми знову будемо розглядати дані відношення.