ТЕМА № 17. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  1. Сутність та види особливих порядків кримінального провадження.
  2. Кримінальне провадження на підставі угод.
  3. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
  4. Поняття та процесуальний порядок кримінального провадження щодо окремої категорії осіб.
  5. Поняття та загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх.
  6. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

1. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ОСОБЛИВИХ ПОРЯДКІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ


Кримінальне процесуальне законодавство України передбачає єдиний порядок кримінального провадження. Це логічно витікає із засади рівності громадян перед законом і судом, що передбачена Конституцією України (ст. 24). Для забезпечення принципу рівності громадян перед судом найбільш ефективним є створення єдиного стандартизованого порядку кримінального провадження (досудового розслідування і судового провадження, процесуальних дій у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність). Забезпечення єдиного порядку провадження обумовлюється уніфікацією кримінально-процесуальної форми, як передбаченого кримінальним процесуальним законом порядку здійснення усієї кримінально-процесуальної діяльності.

Разом з тим неможливо в усіх випадках застосовувати стандартний порядок провадження. Це пов’язано з тим, що в певних випадках кримінально-процесуальна форма повинна враховувати суттєві обставини, що впливають на порядок здійснення кримінального провадження. Йдеться, наприклад, про незначну суспільну небезпеку кримінального правопорушення та завдання ним моральної, фізичної чи матеріальної шкоди виключно потерпілому. У таких випадках закон передбачає обов’язкову наявність заяви потерпілого як приводу до початку кримінального провадження (ст. 477 КПК України). В інших випадках кримінальне провадження потребує додаткових гарантій законності, дотримання прав, свобод і законних інтересів його учасників, наприклад щодо неповнолітніх, неосудних і обмежено осудних осіб, окремої категорії осіб (наділених правовими імунітетами) тощо. У цих й інших передбачених законом випадках кримінальне провадження здійснюється не за загальною, а за особливою, встановленою для конкретного випадку процедурою. Для наукового визначення таких випадків використовується такий термін як диференціація кримінально-процесуальної форми, оскільки йдеться про особливі (диференційовані) форми провадження.

Види особливих порядків кримінального провадження

КПК України передбачає такі особливі порядки кримінального провадження (розділ VI):

- кримінальне провадження на підставі угод (глава 35);

- кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (глава 36);

- кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб (глава 37);

- кримінальне провадження щодо неповнолітніх (глава 38);

- кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (глава 39);

- кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю (глава 40);

- кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні (гл.41).