Професійна етика
науково-педагогічного працівника

  • 1. Мультимедійні презентації
  • 2. Відеолекція
  • 3. Лекційний матеріал
  • 4. Контрольні питання
  • 5. Вправи та завдання
  • 6. Підсумковий тест
  • 5. Вправи та завдання

    5.1. Ситуативні завдання

    У діалозі з колегою лунає фраза: «Жінки ніколи не зможуть бути гарними викладачами, тому що вони не наділені емоційною стриманістю й інтелектом, щоб виконувати завдання, які стоять перед спеціалістами цієї професії»? Чим, на Вашу думку, зумовлена така реакція колеги? Обґрунтуйте варіанти поведінки у цій ситуації.

    Чи є расизм виключно справою совісті кожної особи? Обґрунтуйте відповідь.

    Аргументуйте тезу: діти потребують додаткового захисту від порушень прав людини.

    Яка відмінність між гідністю та професійною честю науково-педагогічного працівника? Біля Вас зібралося товариство, яке критикує роботу викладачів ЗВО. Як слід вчинити: втрутитися в дискусію, промовчати чи залишити це коло осіб?

    Сформулюйте етичну аргументацію реалізації принципу гендерної рівності у можливості як матері, так і батька дитини отримати оплачувану декретну відпустку.

    Як чинити в тих випадках, коли викладач вимушений обирати між «цивільними» моральним цінностями (наприклад, дружніми чи сімейними зв’язками) та професійним обов’язком? Проаналізуйте ситуацію відповідного морального конфлікту під час виконання службових обов’язків та обґрунтуйте Ваш варіант дії.

    5.2. Завдання для розвитку етичного мислення
    Вправи на розвиток проблемного мислення:

    1. Наполеон стверджував: «Досягайте успіху, – я суджу про людей лише за результатами їхніх вчинків». Чи правильно судити про людей лише за їхніми вчинками? За яких обставин даний підхід себе виправдовує?

    2. Арістотель: «Між нерівними не можна ділити порівну». Поясніть думку філософа.

    3. Чи погодитеся Ви з твердженням: «Гідність людини визначається тим, якими шляхами вона іде до мети, а не тим, чи досягне вона її» (Абай)?

    4. Спробуйте пояснити парадокс Блеза Паскаля: «Недобре бути надмір вільним. Недобре мати все необхідне».

    5. З наведених висловлювань про мрії людини визначте ті, які можна вважати сенсотворчими в житті людини, і поясність свій вибір:

    6. Поясніть наведений нижче вислів.

    «Яку користь можуть принести гарні закони там, де немає (давніх добрих) звичаїв?» (вислів-запитання належить Горацію).

    7. Дайте обґрунтування вислову:

    «Ніхто не може бути суддею у власній справі» (прислів’я часів Римської імперії).

    8. Розтлумачте латинську приказку: «Совість – тисяча свідків». Що мається на увазі?

    9. Подумайте над нижче приведеними визначеннями добра. Які етичні позиції в них відображені?

    10. Розтлумачте етичний парадокс Блеза Паскаля: «Єдине, що нас втішає в наших нещастях - це розваги. А між тим розвага – найбільше з нещасть. Вона… нас розважає і дозволяє наблизитися до смерті непомітно».

    11. Яке моральне підґрунтя має приказка часів Стародавнього Риму (зустрічається в Овідія) і чого вона можна стосуватися: «Краще лікувати з самого початку, ніж дозволити розвинутися хворобі».

    Питання для обговорення:
    1. Чи поширюється регулятивний вплив моралі на виробничу, побутову, політичну сферу? На які сфери суспільного життя не поширюється дія моральних принципів?
    2. Якими засобами забезпечується виконання моральних норм?
    3. Чи існує моральна відповідальність? В яких формах вона може знаходити прояв?
    4. Чи можуть моральні почуття вступати в конфлікт між собою?
    5. Наведіть приклади солідарної взаємодії моральних і правових норм, а також їх протистояння.
    6. Дайте характеристику сильної моральної особистості. Наведіть приклад такої особистості у сфері політики, науки, свого соціального оточення.
    7. Як Ви розумієте визначення:
      • аморальна поведінка;
      • високоморальний вчинок;
      • неетичне висловлювання?
    8. У чому Ви вбачаєте:
      • моральний рівень особистості;
      • альтернативи та рівні моральної взаємодії особи зі світом;
      • проявляється моральний позитив і моральний негатив.
    9. У чому Ви бачите моральну сторону життя. Чи потрібно людині бачити й усвідомлювати моральний бік своїх вчинків чи достатньо просто вести себе у відповідності з вимогами моралі?
    10. Які причини змушують людину бути аморальною? Від чого залежить, на Вашу думку, аморальність людини?
    11. У чому Ви бачите джерело моральних і етичних норм:
      • у духовному світі людини;
      • у вимогах середовища;
      • у законі;
      • у надприродному;
      • в чомусь іншому?
    12. Проаналізуйте різні аспекти категорії обов’язку. Наведіть приклади, які б слугували ілюстрацією Ваших міркувань.
    13. Чому свобода, незважаючи на всю свою привабливість, виявляється тим випробуванням, яке людина інколи прагне оминути?
    14. Що таке «моральне зло» у Вашому розумінні? У чому проявляється зло у повсякденній діяльності і чи є воно принциповою складовою життя?
    15. Що є первинним у структурі моральних почуттів людини – совість чи сором?
    16. Чи є, на Ваш погляд, невеличка брехня заради позитивного досягнення своїх сподівань морально виправданою?
    17. У чому проявляється різниця між альтруїзмом і милосердям?
    18. Чому скромність вважається позитивною, а амбіційність – ні? Адже завдяки останній людина частіше досягає бажаного?
    19. У чому полягає етика обов’язку? У чому її репресивний зміст, а в чому проявляється рівень гуманізму «кредитора» і «боржника»?
    20. Що вирізняє категорію щастя від інших етичних категорій? Чи можна виробити в собі вміння бути щасливим?
    21. Які особливості індивідуальної культури, на Ваш погляд, особливо ускладнюють взаєморозуміння між людьми? Обґрунтуйте власну позицію.
    22. Що таке моральний кодекс? Які його складові?
    23. До яких видів професійної діяльності суспільство ставить особливі моральні вимоги? Чому саме до названих?
    24. Які основні особливості норм професійної етики у порівнянні із загальними моральними нормами, що діють у суспільстві?
    25. Чи кожен вибір, що здійснюється у процесі професійної діяльності можна вважати моральним?
    26. В чому полягає етичний вимір здорового способу життя? В яких саме аспектах здоровий спосіб життя потребує етичного та правового аргументування на сьогоднішній день?
    27. Які Ви знаєте комунікативні бар’єри? Чи існують нездоланні бар’єри у спілкуванні, на Ваш погляд?
    28. Охарактеризуйте можливі причини морального падіння керівника (бюрократизм, слабкість морального самоконтролю, пошук молодшої супутниці кар’єрного успіху, зловживання службовим становищем) та складові службової репутації (загальні моральні якості, особистісні моральні якості, специфічні моральні якості).
    29. Як на Вашу думку, які фактори формують причину зловживань службовим становищем? Які моральні якості повинні їм протистояти?
    30. У чому проявляються секрети популярності керівника і збереження авторитету?
    31. Чи існують ситуації, в яких до людини не варто проявляти милосердя?
    32. Що спонукає людину орієнтуватись на ідеал? Чи є насадження ідеалу аморальним для обох сторін?
    33. Чи є расизм виключно справою совісті кожної особи?
    34. Як Ви вважаєте: космополітизм - це форма свідомості (принцип відношення) чи об’єктивно існуюче явище, що сформувалося під впливом певних історичних обставин? Космополітизм шкідливий чи корисний? Чи може він співвідноситися (поєднуватися) з патріотизмом?
    35. Чи можна вважати «Золоте правило моралі» універсальним? Спробуйте застосувати «Золоте правило моралі» в таких ситуаціях:
      • два комерсанти домовляються про майбутню угоду;
      • вимушена допомога знайомому в скрутний (невигідний) для Вас час;
      • Вас обікрали;
      • на ринку ви побачили, як у торговця вкрали кілька яблук (будь-чого);
      • у Вас за спиною Вам «перемивають кісточки».
    Творчі завдання:

    ЗАВДАННЯ 1.

    Л.А.Коган

    Особистістю не народжуються, а стають, розвиваючись; і не стихійно, автоматично, а в процесі активної цілеспрямованої діяльності, в першу чергу, у зв’язку з готовністю і здатністю до індивідуального самовизначення, самостійного вибору і рішення. Людина стає особистістю постільки, оскільки вона здобуває свою духовну, перш за все моральну свободу.

    ПИТАННЯ:
    1. У чому відмінність між поняттями «індивідуальність» та «особистість»?
    2. Як Ви розумієте вираз «здобуття духовної, перш за все моральної свободи» людиною?
    3. Чому саме моральна свобода виступає передумовою формування особистості?

    ЗАВДАННЯ 2.

    Мераб Мамардашвілі

    Ми – люди ХХ століття, і нам не відійти від глобальних його проблем. А це, перш за все, проблема сучасного варварства, здичавіння. Це загроза «вічного спокою», тобто можливість вічного перебування у стані ні добра, ні зла, ні буття, ані небуття. Просто ніщо…

    Скарби культури тут не гарантія. Така катастрофа може статися до атомної. Бо культура – не сукупність готових цінностей і продуктів, що лише чекають ужитку та усвідомлення. Це здатність і зусилля людини бути, таке володіння живими розрізненнями, що безперервно, знову і знову відновлюється і розширює свої межі.

    ПИТАННЯ:

    Чим байдужість і духовна інертність загрожує людству? Чому саме ці почуття, на думку філософа, є найбільшим і найстрашнішим ворогом людини?


    ЗАВДАННЯ 3.

    Бернард Шоу

    Тепер, коли ми навчилися літати у повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає лише одного: навчитися жити на землі, як люди.

    ПИТАННЯ:

    Як Ви можете прокоментувати це твердження? Обґрунтуйте його. Чому, на Вашу думку, людині необхідно вчитися бути людиною?


    ЗАВДАННЯ 4.

    Пауль Клеє

    Є дві вершини, на яких ясно і світло, - вершина тварин і вершина богів. Між ними лежить у сутінках долина людей. І якщо хтось погляне хоч раз угору, його охопить давня невгамовна туга, його, котрий знає, що не знає, за тими, які не знають, що не знають, і за тими, котрі знають, що знають.

    ПИТАННЯ:
    1. Що, на Вашу думку, стоїть на заваді людському щастю, відчуттю повноти життя?
    2. Чи існують межі (якщо існують, то які) для людського пізнання?
    3. Чи може людина в чомусь заздрити тваринам?

    ЗАВДАННЯ 5.

    А.Ейнштейн

    Наш час відмічений вражаючими успіхами наукового пізнання і його технічних додатків. Як не радіти цьому? Але не можна забувати: знання і майстерність самі по собі не можуть привести людей до щасливого і гідного життя. у людства є всі підстави підносити провісників моральних цінностей вище, ніж відкривачів об’єктивних істин. Те, що зробили для людства Будда, Мойсей і Ісус, значить для мене набагато більше всіх досягнень дослідницького і творчого розуму.

    Спадщину цих благословенних людей ми маємо усіма силами зберігати і підтримувати, якщо людство не хоче втратити свою гідність, безпеку існування і радість життя.

    ПИТАННЯ:
    1. Чому, на думку вченого, вчителями людства є Будда, Мойсей, Ісус, а не Арістотель, Копернік, Ньютон?
    2. Як на Вашу думку, чи справді духовні знання важливіші за загальнонаукові?
    3. Яким чином можна зберігати і підтримувати духовну спадщину?

    ЗАВДАННЯ 6.

    Віктор Франкл

    З книги «Доктор і душа»

    ... коли я кажу, що цінності ведуть або притягають людину, то в цьому мається на увазі, що у людини завжди є свобода: свобода робити вибір між прийняттям і відторгненням того, що пропонується, тобто між тим, чи здійснити потенційний смисл (життя), чи залишити його нереалізованим.

    Однак слід усвідомити, що у людини не існує такої речі, як моральний потяг, або навіть релігійний потяг в тому сенсі, який мається на увазі, коли говорять, що людина детермінована базовими інстинктами. Людина не має вихідної схильності до моральної поведінки; у кожному конкретному випадку вона вирішує вчиняти морально. Людина вчиняє так не для того, щоб задовольнити моральний потяг і мати спокійну совість, вона вчиняє так заради справи, якій вона себе присвятила, або заради людини, яку вона кохає, або заради свого Бога. Якщо ж вона дійсно веде себе морально, щоб мати спокійну совість, вона стає фарисеєм[1] і перестає бути справжньою моральною особистістю. Я думаю, що навіть святі не піклувалися про щось інше, окрім як про служіння Богу, і я не думаю, що вони коли б то не було ставили собі за мету бути святими. Якщо б таке сталося, вони стали б скоріше перфекціоністами[2], аніж святими. Звичайно, «спокійна совість – найкраща подушка», як стверджує німецька приказка; але справжня моральність є дещо більше, ніж снодійне або транквілізатор[3].

    ПИТАННЯ:
    1. Що змушує людину вчиняти морально?
    2. Чи може людина вирішити і послідовно реалізовувати у життєдіяльності високоморальну «правильну» поведінку протягом усього життя?
    3. Якою має бути, на Ваш погляд, мотивація вчиняти морально?

    ЗАВДАННЯ 7.

    Еммануель Муньє

    ... Відсутність неспокою – це кінець моральності, а отже, й особистісного життя: місце свободи займає законність, що підтримує соціальний тиск та інфантильну[4] несмілість, знищує моральнісну творчість і соціалізує моральні принципи, класифікує людей на злих і добрих у відповідності з формальним дотриманням ними встановлених правил.

    ... напруженість відносин між етикою закону та етикою любові визначає той факт, що широке поле особистісної моральності виявляється затисненим між знеособленим правилом і парадоксальними виключеннями з нього, між поступальними виваженими перетвореннями буденного і божевільними спалахами відчаю свободи.

    ПИТАННЯ:
    1. Чому філософ невдоволений тотальністю законності в житті людини?
    2. Як на Вашу думку, чи протистоїть законності свобода і моральність особистості?
    3. Чи можна класифікувати «людей на злих і добрих у відповідності з формальним дотриманням ними встановлених правил»? Аргументуйте власну думку.

    ЗАВДАННЯ 8.

    Василь Симоненко

    * * *

    Ти знаєш, що ти – людина.

    Ти знаєш про це чи ні?

    Усмішка твоя – єдина,

    Мука твоя – єдина,

    Очі твої – одні.

    Більше тебе не буде.

    Завтра по цій землі

    Інші ходитимуть люди,

    Інші кохатимуть люди –

    Добрі, ласкаві і злі.

    Сьогодні усе для тебе –

    Озера, гаї, степи.

    І жити спішити треба,

    Кохати спішити треба –

    Гляди ж, не проспи!

    Бо ти на землі – людина,

    І хочеш того чи ні –

    Усмішка твоя – єдина,

    Мука твоя – єдина,

    Очі твої – одні.

    ПИТАННЯ:
    1. В чому, на Вашу думку, проявляється унікальність людської особи?
    2. Чи є унікальність, неповторність, виключність особи самоціллю в житті людини?
    3. Чи зобов’язана чимось людина власному життю за можливість реалізації власної неповторності, як Ви гадаєте?

    ЗАВДАННЯ 9.

    Володимир Самійленко

    * * *

    Якби знаття, що треба жить

    І сподіватись, і бажати,

    Прожив би так, щоб кожну мить

    Для цілі одної віддати,

    Щоб і хвилини не згубить.

    Якби знаття, що треба жить.

    Якби знаття, що все дарма,

    Що в русі вічного створіння

    Мети ніякої нема,

    Навіщо радощі й боління,

    Навіщо нам і жизнь сама...

    Якби знаття, що все дарма?

    ПИТАННЯ:
    1. Від чого, на Вашу думку, залежить умова формування сенсу життя?
    2. Яким чином концепція світоустрою впливає на моделювання людиною самої себе?
    3. Для чого людині планувати своє майбутнє?

    ЗАВДАННЯ 10.

    Текст 1

    Філіп Ларкін

    ПРАГНЕННЯ

    Понад усе – бажання буть самим:

    Хоч від запрошень потемніло небо,

    Хоч завше нас ведуть веління статі,

    Хоч он фотографується родина,

    Понад усе – бажання буть самим.

    Під тим усім – бажання забуття:

    Навсупереч оманливій рекламі,

    Агентам страховим, питву й наїдкам

    І дорогому униканню смерті,

    Під тим усім – бажання забуття.


    Текст 2

    Григорій Чубай

    БАЛАДА ПРО ВТЕЧУ

    Людина втікала від синього неба,

    Втікала від радості і від зла.

    Людина втікала сама від себе –

    Але нікуди втекти не могла.

    Не оглядаючись, стежку міряла.

    Втікала зиму.

    Втікала літо.

    Та все, що її було, – в неї вірило.

    Наздоганяло, щоби боліти.

    Небо над нею дихало спрагло.

    На п’яти радощі наступали...

    Людина спокою й тиші прагла,

    Та в підлість вона упала.

    І все, що бігло услід, – відступилося,

    Її покинуло серед поля.

    Людина без неба лишилася,

    І без радощів, і без болю.

    І в душі вже ніщо не плаче –

    Бо без болю душа німа.

    І людина тоді побачила,

    Що зникла

    вона

    сама!

    І побігла до свого неба,

    І до радості, і до зла.

    І побігла сама до себе,

    Та догнати себе не змогла.

    ПИТАННЯ:
    1. Співставте два художні текти, написані в один і той самий час, англійським й українським поетом. Яка провідна тема їх поезій?
    2. В чому суть життя за Ф.Ларкіним та Г.Чубаєм? Чиїпогляди для Вас ближче і чому?
    3. Чи існує зв’язок між морально-етичними цінностями і національністю їх носія? Проілюструйте відповідь посиланням на наведені тексти.