ТЕМА № 7. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ І ВИТРАТИ

Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі.
Класифікація строків у кримінальному процесі.
Порядок обчислення процесуальних строків.
Поняття і види процесуальних витрат.

4. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВИТРАТ

Поняття і види процесуальних витрат.

Пiд процесуальними витратами розумiють витрати на забезпечення кримінального провадження, відшкодування яких покладається на певних суб`єктів процесу.

Більшу частину матеріальних витрат у зв`язку із кримінальним провадженням держава бере на себе, іншу частину відшкодовують певні суб`єкти процесу.

При віднесені тих чи інших витрат до процесуальних варто виходити з правової сутності даного процесуального iнституту. Стягнення процесуальних витрат - не є додатковим зaxодом покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Не є воно i цивiльно-правовим заходом, оскiльки стягнення витрат вiдбувається не за договором чи цивiльно-правовим зобов`язанням. Слiд враховувати i безпосередню причину їx виникнення: процесуальні витрати виникають у результатi здiйснення кримiнального судочинства, а не в результаті кримінального правопорушення. Кримінальне правопорушення є загальною причиною виникнення самого судочинства і не може розглядатися як безпосередня причина витрат.

Процесуальні витрати - це юридичне поняття, межі якого встановлюються кримінальним процесуальним правом. Віднесення до них витрат, пов`язаних з кримінальним провадженням, але не передбачених статтею 118 КПК України, недопустимо.

Процесуальні витрати складаються із:

1) витрат на правову допомогу;

2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.

У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету.

Якщо ж витрати, пов`язані з передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, то їх покриває держава, громадянином якої є засуджена особа. Витрати, пов`язані з переданням засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Державного бюджету України (ст. 613 КПК України).

Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Мова йде лише про відшкодування за рахунок обвинуваченого процесуальних витрат потерпілого.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, Верховний Суд України, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.

За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбаченому ст. 1177 Цивільного кодексу України.

У кримінальному провадженні щодо неповнолітнього суд може покласти процесуальні витрати на батьків, опікунів або піклувальників.

Ухвалення судом обвинувального вироку зі звільненням від покарання не є підставою для звільнення засудженого від відшкодування процесуальних витрат на користь держави.

У разі засудження в одному кримінальному провадженні кількох осіб процесуальні витрати підлягають стягненню у частковому порядку з урахуванням вини, ступеня відповідальності і майнового стану кожного.

У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви у судовому засіданні (ст. 72 КПК).

Вищий суд під час перегляду судових рішень в апеляційному і касаційному порядку, за нововиявленими обставинами, або Верховний Суд України вправі змінити рішення чи постановити нове. Якщо новим рішенням вищий суд виключає епізоди обвинувачення або виправдовує окремих осіб, то процесуальні витрати, пов’язані зі збиранням і зберіганням предметів і документів, приймаються на рахунок держави.

Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.

Розмір процесуальних витрат є обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України), при чому обов`язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат закон покладає на сторону, що їх надає (ч. 2 ст. 92 КПК України).

Ухвалити остаточне рішення щодо розміру процесуальних витрат має право лише суд. Учасники кримінального провадження мають право звернутися до суду із клопотанням щодо визначення розміру процесуальних витрат. Суд вправі вимагати від цих учасників надання документів на підтвердження розміру таких витрат.

Визначенню розміру процесуальних витрат сприяє вимога, адресована слідчому і прокуророві (п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України) щодо необхідності зазначити їхній розмір в обвинувальному акті.

Витрати на правову допомогу

Правова допомога - це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Право на правову допомогу мають захисники обвинувачених і представники потерпілих, цивільних позивачів та відповідачів.

Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, а витрати, пов’язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Водночас, допомога захисника, залученого для здійснення захисту за призначенням у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, надається за рахунок коштів Державного бюджету України і є безоплатною для підозрюваного, обвинуваченого.

КПК України регламентоване право підозрюваного, обвинуваченого на надання правової допомоги і послуг перекладача безоплатно за рахунок держави.

Про право адвоката отримувати оплату праці за рахунок держави йдеться у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі його участі в кримінальному провадженні за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість.

Якщо підозрюваний, обвинувачений відмовився від адвоката, а участь останнього як захисника у кримінальному провадженні є обов’язковою, то кошти для відшкодування витрат на оплату праці такого адвоката з його підзахисного не стягуються.

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Безоплатна допомога надається захисником підозрюваному, обвинуваченому лише за рахунок коштів Державного бюджету України. Це положення узгоджується і з ч. 2 ст. 29 Закону України від 2 червня 2011 р. «Про безоплатну правову допомогу», згідно з якою фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України. Підозрюваний, обвинувачений можуть скористатися безоплатною правовою допомогою як напряму через адвоката, так і через центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що функціонують при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження

Витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв`язку із відривом від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження підозрюваного, обвинуваченого, він несе самостійно.

Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження захисника, несе підозрюваний, обвинувачений. Витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє. Щодо витрат представника - особа, яку він представляє.

Верховний Суд України визначив, що до судових витрат не повинен включатися середній заробіток, який зберігається за місцем роботи за свідками, потерпілими, перекладачами, експертами, спеціалістами, понятими за час, витрачений у зв’язку з явкою за викликом (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 p. № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат».

Витрати, пов`язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів

Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених КПК.

Витрати, пов`язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Їм повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов’язком.

Порядок і розміри таких витрат визначаються Інструкцією про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710.

Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника.

Право потерпілого безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження, передбачене п. 9 ч. 1 ст. 56 КПК України.

Розмір процесуальних витрат, необхідних для екстрадиції, у певних випадках може бути підставою для відмови від екстрадиції. Так, якщо видача особи іншій державі буде явно невиправданою з огляду на співвідношення тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення та ймовірних витрат, необхідних для екстрадиції, уповноважений (центральний) орган України має право відмовити компетентному органу України у зверненні до іноземної держави (ч. 4 ст. 573 КПК України).

Витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів

Усі витрати, пов’язані зі зберіганням і пересиланням речей і документів слідчими, прокурорами і суддями покладає на себе держава. Зберігання і пересилання речей і документів іншими учасниками процесу, зокрема стороною захисту, здійснюється за власний рахунок.

У разі, якщо витрати органів досудового розслідування, прокуратури і суду із забезпечення спеціальних умов зберігання речових доказів є співрозмірними з їх вартістю, зазначені органи повинні діяти у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 100 КПК України.

Рекомендовані нормативні акти та література:

1. Конституція України. Прийнята на п`ятий сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=42312

3. Про безоплатну правову допомогу : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 51, с. 577 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17

4. Про судовий збір : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, №14, с. 87 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3674-17

5. Про судову експертизу : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, №28, с. 232 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12

6. Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів : Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/710-96-%D0%BF

7. Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання : Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545.

8. Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави : Постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.1999 р. № 821 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/821-99-%D0%BF

9. Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 р. № 11 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у криміналь¬них справах: 1973-2005 р. - X.: «Одісей», 2006.

10. Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.04.1994 р. № 3 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2005 р. - X.: «Одісей», 2006.

11. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

12. Басай В. Д. Поняття і види процесуальних строків за КПК України та КПК РФ/ В. Д. Басай // Юрид. часопис Нац. акад. внутр. справ. − 2013. − № 1. − С. 204-209.

13. Голощак В. Забезпечення принципу розумності строків кримінального судочинства при продовженні досудового розслідування / В. Голощак // Вісн. прокуратури. - 2013. - № 9. - С. 145-152.

14. Заїка С. О. Щодо порядку обчислення строків у кримінальному процесі [Текст] / С. О. Заїка // Вісн. Верхов. Суду України. - 2004. - № 1. - С. 41-44.

15. Заїка С. Щодо класифікації кримінально-процесуальних строків [Текст] / С. Заїка // Підприємництво, госп-во і право. - 2007. - № 10. - С. 154-156.

16. Карпов Н.С. Види судових витрат у кримінальному процесі [Текст] / Н.С. Карпов // Кіровоград. - 2010.

17. Карпов Н.С. Види судових витрат у кримінальному процесі та порядок їх відшкодування [Текст] / Н.С. Карпов, Ю.В. Терещенко // Центральноукраїнський правничий часопис Кіровоградського юридичного інституту. - 2010. №2. - С. 49-58

18. Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 [Електронний ресурс] / Г.Я. Мацьків / Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К., 2008. - 16 с.

19. Маляренко В. Т. Щодо строків кримінального процесу [Текст] / В. Т. Маляренко // Право України. - 2000. - № 1. - С. 16-23.

20. Мацьків Г. Кримінально-процесуальні строки як гарантії прав і законних інтересів учасників процесу [Текст] / Г. Мацьків // Підприємництво, госп-во і право. - 2005. - № 10. - С. 147-150.

21. Михайленко О. Р. Строки та інші часові параметри в кримінальному процесі України [Текст] : навч. посіб. / О. Р. Михайленко - К., 2000. - 40 с.

22. Михайленко О. Сутність та проблемність часових параметрів у кримінальному процесі [Текст] / О. Михайленко // Вісн. Нац. акад. прокуратури України. - 2008. - № 2. - С. 58-64.

23. Нор В. Т. Судові витрати у кримінальному процесі України [Текст] : монографія / В. Т. Нор, А. А. Павлишин. - К. : Атіка, 2003. - 176 с.

24. Перепадя О. Про відшкодування судових витрат у кримінальному процесі (порівняльний аналіз законодавства України і ФРН) [Текст] / О. Перепадя // Право України. - 2001. - № 1. - С. 100-104.

25. Приміч І. Процесуальні строки у кримінальному судочинстві [Текст] / І. Приміч // Вісн. прокуратури. - 2003. - № 8. - С. 59-61.

26. Сидорова H.A. Понятие судебных издержек в советском уголовном процессе // Правоведение. — 1987. — № 1.

27. Судові витрати у кримінальному процесі України [Текст] / В. Т. Нор, А. А. Павлишин ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - К. : Атіка, 2003. - 175 с. - Бібліогр.: с. 160-171.

28. Судові витрати у кримінальному процесі України [Текст] : дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Павлишин Андрій Андрійович / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2002. - 209 с.

29. Толочко О. Критерії оцінювання прокурором розумності строків досудового розслідування / О. Толочко // Вісн. Нац. акад. прокуратури України. - К., 2013. - № 1. - С. 53-59.

30. Фомін С. Б. Кримінально-процесуальні строки - важлива передумова досягнення справедливого правосуддя [Текст] / С. Б. Фомін // Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип. 55. - С. 167-173.

31. Фомін С. Б. Строки у кримінальному судочинстві: поняття, класифікація та функціональне призначення : дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. - Х., 2003. - 207 с.