ТЕМА № 7. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ І ВИТРАТИ

  1. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі.
  2. Класифікація строків у кримінальному процесі.
  3. Порядок обчислення процесуальних строків.
  4. Поняття і види процесуальних витрат.

1. ПОНЯТТЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі.

Під процесуальним строком у найширшому значенні розуміється встановлений законом або рішенням уповноваженої на те посадової особи час для виконання суб’єктами кримінальних процесуальних відносин певних процесуальних дій (утримання від них) або прийняття процесуальних рішень.

Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього

прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (ст.113 КПК).

Для успішного виконання завдань кримінального провадження велике значення приділяється фактору часу. Загальновизнано, що найбільш результативним способом забезпечення своєчасності дій учасників кримінального провадження і суду є встановлення чітких строків процесуальної діяльності, тому кримінальне процесуальне законодавство обмежує визначеними строками низку процесуальних дій і прийняття великої кількості процесуальних рішень. Інституція процесуальних строків існує для забезпечення швидкого та повного розслідування і судового розгляду, процесуальні строки допомагають забезпечити учасникам кримінальної процесуальної діяльності здійснення їх прав та законних інтересів, забезпечують своєчасність доказування.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, однією з яких є розумні строки, тобто такі, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, що забезпечують надійний захист законних iнтepeciв потерпілого, iнтepeciв правосуддя, а також забезпечують підозрюваному, обвинуваченому (підсудному) i засудженому реальну можливicть використати вci передбаченi законом засоби захисту вiд обвинувачення. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого КПК України, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Процесуальнi строки в кримiнальному процесi є рiзновидом процесуальних гарантiй. Цей висновок має принципове значення для правильного розумiнння i застосування кожної норми закону, яка мiстить вимогу про додержання визначеногo строку. Процесуальний строк обов`язково пов`язаний з якою-небудь процесуальною дiєю або сукупнiстю дій (іноді утримання від них). В бiльшостi випадкiв вимога щодо додержання строкiв визначається одночасно з вимогою про здiйснення дії. У кожному конкретному випадку важливо точно усвідомити, маємо ми справу зі строком виконання обов`язку чи зі строком здійснення права, оскільки їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Чим більш важливим є дане процесуальне право, тим важливішим є і значення строку. У випадку пропуску такого строку з поважних причин він може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням втраченої у зв’язку із закінченням строку можливості реалізувати право. Закінчення строку виконання обов’язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку. Пропуск строку виконання обов’язку, на відміну від пропуску строку реалізації права, спричиняє застосування до осіб, що пропустили строк, дисциплінарних стягнень, заходів забезпечення кримінального провадження.

Строками визначаються часові межі існування правовідносин у кримінальному процесі, в яких повинно відбутися здійснення прав і виконання обов’язків учасниками кримінального провадження. Правові норми встановлюють не тільки «що» і «як» потрібно зробити, але і «в які строки». Отже, процесуальні строки, як правило, є обов’язковим елементом поведінки відповідного суб’єкта кримінального провадження і виступають як один з показників правомірності юридичної діяльності учасників процесу.

Не можна недооцінювати значення строків у кримінальному процесі. Перш за все, строки є найважливішим засобом, що слугує стійкості права взагалі і впорядкуванню суспільних відносин. Встановлення в законі процесуальних строків полягає в тому, щоб швидкість судочинства не була надмірною й не перетворювалась в невиправдану поспішність, щоб часові межі кримінального провадження дозволяли всім її учасникам реалізувати свої повноваження, а органам, які безпосередньо провадять кримінальне провадження - вирішити покладені на них завдання. Будь-які строки, що встановлюються прокурором або судом, мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Процесуальні строки є необхідним організаційним заходом, що забезпечує оперативність та ефективність розслідування, а також судового провадження. Організуюче значення встановлених законом строків визначається тим, що вони забезпечують достатній час та обумовлюють необхідні темпи вирішення завдань, які стоять перед органами та посадовими особами, що безпосередньо провадять досудове розслідування і судове провадження. Без наявності встановлених кримінальним процесуальним законом строків, без їх належного дотримання при здійсненні кримінального судочинства виникатимуть безліч порушень прав та законних інтересів особи, які усунути і поновити дуже складно, а іноді й неможливо.

У кримiнальному процесi не всі процесуальнi дiї регламентованi за допомогою строків. Haдмipнe регулювання процесу строками перешкоджатиме здiйсненню стороною обвинувачення і судом cвoїx функцiй. Ці мiркування обумовили рацiональне використання в кримiнальному процесі такого правового засобу, яким є процесуальний строк.