Розділ 7.
МЕТОДИЧНА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ ПРЕДМЕТІВ (ПРИСТРОЇВ) ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ
1. Ознайомлення з наданими матеріалами (постанова, ухвала, клопотання, звернення, матеріали кримінального провадження, цивільної, адміністративної, господарської справи тощо), установлення цілісності упаковки, наявності об’єктів дослідження, їх відповідності опису і переліку в супровідних документах.
З’ясування питань, поставлених на вирішення експерта. Відповідно до ст. 77 КПК України, вони повинні бути в межах компетенції судового експерта.
2. Огляд об’єкта дослідження і фотографічна фіксація упаковки, зовнішнього вигляду об’єкта (об’єктів), а також конструктивних особливостей; маркувальних позначень, клейм та індивідуальних номерів; слідів обробки, що утворилися при його виготовленні, ремонті або переробці, експлуатаційних та інших дефектів.
Вивчення стану об’єктів дослідження (їх цілісність, відсутність змін, спричинених транспортуванням тощо).
Визначення необхідного комплексу методів дослідження і послідовності їх застосування.
3. Проведення необхідних вимірювань для встановлення параметрів як досліджуваного об’єкта в цілому, так і його окремих елементів, встановлення форми уражуючих та інших елементів, визначення способу дії уражуючих елементів, встановлення способу з’єднання елементів, встановлення виду матеріалів, з яких виготовлено предмет (якщо він монолітний) або елементи предмету (пристрою), в т.ч. елементи кріплення складових частин, а так само визначення інших технічних характеристик зазначених в додатках Методики.
4. Встановлення способу виготовлення об’єкта дослідження:
– за якістю обробки виробу; слідами, що утворилися на об’єкті дослідження при його обробці інструментами на технологічному обладнанні;
– за наявності маркувальних позначень (написів із зазначенням артикулу, найменування фірми, країни виготовлення, умовного найменування виробу, використаного матеріалу; відомості про ручне виготовлення предмета, прізвища майстра тощо; знака фірми-виробника, замовника або торгового знака);
– за відсутністю необхідних для такого виробу деталей або, навпаки, наявності «чужорідних»;
– за способами з’єднання (кріплення) деталей (елементів) між собою;
– за використаними матеріалами тощо.
5. Оцінка зовнішньої будови і конструкції досліджуваного об’єкта.
6. Детальний опис об’єкта дослідження.
7. Виділення комплексу необхідних конструктивних елементів та криміналістичних ознак. Наявність сукупності криміналістичних ознак, на основі якої встановлюється належність випробуваного предмета (пристрою) до конкретного різновиду холодної зброї. Відсутність сукупності необхідних визначальних ознак холодної зброї дозволяє віднести зразок до певної групи виробів господарсько-побутового призначення, які конструктивно схожі з такою зброєю.
8. Порівняльне дослідження об’єкта:
– порівняння форми, розмірів та конструкції предмету (пристрою) з формами, розмірами та конструкцією відомих зразків холодної зброї та предметів господарсько-побутового призначення;
– порівняння основних технічних характеристик предмету (пристрою) з основними техніко-криміналістичними характеристиками відомих зразків холодної зброї та предметів господарсько-побутового або іншого призначення.
Встановлення належності предмета (пристрою) до певного класу, виду та типу.
При повному збігу або несуттєвих розбіжностях порівнювальних ознак досліджуваного предмету (пристрою) і ознак найближчого аналогу холодної зброї робиться висновок про наявність у досліджуваного предмета технічної забезпеченості для ураження цілі.
При суттєвих (таких, що перешкоджають ураженню цілі типовим для найближчого аналогу холодної зброї способом) розбіжностях, робиться висновок про відсутність у досліджуваного предмета технічної забезпеченості для ураження цілі.
Якщо предмет (пристрій) не має технічної забезпеченості для ураження цілі, він визнається непридатним для ураження цілі і таким, що не відноситься до холодної зброї (з зазначенням його групової приналежності до конкретного виду предметів господарського-побутового або іншого призначення) і подальші випробування не проводяться.
Якщо встановлено, що об’єкт належить до предметів господарсько-побутового призначення, то дослідження на цьому етапі завершується. Формулюється відповідний висновок.
9. Перевірка відповідності параметрів об’єкта дослідження відповідним криміналістичний вимогам, стандартам, технічним умовам, а при їх відсутності нормативно-технічних документів – параметрам відомих аналогів даного різновиду холодної зброї. На цьому етапі визначається безпечність використання предмету (пристрою) та можливість ураження цілі.
За результатами дослідження конструкції об’єкта складається попереднє судження про його міцність і надійність. Це судження перевіряється шляхом проведення експериментів (випробувань), в процесі яких встановлюється можливість неодноразового ураження цілі без руйнування досліджуваного об’єкта.
10. Визначення характеристик міцності об’єкта дослідження (нанесення ударів, кидки (постріли) в ціль тощо; основні вимоги до проведення експериментів: багаторазовість, варіювання сили і напрямку).
11. Визначення уражаючих властивостей (за результатами експериментів):
Тільки для об’єктів, що мають конструктивні особливості і технічні характеристики певного типу холодної зброї.
– за відносною глибиною пошкоджень у мішені (в сухій сосновій дошці); вимірювання глибини пошкоджень з точністю до 0,1 мм.
12. Обов’язкове зіставлення всіх даних досліджуваних об’єктів, крім саморобних, з даними, зазначеними в додатках Методики.
Примітка. Порівняння саморобних виробів може проводитися з метою встановлення відповідності досліджуваного об’єкта певному типу холодної зброї, за зразком якої він виготовлений.
13. Оцінка результатів випробувань і формулювання висновку.
На цьому етапі провадиться:
– аналіз результатів випробувань кожного виду;
– порівняння отриманих при випробуваннях характеристик та параметрів досліджуваних об’єктів зі встановленими цією Методикою вимогами;
– формулювання висновку (висновків) про групову приналежність досліджуваного предмету (пристрою).
За результатами проведених досліджень об’єкта даються висновки:
– про спосіб виготовлення об’єкта (промисловий, кустарний або саморобний);
– про наявність необхідної і достатньої сукупності ознак, що дозволяють віднести об’єкт до певного виду і типу холодної зброї;
– про визначення належності досліджуваного об’єкта до холодної зброї.
При відсутності необхідної і достатньої сукупності ознак, характерних для холодної зброї, формулюється висновок про приналежність досліджуваного об’єкта до певних груп спеціальних засобів або до предметів господарсько-побутового та іншого призначення, які мають схожість за зовнішньою будовою з холодною зброєю.
Якщо необхідної і достатньої сукупності ознак немає у зв’язку з істотним пошкодженням об’єкта в цілому, або з відсутністю його основних деталей, а також, якщо об’єкт був вилучений і наданий на експертизу розібраним (тобто об’єкт не є закінченим у виготовленні виробом) – дається висновок, що даний об’єкт у наданому на дослідження вигляді до холодної зброї не відноситься, і обов’язково вказується причина, з якої був зроблений такий висновок. Додатково можна вказати, якими деталями і якого типу холодної зброї є надані на дослідження частини (наприклад, напівфабрикат або заготовка).
Якщо з тих чи інших причин (наприклад, відсутність необхідної інформації тощо) неможливо встановити призначення предмета наданого на експертизу, експерт має право відмовитися від вирішення питання.
14 . Оформлення результатів досліджень.
Результати досліджень оформлюються висновком встановленої форми згідно з вимогами ст. 200 КПК України (Висновок експерта) та Інструкції про порядок проведення та оформлення експертних досліджень, затвердженої Наказом МВС України № 19/1-272н від 31.10.2013 року.