Розділ 1.
ПОНЯТТЯ ХОЛОДНОЇ МЕТАЛЬНОЇ ЗБРОЇ
При вчиненні кримінальних правопорушень поряд з холодною зброєю в традиційному її розумінні використовуються й інші предмети та пристрої. До таких об’єктів відносяться арбалети, сюрікени, рушниці для підводного полювання, метальні ножі.
Уражаючі характеристики даних об’єктів не лише притаманні окремим зразкам холодної та вогнепальної зброї, але, в деяких випадках, не поступаються їм за своїми уражаючими властивостями.
Прийняття «Методики криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів» (далі – Методика) спричинило певні зміни, що стосуються окремих напрацювань в теорії криміналістики та криміналістичної експертизи. Це обумовлено тим, що надано поняття холодної метальної зброї: Холодна метальна зброя – предмети та пристрої, призначені для ураження цілі на відстані.
Знайомство з відомостями військово-історичного характеру показує, що метальна зброя є найдавнішим видом озброєння. Історія розвитку метальної зброї свідчить про те, що для її метання спочатку використовувалася м’язова сила людини, а потім – пружні властивості деревини і енергія скручених або розтягнутих волокон. Поступово вдосконалювалися снаряди і способи їх метання, що значно підвищувало ефективність метальної зброї. Поява метального спису, метальної палиці та її різновиду – бумеранга сприяло підвищенню влучності і сили удару зброї, а застосування пращі і списомета (вумери) – збільшило дальність метання каменя і списа.
Великим кроком у розвитку метальної зброї став винахід лука (рис. 1), а надалі його різновиду – арбалета (рис. 2) та шнепера. На Русі метальна зброя мала широке застосування. Найбільш поширеними зразками були лук, самостріл (арбалет), метальні списи, а також метальні машини, що застосовувалися для метання важких стріл, каменів, ядер.
Рис. 1. Лук і стріли. |
Рис. 2. Арбалет. |
Враховуючи конструктивні особливості об’єктів, що відносяться до категорії метальної зброї, їх можна розділити на дві окремі групи. Критерієм диференціації цих груп метальної зброї є спосіб реалізації її збройових властивостей: безпосереднє використання м’язової сили людини або опосередковане, за допомогою механічного пристрою, що перетворює м’язову силу людини в енергію стиснутої або розтягнутої пружини, розтягнутої тятиви, яка призначена для метання зброї або снаряда. Таким чином, метальна зброя відрізняється від вогнепальної, пневматичної та газової зброї за такими ознаками:
– як джерело енергії використовується м’язова сила людини або енергія механічного пристрою;
– ця зброя, призначена для ураження живої цілі на відстані шляхом метання самої зброї або снаряда.
Поняттям метальної зброї охоплюються два різновиди такої зброї:
– зброї, що уражає ціль при безпосередньому контакті (певною її частиною) з об’єктом і безпосередньо метається людиною за рахунок її м’язової сили: метальні списи, дротики, палиці, ножі, сокири, стрілки, сюрікени, чакри;
– зброї, що уражає ціль опосередковано за допомогою снаряда, що викидається (вистрелюється, метається) з неї, за рахунок акумульованої в механічному пристрої енергії: луки, арбалети, ножі з метальними клинками, дискомет, окремі види рушниць для підводного полювання.
Отже, під метальною холодною зброєю розуміються пристрої, конструктивно призначені для ураження цілі на відстані за рахунок безпосереднього використання м’язової сили людини, або енергії механічного пристрою, накопиченої в результаті акумулювання цієї сили.