ТЕМА № 12. ЗУПИНЕННЯ І ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
- Підстави і процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового розслідування.
- Форми закінчення досудового розслідування.
- Закриття кримінального провадження.
- Звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.
2. ФОРМИ ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Форми закінчення досудового розслідування.
Необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності (п.1 ч. 3 ст. 129 Конституції України) в кримінальному судочинстві і здійсненні поставлених перед ним завдань є правильне встановлення фактичних обставин справи з метою досягнення об`єктивної істини.
Закінчення кримінального провадження полягає у прийнятті уповноваженим органом рішення про подальший рух кримінального провадження. Досудове розслідування являє собою процесуальну діяльність уповноважених осіб, зокрема, щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування. Досудове розслідування закінчується тоді, коли вирішені всі його задачі. Визнати досудове розслідування закінченим - значить визнати, що немає необхідності проведення яких-небудь ще слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку і дослідження доказів.
Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Прокурор зобов`язаний у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру:
1) закрити кримінальне провадження, або
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄДРД.
Закінчуючи досудове розслідування необхідно систематизувати і технічно оформити матеріали кримінального провадження. Практикою вироблено дві основні форми систематизації матеріалів кримінального провадження, тобто послідовності їх розташування: хронологічну і тематичну.
При хронологічній систематизації послідовність розташування документів у матеріалах визначається датою їх складання або одержання слідчим, прокурором. Ця форма найбільш поширена у невеликих за обсягом і кількістю епізодів провадженнях.
Тематична систематизація означає групування матеріалів за підозрюваними або за епізодами злочинної діяльності у багатотомних і багатоепізодних матеріалах кримінального провадження. У межах кожної такої групи документи можуть розташовуватись у хронологічному порядку, тобто можливе таким чином поєднання обох форм систематизації (змішана форма).
Систематизувавши документи, слідчий підшиває їх в папку стандартного зразка, пронумеровує аркуші. На перших аркушах складається опис документів.
За технічними правилами в одному томі зосереджується не більше 250 аркушів. Вдало систематизовані матеріали і правильно оформлені матеріали кримінального провадження створюють зручність для вивчення і користування ними як самим слідчим, зокрема при складанні підсумкового документа, так і підозрюваними та іншими учасниками процесу.