Тема 1: Підстави для розгляду спорів в МКА. Арбітражна угода – 2 год.

 

  1. Складіть таблицю «Міжнародний комерційний арбітраж в системі третейських судів»;
  2. Складіть схему способів розгляду міжнародних комерційних спорів;
  3. Складіть порівняльну таблицю «Види МКА»;
  4. Використовуючи графічний метод формальної логіки (круги Єйлера), складіть схему співвідношення понять «МКА» та «міжнародний цивільний процес».
  5. Складіть схему визначення дійсності арбітражної угоди.
  6. На підставі норм Нью-Йоркської конвенції 1958 р. та Європейської конвенції 1961 р. складіть схему спеціальних колізійних правил для визначення дійсності арбітражної угоди незалежно від права, що застосовується до головного контракту.
  7. Складіть схему елементів арбітражної угоди.
  8. Складіть типове арбітражне застереження для розгляду спорів по договору страхування, укладеного між українською і німецькою фірмами;
  9. Складіть арбітражну угоду для розгляду спорів по контракту про проведення науково-дослідних робіт, укладеного між українською та італійською фірмами;
  10. Складіть таблицю «Концепції юридичної природи арбітражної угоди та арбітражного рішення;
  11. Складіть таблицю «Процесуально-правові наслідки арбітражної угоди»;
  12. Складіть таблицю «Співвідношення арбітражної угоди та юрисдикції державних судів». 

Задачі:

Між українською та німецькою організаціями укладений договір міжнародної купівлі-продажу. Українська організація звернулася з позовом до міжнародного комерційного арбітражу. Міжнародний комерційний арбітраж прийняв справу до розгляду, проте в першому засіданні з'ясувалося, що арбітражна угода, на яку посилається позивач, не підписана відповідачем. Проте, відповідач в усній формі визнав компетенцію Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Чи має право міжнародний комерційний арбітраж розглядати дану справу? Які вимоги пред'являються до форми арбітражної угоди? Чи є арбітражна угода зовнішньоекономічною операцією?

 

Між українським акціонерним товариством (АТ) і мексиканською фірмою укладений договір купівлі-продажу. Умова про вирішення суперечок сформульована в договорі таким чином: «Всі спори за дійсним договором розглядаються Арбітражним судом (м. Київ)». Коли між сторонами виникла суперечка, виявилось, що при укладенні договору мексиканська сторона вважала, що узгоджений третейський спосіб вирішення суперечок, а українська, - що досягнута домовленість про передачу спору на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.

Який орган має право взяти спір до розгляду?

Який орган компетентний вирішити спір, якщо в арбітражному застереженні вказані наступні органи:

  1. Міжнародний арбітраж при ТПП України;
  2. Міжнародний суд ООН;
  3. Європейський суд з прав людини;
  4. Економічний суд СНД;
  5. Лондонський міжнародний арбітражний суд;
  6. Паризький суд при ТПП?

 

Договір купівлі-продажу між українською і норвезькою організаціями був укладений на умовах CIF. Норвезька компанія поставила неякісний товар. Українська організація звернулася до арбітражного суду України. У обґрунтуванні підсудності спора українському арбітражному суду позивач посилався на Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж», стверджуючи, що місцем виконання зобов’язань постачання товару є м. Миколаїв, оскільки згідно з договором комерційне підприємство покупця знаходиться в цьому місті; крім того, формулювання «місце виконання зобов’язання» означає не лише місце виконання зобов’язання поставити товар, але і місце виконання зобов'язання покупця прийняти товар і сплатити його вартість тощо. Арбітражний суд погодився з аргументами позивача і відхилив клопотання відповідача про припинення провадження у справі з мотивів його непідвідомчості українському арбітражному суду.

Проаналізуйте аргументи позивача. Чи має рацію арбітражний суд?

На початок

Список рекомендованої літератури

Нормативна

  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
  2. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р.
  3. Цивільний процесуальний кодекс України. – К., 1998.
  4. Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня 1995 р.
  5. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р.
  6. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р.
  7. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 р.
  8. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 2 грудня 1997 р.
  9. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991.
  10. Про міжнародні договори: Закон України від 22 грудня 1993 р.
  11. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж від 21 квітня 1961 р.
  12. Арбітражний регламент Європейської Економічної комісії від 1963 р.
  13. Арбітражний регламент UNCITRAL від 1976 р.
  14. Московська конвенція про розв’язання арбітражним шляхом цивільно-правових спорів, що випливають з відносин економічного та науково-технічного співробітництва від 26 травня 1972 р.
  15. Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 1992 року.
  16. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
  17. Нью-Йоркська конвенція про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 р.
  18. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж від 21 квітня 1961 р.
  19. Панамська конвенція від 1975 р.
  20. Типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж, розроблений Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL) від 1985 р.

 

Доктринальна

  1. Ашера Д. Международный арбитражный суд МТП / Д. Ашера // Хозяйство и право. – 1996. - № 10. – С. 162.
  2. Балюк І.А. Вирішення господарських спорів / І.А. Балюк. – К., 2004. – 188 с.
  3. Богуславский М.М. Международное частное право / М.М. Богуславский. – М.: Юристъ, 2005. – 317 с.
  4. Винокурова Л. Щодо розвитку правової доктрини третейського розгляду в Україні / Л. Винокурова // Право України. – 2014. - № 12. – С. 11-26.
  5. Вознюк Н. Класифікація видів альтернативних способів вирішення господарсько-правових спорів / Н. Вознюк // Право України. – 2014. - № 6. – С. 222-229.
  6. Вознюк Н. Принципи альтернативних способів вирішення господарсько-правових спорів / Н. Вознюк // Право України. – К. – 2013. - №11. – С. 373-379.
  7. Дахно І.І. Міжнародне приватне право: навч. посіб / І.І. Дахно. – К.: МАУП, 2001. – 312 с.
  8. Діковська І. Окремі аспекти тлумачення міжнародних комерційних договорів / І. Діковська // Право України. – К. – 2013. - №7. – С. 103-112.
  9. Джудитта Кордеро Мосс. Автономия воли в практике МКА. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1996. – 84 с.
  10. Дмитриева Г.К. Международный коммерческий арбітраж / Г.К. Дмитриєва. – М.: Проспект, 1997. – 78 с.
  11. Довгерт А. Рецепція світових принципів та норм міжнародного приватного права в Україні / А. Довгерт // Право України. – 2015. – № 4. – С. 18-25.
  12. Захарченко Т. Державний суд як гарант дотримання обов’язковості арбітражної угоди при поданні до нього позову щодо суті спору / Т. Захарченко // Право України. – 2014. - № 12. – С. 65-72.
  13. Захарченко Т. Міжнародний арбітраж: вчора, сьогодні, завтра / Т. Захарченко // Право України. – 2012. - № 1-2. – С. 487-490.
  14. Кисіль В.І. Сучасні тенденції кодифікації міжнародного приватного права / В.І. Кисіль // Право України. – 2014. - № 2. – С. 89-104.
  15. Комаров В.В. Международный коммерческий арбітраж / В.В. Комаров. – Харьков : Основа, 1995. – 304 с.
  16. Коссак В. Проблеми застосування Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу 1980 р. / В. Коссак // Право України. – К. – 2013. - №7. – С. 91-102.
  17. Кроче Р., Стахєєва Г. Реформа права конкуренції та державної допомоги у світлі Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, її значення для бізнесу / Р. Кроче, Г. Стахєєва // Право України. – К. – 2013. - №11. – С. 303-317.
  18. Лебедев С.Н. Международный торговый арбітраж / С.Н. Лебедев. – М. : Международные отношения, 1965. – 218 с.
  19. Мальський М. Дійсність арбітражної угоди / М. Мальський // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - № 4. – С. 44-48.
  20. Международное частное право: учеб. пособие.  / Г.К. Дмитриева, А.С. Довгерт, В.П. Панов й др. – М., 1993 – 298 с.
  21. Міжнародний арбітраж: практичні питання судового провадження // Діловий вісник. – 2012. - № 11(222). – С. 23-25.
  22. Міжнародний арбітраж – основний спосіб вирішення зовнішньоекономічних спорів // Діловий вісник. – 2011. - № 11(210). – С. 8-10.
  23. Міжнародний комерційний арбітраж в Україні / під заг. ред. І.Г. Побірченка. – К.: ІнЮре, 2007. – 578 с.
  24. Міжнародне приватне право : підручник / за ред. В.П. Жушмана, І.А. Шуміло. – Х. : Право, 2011. – 320 с.;
  25. Минаков А.И. Арбитражное соглашение и практика рассмотрения внешнеэкономических споров / А.И. Минаков. – М. : Юридическая литература, 1985. – 144 с.
  26. Михайловський М.Л. Міжнародний арбітраж / М.Л. Михайловський. – К. : Вид-во Академії наук УРСР, 1963.
  27. Перепелинська О. Напрями вдосконалення процесуального законодавства України у сфері судового сприяння та контролю щодо міжнародного комерційного арбітражу / О. Перепелинська // Право України. – 2014. - № 12. – С. 37-43.
  28. Підопригора О.А. Римське право : підручник / О.А. Підопригора, Є.О.Харитонов. – К. : Юрінком Iнтер, 2013. – 528 с.
  29. Притика Ю.Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів у третейському суді / Ю.Д. Притика. – К. : ІнЮре, 2006. – 633 с.
  30. Розенберг М.Г. Контракт международной купли-продажи: современная практика заключения. Разрешение споров / М.Г. Розенберг. – М. : Книжный мир, 1998. – 826 с.
  31. Розенберг М.Г. Практика международного коммерческого арбитражного суда : научно-практический комментарий / М.Г. Розенберг. – М. : Торгово-промышленая палата РФ, 1997. – 288 с.
  32. Селівон М. Про деякі питання взаємодії судів із міжнародним комерційним арбітражем / М. Селівон // Право України. – 2014. - № 12. – С. 27-36.
  33. Судова практика Вищого господарського суду України. Науково-практичний коментар рішень та постанов господарських судів України // Вищий господарський суд. – К.: Юрінком Інтер, 2014. – 360 с.
  34. Сухонос В. Теоретичний аналіз сучасного стану та перспективи розвитку третейського суду в Україні / В. Сухонос // Право України. – 2011. - № 4. – С. 233-239.
  35. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: навч. посіб / В.Л. Чубарєв. – К. : Атіка, 2008. – 608 с.
  36. Цірат Г.А. Міжнародний комерційний арбітраж / Г.А. Цірат. – К. : Істина, 2002. – 302 с.
  37. Цірат Г. Міжнародно-правове співробітництво у сфері міжнародного цивільного процесу / Г. Цірат // Право України. – К. – 2013. - №7. – С. 183-198.
  38. Цират Г.А., Цират А.В. Международный арбитраж как способ разрешения внешнеэкономических споров / Г.А. Цират, А.В. Цират. – К. : Довіра, 1997. – 368 с.
  39. Шинкарецкая Г.Г. Международная судебная процедура / Г.Г. Шинкарецкая. – М. : Наука, 1992. – 223 с.
  40. Эйземанн Ф. Арбитраж и договорные гаранти. Гарантия подряда, должного исплонения работ и компенсации / Ф. Эйземанн. – М. : Торгово-промышленная палата СССР, 1972. – 179 с.

 

Інформаційні ресурси

  1. http://zakon.rada.gov.ua
  2. http://www.ucci.org.ua
  3. http://liga.kiev.ua

 

На початок