ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ЛОГІКИ (ЮРИДИЧНОЇ ЛОГІКИ)
Теоретичним підґрунтям курсу логіки (юридичної логіки) є традиційна (класична) та сучасна формальна логіка. Курс складається з одного змістового модулю, який охоплює сім тем.
Методика проведення занять з логіки має будуватися таким чином, щоб не лише дати загальну спрямованість курсу, але й показати його зв'язок з іншими філософським курсами, а також з теорією держави і права, юридичною деонтологією, юридичною психологією, риторикою, кримінальним правом та процесом, оперативно-розшуковою діяльністю, іншими юридичними та спеціальними дисциплінами.
Послідовність вивчення логіки (юридичної логіки) полягає в тому, що спочатку виробляється загальне уявлення про цю дисципліну, а саме її суть і призначення, специфіку її предмету, потім розкриваються особливості структури мислення загалом та юридичного мислення зокрема, після чого розглядаються основні форми та закони мислення.
Основною рекомендацією щодо самостійного освоєння і поглиблення знань з юридичної логіки може слугувати критичне осмислення рекомендованої монографічної і навчально-методичної літератури.
Ефективним прийомом вивчення юридичної логіки є підготовка доповідей та рефератів. При вивченні цього курсу варто виробляти навички самостійного формулювання питань щодо опрацьованого матеріалу до можливих опонентів.
Контроль за засвоєнням знань з логіки здійснюється різними способами, серед яких важливе місце посідають опитування, тестування і написання контрольних робіт, виконання практичних завдань (розв’язання задач) на семінарських та практичних заняттях. Рівень знань навчанців визначається за допомогою підсумкового модульного контролю та заліку.
Мультимедійний підручник складено таким чином, щоб інформативна частина курсу органічно інтегрувалася в систему знань, отриманих у процесі вивчення інших дисциплін з метою об’єднання методологічних можливостей логічного та правового підходів до актуальних проблем юридичної діяльності.