Про зміни в законодавстві України

з 01 по 31 липня 2014 року

Моніторингом прийнятих Верховною Радою України законів України,

виданих актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів

Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції

України та інших нормативних документів, що стосуються компетенції

Експертної служби МВС України, з 01 по 31 липня 2014 року встановлено.

Відповідно до календаря роботи четвертої сесії Верховної Ради України

сьомого скликання в червні 2014 року:

пленарні засідання – з 01 по 04, з 22 по 25, 31 липня 2014 року.

робота в комітетах і фракціях – 02, з 07 по 11 липня 2014 року.

1. Закони України.

Набули чинності Закони України:

1.1. № 1314-VII від 05.06.2014 ,,Про метрологію та метрологічну

діяльністьˮ (публікація – Голос України від 03.07.2014

№ 124). Текст додається.

1.2. № 1315-VII від 05.06.2014 ,,Про стандартизаціюˮ (публікація –

Голос України від 03.07.2014 № 124). Текст додається.

1.3. № 1323-VII від 05.06.2014 ,,Про внесення змін до деяких законів

України щодо найменування національних комісій, що здійснюють державне

регулювання у сфері ринку цінних паперів та ринків фінансових послугˮ

(публікація – Голос України від 19.07.2014 № 136).

1.4. № 1333-VII від 17.06.2014 ,,Про внесення зміни до Закону України

,,Про Державний бюджет України на 2014 рікˮ (публікація – Голос України

від 08.07.2014 № 127).

1.5. № 1507-VII від 17.06.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" (публікація – Голос України від 08.07.2014

№ 127).

Внесено зміни до таких законодавчих актів України:

Земельного кодексу України:

Закону України ,,Про банки і банківську діяльністьˮ.

1.6. № 1509-VII від 17.06.2014 ,,Про внесення зміни до Закону України

,,Про Державний бюджет України на 2014 рікˮ (публікація – Голос України від

08.07.2014 № 127).

1.7. № 1508-VII від 17.07.2014 ,,Про співробітництво територіальних

громадˮ (публікація – Голос України від 23.07.2014 № 138).

1.8. № 1519-VII від 18.06.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо захисту прав інвалідівˮ (публікація – Голос

України від 08.07.2014 № 127).

1.9. № 1534-VII від 19.06.2014 ,,Про внесення змін до додатка № 3 до

Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2014 рік" (публікація –

Голос України від 05.07.2014 № 126).

1.10. № 1538-VII від 19.06.2014 ,,Про внесення зміни до статті 10

Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захистуˮ (публікація – Голос України від 09.07.2014 № 128).

Пункт 1 статті 10 (Особи, на яких поширюється чинність цього Закону)

Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуˮ

після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту:

,,сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ

України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва,

одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи

незалежність, суверенітет та територіальну цілісність Україниˮ.

У зв’язку з цим абзаци четвертий – десятий вважати відповідно абзацами

п’ятим – одинадцятим.

1.11. № 1533-VII від 19.06.2014 ,,Про внесення зміни

до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності

за фінансування сепаратизмуˮ (публікація – Голос України від 10.07.2014

№ 129).

Кримінальний кодекс України доповнено статтею 110

такого змісту:

,,Стаття 110

. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни

чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж

території або державного кордону України:

1. Фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або

державного кордону України на порушення порядку, встановленого

Конституцією України,

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з

позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на

строк до двох років та з конфіскацією майна.

2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи

повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням

права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох

років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені

повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб,

або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної

майнової шкоди, -

караються позбавленням волі на строк від шести до восьми років з

позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на

строк до трьох років та з конфіскацією майна.

4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені

організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони

призвели до інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з

позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на

строк до трьох років та з конфіскацією майна.

5. Особа, крім керівника організованої групи, звільняється від

кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона до

повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про

те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом

повідомляти про підозру, про відповідну незаконну діяльність або іншим чином

сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або

вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.

Примітка.

1. Фінансуванням дій, передбачених у цій статті, є дії, вчинені з метою

їх фінансового або матеріального забезпечення.

2. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи

повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж

території або державного кордону України, визнається вчиненим у великому

розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує

шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи

повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж

території або державного кордону України, визнається вчиненим в особливо

великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення

перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.ˮ.

1.12. № 1539-VII від 19.06.2014 ,,Про внесення змін до Закону України

,,Про правовий статус іноземців та осіб без громадянстваˮ щодо підстав для

перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"

(публікація – Голос України від 18.07.2014 № 135).

1.13. № 1543-VII від 20.06.2014 ,,Про внесення зміни до статті 13

Закону України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців

та членів їх сімейˮ (публікація – Голос України від 10.07.2014 № 129).

Пункт 5 статті 13 (Право військовослужбовців та членів їх сімей на світу)

Закону України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців

та членів їх сімейˮ викладено в такій редакції:

,,5. Особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який має

вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, у якої один

з батьків є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом

здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних

заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років

і більше, особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який став

інвалідом внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової

служби, користується переважним правом зарахування до військових ліцеїв,

ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових

навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові

навчальні підрозділи, за умов успішного складання іспитів та відповідності

іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, протягом

трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої

освіти.

Особа, у якої один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем,

який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні

ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття

відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом

за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих

та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок

коштів державного і місцевих бюджетів".

/Попередня редакція пункту 5 статті 13 Закону:

,,5. Діти військовослужбовців, які мають вислугу в календарному

обчисленні 20 років і більше, діти громадян, звільнених з військової служби

за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів

або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному

обчисленні яких становить 20 років і більше, діти військовослужбовців,

які загинули при виконанні ними обов'язків військової служби, померли

чи пропали безвісти або стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного

з проходженням військової служби, користуються переважним правом

зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною

підготовкою, вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних

закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного

складення іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих

навчальних закладів."/.

1.14. № 1560-VII від 01.07.2014 ,,Про внесення змін до Митного кодексу

України та деяких законів України щодо ввезення засобів індивідуального

захисту та лікарських засобівˮ (публікація – Голос України від 22.07.2014

№ 137).

Внесено зміни до таких законодавчих актів України:

Митний кодекс України

Закон України ,,Про державний контроль за міжнародними передачами

товарів військового призначення та подвійного використанняˮ.

1.15. № 1561-VII від 01.07.2014 ,,Про внесення зміни до Податкового

кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту

та лікарських засобівˮ (публікація – Голос України від 22.07.2014 № 137).

1.16. № 1546-VII 01.07.2014 ,,Про внесення зміни до статті 7 Закону

України ,,Про державні нагороди Україниˮ (публікація – Голос України

від 23.07.2014 № 138).

Статтю 7 Закону України ,,Про державні нагороди Україниˮ після абзацу

п’ятого доповнено новим абзацом такого змісту:

,,орден Героїв Небесної Сотні – для відзначення осіб за громадянську

мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і

свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в

Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час

Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інших подій,

пов’язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності

Україниˮ.

1.17. № 1575-VII від 03.07.2014 ,,Про внесення змін до законів

України "Про освіту" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

щодо гарантій для студентів, аспірантів, педагогічних, науково-

педагогічних працівниківˮ (публікація – Голос України від 23.07.2014

№ 138).

I. Внесено зміни до таких законів України:

1. У Законі України ,,Про освітуˮ:

1) частину першу статті 51 (Права вихованців, учнів, студентів, курсантів,

слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів) доповнено

абзацами такого змісту:

,,збереження місця навчання на період проходження військової служби

за призовом під час мобілізації, на особливий період;

відстрочку на складання екзаменаційної сесії та державної атестації

у навчальних закладах на період проходження військової служби за призовом

під час мобілізації, на особливий періодˮ;

2) статтю 53 (Додаткові види соціального і матеріального забезпечення

вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних

ординаторів, аспірантів, докторантів) доповнено частиною п’ятою такого

змісту:

,,5. За студентами, аспірантами, які проходять військову службу

за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігаються додаткові

види соціального і матеріального забезпечення, передбачені цим Закономˮ;

3) частину третю статті 57 (Гарантії держави педагогічним, науково-

педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних

закладів) після слів ,,переведення за цих чи інших обставин на іншу роботуˮ

доповнити словами ,,чи проходження військової служби за призовом під час

мобілізації, на особливий періодˮ

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,3. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного

працівника, яке унеможливлює виконання ним професійних обов'язків і

обмежує перебування в дитячому, учнівському, студентському колективах,

або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи

проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на

особливий період, за ним зберігається попередній середній заробіток. У

разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до

відновлення працездатності або встановлення інвалідності.ˮ/.

4) частину п’яту статті 61 (Фінансово-господарська діяльність навчальних

закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти) доповнено

абзацом шостим такого змісту:

,,Розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення

кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг для осіб, які

проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий

період, зменшується з урахуванням перерваного та оплаченого строку

навчанняˮ.

2. Статтю 23 (Відстрочка від призову на військову службу під час

мобілізації) Закону України ,,Про мобілізаційну підготовку та мобілізаціюˮ

доповнено новою частиною такого змісту:

,,Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не

підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі

навчанняˮ.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його

опублікування.

2. Поширено дії передбачених цим Законом положень частини першої

статті 51, частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини п’ятої

статті 61 Закону України ,,Про освітуˮ на студентів, курсантів, слухачів,

стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів, які призвані на

військову службу під час мобілізації, на особливий період до набрання чинності

цим Законом.

1.18. № 1586-VII від 04.07.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на

стабільність банківської системиˮ (публікація – Голос України від 10.07.2014

№ 129).

1.19. № 1589-VII від 04.07.2014 ,,Про внесення змін до деяких законів

України щодо додаткових гарантій соціального захисту

військовослужбовців в особливий період" (публікація – Голос України

від 23.07.2014 № 138).

Внесено зміни до таких законів України:

1. Пункт 17 статті 10

Закону України ,,Про соціальний і правовий

захист військовослужбовців та членів їх сімейˮ замінено трьома новими

пунктами такого змісту:

,,17. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу

введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію

надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за

умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності

військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

18. В особливий період під час дії воєнного стану

військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами

та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення

тривалістю не більш як 10 календарних днів.

19. Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17

і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-

жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього

догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до

досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або

для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-

лікарської комісії, припиняєтьсяˮ.

/Попередня редакція пункту 17 статті 10

Закону:

,,17. В особливий період за рішенням командира (начальника)

військової частини військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за

сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням

грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Надання військовослужбовцям інших видів відпусток, крім відпусток

військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо

дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в

медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а

також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого

поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії,

припиняється.ˮ/.

2. У пункті 1 частини восьмої статті 26 (Звільнення з військової

служби) Закону України ,,Про військовий обов’язок і військову службуˮ:

абзац перший викладено в такій редакції:

,,1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2

або 3 цієї частиниˮ;

/Попередня редакція пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону:

,,8. Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються

військовослужбовці:

1) під час проведення мобілізації: /

доповнено абзацом такого змісту:

,,Військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з

підстав, передбачених пунктами "в", "г", "е", "є", "и" частини шостої та

пунктами "в", "г", "е", "є" частини сьомої цієї статті".

/частини шоста та сьома статті 26 (Звільнення з військової служби)

Закону:

……

6. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які

проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби:

а) у зв'язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-

лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової

служби;

в) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на

військовій службі;

г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних

заходів – у разі неможливості їх використання на службі;

д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких

встановлено Кабінетом Міністрів України;

е) через службову невідповідність;

є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили,

яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі,

позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному

порядку;

з) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту

командуванням (за бажанням військовослужбовця);

и) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту

військовослужбовцем;

і) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до

якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за

адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням

обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії

корупції";

ї) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з

безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

й) у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням

продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має

дитину (дітей) віком до 16 років.

7. Особи офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу,

звільняються з військової служби:

а) за власним бажанням;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-

лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до

військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій

службі;

г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних

заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких

визначається Кабінетом Міністрів України;

е) через службову невідповідність;

є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили,

яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі,

позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному

порядку;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно

до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за

адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням

обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії

корупції";

и) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з

безпосереднім підпорядкуванням близькій особі.ˮ/.

1.20. № 1595-VII від 22.07.2014 ,,Про затвердження Указу Президента

України ,,Про часткову мобілізаціюˮ. (публікація – Голос України

від 24.07.2014 № 139).

Затверджено Указ Президента України від 21 липня 2014 року № 607

,,Про часткову мобілізаціюˮ. Текст додається.

1.21. № 1599-VII від 22.07.2014 ,,Про внесення змін до Регламенту

Верховної Ради України щодо кількісного складу та припинення

діяльності депутатських фракцій (депутатських груп)ˮ. (публікація – Голос

України від 24.07.2014 № 139).

До Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України

,,Про Регламент Верховної Ради Україниˮ внесено, такі зміни:

1) частину першу статті 58 (Принципи формування депутатських

фракцій) доповнено словами ,,або народні депутати, які були висунуті

політичною партією, що за результатами виборів не взяла участь у розподілі

депутатських мандатівˮ;

/Чинна редакція Закону з внесеними змінами

,,1. Депутатські фракції формуються із числа народних депутатів,

обраних за виборчими списками політичних партій та народних депутатів, які

були висунуті політичною партією в одномандатних округах. При формуванні

депутатської фракції до її складу також за умови додержання засад

діяльності такої фракції можуть увійти народні депутати, обрані в

одномандатних округах, які реєструвалися кандидатами у народні депутати

шляхом самовисування, або народні депутати, які були висунуті політичною

партією, що за результатами виборів не взяла участь у розподілі

депутатських мандатів.ˮ/.

2) частину четверту статті 60 (Порядок реєстрації та припинення

діяльності депутатських фракцій (депутатських груп)) викладено в такій

редакції:

,,4. Депутатська фракція (депутатська група), склад якої став меншим від

мінімальної кількості народних депутатів, визначеної частиною четвертою

статті 59 цього Регламенту, через 15 днів після дня настання такого факту

оголошується Головою Верховної Ради України розпущеноюˮ.

/Попередня редакція статті Закону

,,4. Депутатська група, склад якої стає меншим від необхідної

мінімальної кількості народних депутатів, визначеної частиною четвертою

статті 59 цього Регламенту, через 15 днів після дня настання такого факту

оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.ˮ/.

/Чинна редакція частини четвертої статті 59

,,Стаття 59. Умови формування депутатських фракцій (депутатських

груп)

…………

4. Позафракційні народні депутати можуть входити до складу

депутатських фракцій або об'єднуватися у депутатську групу народних

депутатів (далі - депутатська група). Кількість осіб у депутатській групі не

може бути меншою, ніж кількість осіб у найменшій фракції, що сформована

протягом першої сесії.ˮ/.

Опубліковано Закони України:

1.22. № 1322-VII від 05.06.2014 ,,Про внесення змін до Закону України

,,Про рекламуˮ (публікація – Голос України від 03.07.2014, № 124).

Набрання чинності відбудеться 03.10.2014.

1.23. № 1571-VII від 03.07.2014 ,,Про внесення змін до деяких законів

України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексіˮ

(публікація – Голос України від 31.07.2014, № 144).

Набрання чинності відбудеться 01.08.2014

1.24. № 1587-VII від 04.07.2014 ,,Про внесення змін до Закону України

,,Про банки і банківську діяльність" щодо визначення особливостей

корпоративного управління в банкахˮ (публікація – Голос України

від 10.07.2014, № 129).

Набрання чинності відбудеться 10.01.2015.

2. Акти Президента України.

2.1. Указ Президента України від 03.07.2014 № 563/2014 ,,Про внесення

зміни до Указу Президента України від 25 жовтня 2007 року № 1020ˮ

(публікація – Голос України від 03.07.2014, № 27).

1. До Переліку посад, що можуть бути заміщені

військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань,

правоохоронних органів спеціального призначення в державних органах,

установах і організаціях, та граничних військових звань за цими посадами,

затвердженого Указом Президента України від 25 жовтня 2007 року № 1020,

внесено таку зміну, а саме доповнено Перелік після розділу ,,Адміністрація

Президента Україниˮ новим розділом такого змісту:

,,Апарат Ради національної безпеки і оборони України

Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України

генерал-полковник (на час перебування на цій посаді особи, яка займає її

на даний час) 1ˮ.

2.2. Указ Президента України від 5 липня 2014 року № 571/2014

,,Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони Україниˮ

(публікація – Голос України від 09.07.2014, № 121).

1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 16 червня

2014 року № 528 ,,Про склад Ради національної безпеки і оборони Україниˮ (зі

змінами, внесеними Указом від 23 червня 2014 року № 549):

1) ввести до персонального складу Ради національної безпеки і оборони

України таких осіб:

ГЕЛЕТЕЙ

Валерій Вікторович - Міністр оборони України

МУЖЕНКО

Віктор Миколайович - начальник Генерального штабу -

Головнокомандувач Збройних Сил України

2) вивести зі складу Ради національної безпеки і оборони України М.

Коваля, М. Куцина.

2.3. Указ Президента України від 14 липня 2014 року № 592/2014

,,Питання Адміністрації Президента Україниˮ (публікація – Голос України

від 14.07.2014, № 30).

Зокрема:

1. Затверджено граничну чисельність працівників Адміністрації

Президента України у кількості 416 штатних одиниць.

2. Визначено таку структуру Адміністрації Президента України:

Глава Адміністрації Президента України;

два перші заступники Глави Адміністрації Президента України;

заступники Глави Адміністрації Президента України;

перший помічник Президента України, помічники, радники Президента

України;

Прес-секретар Президента України;

уповноважені Президента України;

Служба Президента України;

Офіс Глави Адміністрації Президента України;

Головний департамент реформування Адміністрації Президента України;

Головний департамент з питань впровадження реформ;

Головний департамент з питань національної безпеки та оборони;

Головний державно-правовий департамент;

Головний департамент правової політики;

Головний департамент з питань діяльності правоохоронних органів та

протидії корупції;

Головний департамент регіональної політики;

Головний контрольний департамент;

Головний департамент зовнішньої політики та європейської інтеграції;

Головний департамент Державного Протоколу та Церемоніалу;

Головний департамент забезпечення доступу до публічної інформації;

Головний департамент з питань гуманітарної політики;

Головний департамент з питань внутрішньої політики;

Головний департамент інформаційної політики;

Головний департамент документального забезпечення;

Департамент місцевого самоврядування та децентралізації;

Департамент державних нагород;

Департамент з питань громадянства;

Приймальня Президента України;

Департамент з питань помилування;

Режимно-секретний департамент;

Відділ забезпечення взаємодії Президента України з Верховною Радою

України;

Відділ забезпечення зв’язків Президента України з Кабінетом Міністрів

України;

Відділ забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з

прав дитини;

Відділ представництва інтересів Президента України в судах.

4. До Положення про Адміністрацію Президента України,

затвердженого Указом Президента України від 2 квітня 2010 року № 504 (зі

змінами, внесеними Указами від 5 квітня 2011 року № 352, від 5 травня 2011

року № 548, від 30 червня 2011 року № 722, від 8 липня 2011 року № 739, від 29

листопада 2011 року № 1081, від 16 січня 2013 року № 23, від 16 грудня 2013

року № 686, від 9 квітня 2014 року № 387, від 10 червня 2014 року № 522 і від 3

липня 2014 року № 558), зокрема внесено такі зміни:

б) пункт 7 викладено в такій редакції:

,,7. До складу Адміністрації входять:

Глава Адміністрації Президента України;

два перші заступники Глави Адміністрації Президента України;

заступники Глави Адміністрації Президента України;

перший помічник Президента України, помічники, радники Президента

України;

Прес-секретар Президента України;

уповноважені Президента України;

Служба Президента України, Офіс Глави Адміністрації Президента

України, головні департаменти, Приймальня Президента України, а також

департаменти та відділи, які є самостійними структурними підрозділами

Адміністраціїˮ.

3. Акти Кабінету Міністрів України

3.1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 219

,,Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу Україниˮ

(публікація – Урядовий кур'єр від 05.07.2014, № 119).

Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним

органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується

Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну

політику з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на

нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,

договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об’єднань

громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів

загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація

передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної

реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як

суб’єктів інформаційної діяльності.

3.2. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 220

,,Про затвердження Положення про Міністерство молоді та спорту Україниˮ

(публікація – Урядовий кур'єр від 09.07.2014, № 121).

Основними завданнями Мінмолодьспорту є забезпечення формування та

реалізація державної політики у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і

спорту, участь у формуванні та реалізація в межах повноважень, передбачених

законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

3.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 225

,,Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу Україниˮ

(публікація – Урядовий кур'єр від 09.07.2014, № 121).

Державна пенітенціарна служба України (ДПтС) є центральним органом

виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом

Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у

сфері виконання кримінальних покарань.

3.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228

,,Про затвердження Положення про Міністерство юстиції Україниˮ (публікація

– Урядовий кур'єр від 11.07.2014, № 123).

Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої

влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику,

державну політику з питань банкрутства та використання електронного

цифрового підпису, у сфері нотаріату, що забезпечує формування та реалізацію

державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і

функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері

виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері

організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових

осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної

реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної

реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань державної

реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації

(легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських

формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального

страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної

громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації

та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.

Мін’юст є державним органом з питань банкрутства.

Мін’юст є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої

влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського

Союзу.

3.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 229

,,Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу Україниˮ

(публікація – Урядовий кур'єр від 10.07.2014, № 122).

Державна виконавча служба України (ДВС) є центральним органом

виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом

Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у

сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів

(посадових осіб) (далі - виконання рішень) відповідно до законів.

3.5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р.

№ 647-р ,,Про затвердження плану першочергових заходів з подолання

корупціїˮ (публікація – Урядовий кур'єр від 17.07.2014, № 127).

3.6. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р.

№ 242 ,,Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 31

березня 2003 р. № 426 і від 28 травня 2008 р. № 530ˮ (публікація – Урядовий

кур'єр від 23.07.2014, № 131).

1. У Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам

бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького

складу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня

2003 р. № 426 зокрема пункт 1 викладено у такій редакції:

,,1. Пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законом мають право

окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи

рядового і начальницького складу (далі - пільговики), щодо знижки плати за

користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за

комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія тощо),

безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім

таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській

місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення

та автобусами приміських маршрутів надаються за умови, якщо розмір

середньомісячного сукупного доходу пільговика (сім’ї пільговика в розрахунку

на одну особу) за попередні шість місяців (далі - середньомісячний дохід) не

перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу,

визначеної відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169

Податкового кодексу України.”;

/Попередня редакція Порядку

,,1. Відповідно до пунктів 38, 45, 49, 51-53, 61, 67, 68, 72, 76-78, 84

розділу II Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів Україниˮ пільги, компенсації і

гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії

працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і

начальницького складу (далі - пільговики), щодо знижки плати за

користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати

за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія

тощо), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту

(за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального

користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним

транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів

надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті

разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість

місяців (далі - середньомісячний дохід пільговика) не перевищує величини

доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.ˮ/.

2. Пункт 14 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня

2008 р. № 530 виключено.

/Пункт 14 Постанови, що втратив чинність

,,14. Установити, що пільги, компенсації та гарантії, на які згідно із

законами мають право окремі категорії працівників бюджетних установ,

військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу, щодо

знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом,

телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ,

електрична та теплова енергія, інші послуги), безоплатний проїзд усіма

видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та

автомобільним транспортом загального користування в сільській

місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського

сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються за умови, якщо

розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним

сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900

гривень.ˮ/.

3.7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 р.

№ 651-р ,,Питання Державної фіскальної службиˮ (публікація – Урядовий

кур'єр від 19.07.2014, № 129).

Відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України “Про центральні

органи виконавчої влади” підтримати пропозицію Голови Державної фіскальної

служби про завершення здійснення заходів з утворення зазначеної Служби та

можливість виконання нею функцій і повноважень Міністерства доходів і

зборів, що припиняється.

4. Накази Міністерства внутрішніх справ України, зареєстровані

в Міністерстві юстиції України.

4.1. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2014 № 447

,,Про затвердження Положення про підрозділи міліції громадської безпеки

особливого призначенняˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України

12.05.2014 за № 490/25267 (публікація – Офіційний вісник України

від 16.06.2014, № 37).

4.2. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2014 № 503

,,Про внесення змін до наказу МВС України від 19 листопада 2012 року

№ 1050ˮ(,,Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в

органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені

кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісіїˮ,

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.12.2012 за № 2095/22407),

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.05.2014 за № 623/25400

(публікація – Офіційний вісник України від 04.07.2014, № 51).

4.3. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.05.2014 № 523

,,Про затвердження Типового положення про територіальні курси, навчально-

методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльностіˮ,

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.05.2014 за № 624/25401

(публікація – Офіційний вісник України від 04.07.2014, № 51).

4.4. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.2014 № 570

,,Про внесення зміни до наказу МВС України від 04 липня 2007 року № 217ˮ,

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.06.2014 за № 655/25432

(публікація – Офіційний вісник України від 11.07.2014, № 53).

1. Абзац перший примітки 1 до додатка 1 до наказу Міністерства

внутрішніх справ України від 04 липня 2007 року № 217 „Про впорядкування

умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і

начальницького складу наукових та науково-дослідних установ системи

МВС України”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2007

року за № 978/14245, викласти в такій редакції:

„1. Посадові оклади (тарифні ставки) з 01 січня 2014 року

розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки)

працівника 1 тарифного розряду - 852 гривні.”.

2. Керівникам науково-дослідних установ системи МВС України

установити в штатних розписах посадові оклади (тарифні ставки)

працівників з 01 жовтня 2014 року відповідно в таких розмірах:

1 тарифного розряду - 1218 гривень;

2 тарифного розряду - 1223 гривні;

3 тарифного розряду - 1233 гривні;

4 тарифного розряду - 1243 гривні;

5 тарифного розряду - 1253 гривні;

6 тарифного розряду - 1263 гривні.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4.5. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.2014 № 571

,,Про внесення зміни до наказу МВС України від 04 липня 2007 року № 219ˮ

(„Про впорядкування умов оплати праці працівників органів внутрішніх справ,

які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу”,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2007 року за

№ 979/14246), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.07.2014 за

№ 658/25435. (публікація – Офіційний вісник України від 11.07.2014, № 53).

4.6. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.2014 № 572

,,Про внесення зміни до наказу МВС України від 04 жовтня 2007 року № 372ˮ

(„Про впорядкування умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних

звань рядового і начальницького складу, наскрізних та допоміжних професій

системи МВС України”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31

жовтня 2007 року за № 1239/14506), зареєстрований у Міністерстві юстиції

України 19.06.2014 за № 659/25436 (публікація – Офіційний вісник України

від 11.07.2014, № 53).

4.7. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.2014 № 567

,,Про затвердження Положення про військові частини і підрозділи з охорони

громадського порядку Національної гвардії Україниˮ зареєстрований у

Міністерстві юстиції України 03.07.2014 за № 729/25506 (публікація –

Офіційний вісник України від 25.07.2014, № 57). Текст додається.

4.8. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.2014 № 566

,,Про затвердження Положення про військові частини оперативного

призначення Національної гвардії Україниˮ, зареєстрований у Міністерстві

юстиції України 03.07.2014 за № 730/25507 (публікація – Офіційний вісник

України від 25.07.2014, № 57).

4.9. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23.06.2014 № 596

,,Про затвердження схем посадових окладів за посадами офіцерського складу

Національної гвардії Україниˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України

07.07.2014 за № 741/25518 (публікація – Офіційний вісник України

від 22.07.2014, № 56).

4.10. Наказ Міністерства внутрішніх справ України 23.06.2014 № 593

,,Про затвердження Змін до Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих

навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого

наказом МВС України від 1 грудня 2010 року № 590, зареєстрованого

в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 року за № 1340/18635

(із змінами)ˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2014

за № 778/25555 (публікація – Офіційний вісник України від 25.07.2014, № 57).

ДНДЕКЦ МВС України