Про зміни в законодавстві України
з 13 по 20 січня 2014 року
Моніторингом прийнятих Верховною Радою України законів України,
виданих актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів
Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України та інших нормативних документів, що стосуються компетенції
Експертної служби МВС України, з 13 по 20 січня 2014 року встановлено.
Відповідно до календаря роботи третьої сесії Верховної Ради України
сьомого скликання в січні 2014 року:
пленарні засідання з 14 по 17 січня 2014 року.
робота в комітетах і фракціях – 06, з 08 по 10, 15 січня 2014 року.
1. Законодавство України
1.1. 17.01.2014 Президент України підписав Закони (станом на
20.01.2014 не опубліковані).
719-VII ,,Про Державний бюджет України на 2014 рік”.
721-VІІ ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про судоустрій і
статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту
безпеки громадян”;
Законом передбачено посилити заходи безпеки у відношенні окремих
категорій осіб та об’єктів, збільшити санкції за деякі кримінальні та
адміністративні правопорушення, встановити додаткові заходи впливу для
охорони громадського порядку, прав та законних інтересів громадян.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3879.
722-VІІ ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час
проведення футбольних матчів”;
Законодавчим актом посилено відповідальність уболівальників за
порушення громадського порядку під час проведення футбольних матчів.
Змінами та доповненнями до Кодексу України про адміністративні
правопорушення та Закону "Про особливості забезпечення громадського
порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням
футбольних матчів":
запроваджено нове адміністративне стягнення у вигляді заборони
відвідувати футбольні матчі особам, які вчинили адміністративні
правопорушення під час їх входу на територію спортивної споруди, на якій
проводиться футбольний матч, або перебування на ній;
посилено вимоги до глядачів, квитків і технічного обладнання
спортивних споруд, а також розширення повноважень організаторів
футбольних матчів та працівників служб безпеки спортивних споруд
2
(футбольних клубів) у частині, яка сприятиме реалізації заборони відвідувати
футбольні матчі;
встановлено адміністративну відповідальність за порушення заборони
відвідувати футбольні матчі тощо.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3837.
723-VІІ ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі”;
Законодавчим актом запроваджено автоматичну фото- та відеофіксацію
наступних правопорушень:
перевищення обмежень швидкості руху;
проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху;
порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися
тротуарами чи пішохідними доріжками;
виїзд на смугу зустрічного руху;
порушення правил руху через залізничні переїзди.
Згідно із законом, у разі фото- та/або відеофіксації одного із зазначених
правопорушень посадова особа ДАЇ на підставі даних автоматизованої
інформаційної системи зазначеного підрозділу встановлює особу, за якою
зареєстровано відповідний транспортний засіб.
Документом також встановлено, якщо транспортний засіб зареєстровано
за фізичною особою, зазначена посадова особа виносить постанову про
накладення адміністративного стягнення, яка надсилається такій фізичній особі
рекомендованим листом із повідомленням. До постанови додається фотознімок
транспортного засобу із зображенням його номерного знаку, зроблений в
автоматичному режимі у момент вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, у постанові зазначається адреса веб-сайту у мережі інтернет, на
якому особа може ознайомитись з зображенням чи відеозаписом транспортного
засобу у момент вчинення адміністративного правопорушення та ідентифікатор
для доступу до зазначеної інформації.
Особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, протягом десяти днів з
дня отримання постанови має сплатити штраф або оскаржити постанову у суді
та довести, що транспортний засіб або його номерний знак вибув з її володіння
внаслідок протиправних дій інших осіб, або у момент вчинення
правопорушення за кермом була інша особа.
Якщо транспортний засіб зареєстровано за підприємством, установою,
організацією, керівнику такого підприємства, установи, організації
надсилається запит про надання інформації. Такий керівник протягом п'яти днів
з дня отримання запиту зобов'язаний надати інформацію про особу, яка
керувала транспортним засобом у момент вчинення адміністративного
правопорушення.
Законом за ненадання зазначеної інформації (надання неправдивої
інформації) вводиться адміністративна відповідальність.
3
Документом також визначено: у разі, якщо керівник підприємства,
установи, організації надасть інформацію про особу, яка керувала
транспортним засобом у момент вчинення адміністративного правопорушення,
такій особі надсилається постанова про накладення адміністративного
стягнення, і ця особа має право сплатити штраф або оскаржити зазначену
постанову.
У разі притягнення порушника до відповідальності застосовується
мінімальний розмір штрафу, передбачений відповідною статтею Кодексу
України про адміністративні правопорушення.
При цьому, якщо особа сплачує зазначений штраф протягом п'яти днів з
дня отримання постанови, такий мінімальний розмір зменшується удвічі.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3855.
724-VІІ ,,Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України”;
Законом внесено зміни до статей 218-221 Регламенту Верховної Ради та
вдосконалено порядок надання згоди на притягнення до кримінальної
відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.
Відповідно до закону:
оптимізуються строки розгляду зазначеного питання Верховною Радою;
всі факти, пов’язані з притягненням до кримінальної відповідальності,
затриманням чи арештом народного депутата України досліджуються
безпосередньо на пленарному засіданні Верховної Ради за участі усього
депутатського корпусу, а не в профільному комітеті (заслуховується народний
депутат, розглядаються його письмові пояснення та ін.);
народному депутату у процесі розгляду зазначеного питання надається
право на представника, який може кваліфіковано представити його інтереси;
народному депутату також у повному обсязі забезпечується право на
захист у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом та
іншими законами.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3883.
725-VІІ ,,Про внесення змін до Кримінального процесуального
кодексу України щодо заочного кримінального провадження”;
Законодавчим актом встановлено підстави та порядок здійснення
заочного кримінального провадження.
Згідно із законом, заочне кримінальне провадження здійснюватиметься:
у випадку, якщо підозрюваний чи обвинувачуваний у вчиненні
кримінального правопорушення ухиляється від прибуття на виклик до органу
досудового розслідування або суду і при цьому здійснення кримінального
провадження визнано можливим за його відсутності;
з урахуванням загальних положень та з дотриманням всіх процесуальних
гарантій для підозрюваного чи обвинуваченого.
Документом також встановлено, що особа, щодо якої здійснюється заочне
кримінальне провадження має право у будь-який момент прибути для
безпосередньої участі у кримінальному провадженні, що має наслідком його
4
здійснення у загальному порядку, передбаченому Кримінальним
процесуальним кодексом України.
Законом з метою недопущення порушення прав та свобод підозрюваного
чи обвинуваченого передбачено, що під час здійснення заочного кримінального
провадження участь захисника такої особи є обов'язковою.
Актом встановлено, що доведення особою факту, що вона не змогла
прибути на судовий виклик з поважних причин чи не змогла повідомити про
причини неприбуття з поважних причин, є безумовною підставою для
скасування судового рішення, ухваленого за результатами заочного
кримінального провадження.
Згідно із законом, підозрюваному чи обвинуваченому, крім спрощеної
процедури оскарження судового рішення, ухваленого за результатами заочного
кримінального провадження, гарантується право на оскарження такого рішення
в апеляційному порядку.
Зміни внесено й до Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3587.
726-VІІ ,,Про внесення зміни до Закону України ,,Про безоплатну
правову допомогу щодо відтермінування набрання чинності положеннями
пункту 6 розділу VI ,,Прикінцеві та перехідні положення”;
Законодавчим актом відкладено до 1 січня 2015 року набрання чинності
положеннями Закону "Про безоплатну правову допомогу", які передбачають
надання безоплатної вторинної правової допомоги окремим категоріям
суб’єктів права на таку допомогу.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3792.
727-VІІ ,,Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу
України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій
із ввезення на митну територію України природного газу”;
Законом відновлено дію норми Податкового кодексу, згідно з якою
звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із
ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ
ЗЕД 2711 21 00 00.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3853-1.
728-VІІ ,,Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу
України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників,
споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової
війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху,
підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-
інтернаціоналістів та миротворців”;
Законом внесено зміни до статті 297 Кримінального кодексу України та
встановлено, що "Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом
(останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також
незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом
5
померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці
поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на
строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк".
Також встановлено, що "Осквернення або руйнування братської могили
чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто
боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-
визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських
переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або
позбавленням волі на той самий строк".
Окрім того, законом встановлено, що "Дії передбачені частинами першою
або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою, групою
осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам`ятника,
спорудженого в пам`ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової
війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та
миротворців, або поєднанні із застосуванням насильства чи погрозою його
застосування, -
караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або
позбавленням волі від чотирьох до семи років".
Відповідно до закону, "Дії, передбачені частинами першою, другою або
третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років."
Відповідний законопроект зареєстровано за № 2178а.
729-VІІ ,,Про внесення зміни до Кримінального кодексу України
щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму”;
Законодавчим актом доповнено Кримінальний кодекс України новою
статтею 436-1 "Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму,
пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та(або) розповсюдження
матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників".
Згідно із законом, "публічне заперечення чи виправдання злочинів
фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема
злочинів, здійснених організацією "Вафен-СС", підпорядкованими їй
структурами, тими, хто боровся проти антигітлерівської коаліції і
співробітничали з фашистськими окупантами, а також пропаганда
неонацистської ідеології, виготовлення та(або) розповсюдження матеріалів, у
яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників, -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або
позбавленням волі на той самий строк".
Відповідний законопроект зареєстровано за № 2179а.
6
731-VІІ ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про усунення
негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з
приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань”.
Законом передбачено: звільнити від кримінальної відповідальності в
порядку та на умовах, визначених цим законом, осіб, які є підозрюваними або
обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21 листопада по 26 грудня
2013 року включно злочинів, передбачених статтями 109, 122, 161, 171, 185,
194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382,
386 Кримінального кодексу України, за умови, що ці злочини пов’язані з
масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, та
закрити відповідні кримінальні провадження;
звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від
інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, в порядку та на умовах,
визначених цим Законом, осіб, які засуджені за вчинення злочинів,
передбачених статтею 1 цього закону;
закрити кримінальні провадження, які були розпочаті у зв’язку зі
злочинами, передбаченими статтею 1 цього закону, і в яких жодній особі не
повідомлено про підозру.
Виконання закону в частині звільнення від кримінальної відповідальності
та від покарання осіб, зазначених у статтях 1 та 2, покладається на суди, а в
частині закриття кримінальних проваджень, зазначених у статті 3, - на органи
прокуратури.
Законодавчим актом передбачено й механізм застосування закону -
суб’єктів звернення з клопотаннями про звільнення від кримінальної
відповідальності та покарання та порядок їх розгляду.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 3893.
2. Нормативні акти Кабінету Міністрів України
2.1. Постанова Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2013 р. 949
,,Про затвердження Положення про Урядового уповноваженого з питань
антикорупційної політикиˮ (публікація Урядовий кур'єр офіційне видання
від 10.01.2014№ 4).
ПОЛОЖЕННЯ
про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики
1. Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики (далі -
Урядовий уповноважений) є посадовою особою, яка забезпечує підготовку і
подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо спрямування і
координації роботи органів виконавчої влади із запобігання і протидії корупції.
2. Урядовий уповноважений призначається на посаду та звільняється з
посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.
3. Урядовий уповноважений у своїй діяльності керується
Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету
Міністрів України, цим Положенням.
4. До компетенції Урядового уповноваженого належить:
7
1) розроблення і внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій
щодо спрямування і координації роботи органів виконавчої влади із
запобігання і протидії корупції;
2) забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Президентом
України, Верховною Радою України, іншими державними органами, органами
місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції;
3) подання спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії
корупції інформації про виявлені факти, що свідчать про корупційні
правопорушення;
4) проведення досліджень із проблем, пов’язаних з корупцією;
5) забезпечення інформування громадськості про свою діяльність;
6) здійснення заходів, пов’язаних із залученням громадськості до
діяльності із запобігання і протидії корупції, та сприяння співпраці органів
виконавчої влади з громадськістю;
7) забезпечення розміщення в засобах масової інформації матеріалів,
що стосуються запобігання і протидії корупції.
5. Урядовий уповноважений має право:
1) звертатися в межах своєї компетенції до Адміністрації Президента
України, Апарату та комітетів Верховної Ради України, Апарату Ради
національної безпеки і оборони України, органів виконавчої влади, інших
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій, об’єднань громадян для отримання інформації, необхідної для
виконання покладених на нього завдань;
2) проводити узагальнення та аналіз статистичних даних та іншої
інформації про факти корупційних діянь та здійснені заходи із запобігання і
протидії корупції, зокрема про заходи, що вживаються органами виконавчої
влади відповідно до їх повноважень;
3) брати участь у засіданнях колегій міністерств, інших центральних і
місцевих органів виконавчої влади під час розгляду питань, що належать до
його компетенції;
4) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань,
що належать до його компетенції;
5) вносити пропозиції щодо утворення робочих груп із підготовки
проектів нормативно-правових актів;
6) вносити центральним органам виконавчої влади пропозиції щодо
залучення науковців та експертів до розроблення проектів нормативно-
правових актів.
6. Урядовий уповноважений має право брати участь із правом
дорадчого голосу в засіданнях Кабінету Міністрів України під час розгляду
питань, що належать до його компетенції.
7. Урядовий уповноважений координує свою діяльність з Мін’юстом.
8. Забезпечення діяльності Урядового уповноваженого здійснюється
відповідним структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів
України.
8
9. Урядовий уповноважений має бланк з найменуванням своєї посади
та із зазначенням адреси.
3. Накази Міністерства внутрішніх справ України, зареєстровані
в Міністерстві юстиції України.
3.1. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2013
1268 ,,Про внесення зміни до Порядку реєстрації місця проживання та місця
перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього
документівˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.01.2014 за
34/24811 (станом на 20.01.2014 не опубліковано).
Наказом передбачено пункти 8.4 та 8.7 розділу VІІІ Порядку реєстрації
місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків
необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства
внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року 1077, який
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року
за 2109/22421, після слова ,,правоохоронних” доповнити словами
,,та розвідувальних”.
/Текст Положення із змінами, що передбачаються
,,8.4. Відомості про місце проживання/перебування особи та її
персональні дані на запити органів державної влади, підприємств, установ,
організацій, закладів (далі - юридичні особи) надаються протягом тридцяти
календарних днів з дня їх надходження, якщо інше не передбачено законом.
Письмові запити правоохоронних та розвідувальних органів за наявності
підстав, передбачених законодавством, розглядаються протягом 72 годин,
запити з позначкою ,,терміново" - негайно.
8.7. При виконанні запитів правоохоронних та розвідувальних органів,
які містять недостатню інформацію про запитувану особу, а повні дані не
можуть бути надані з об’єктивних причин, працівники територіального
підрозділу ДМС України або адресно-довідкового підрозділу проводять вибірку
інформації стосовно всіх осіб згідно з наявними даними.
При цьому вони мають обов’язково використовувати знання алфавіту,
особливості побудови картотеки та враховувати всі наявні дані щодо
запитуваної особи, передбачати можливі варіанти зміни прізвища, імені та по
батькові, а саме:
прізвища можуть бути написані в різних відмінках;
закінчення прізвищ на "сон", "манн" можуть бути замінені відповідно на
"со", "ма"; "ко" - на "ку"; "на" - на "ну" тощо;
ім’я перейшло на прізвище без будь-яких змін, а за запитом це
встановити неможливо;
ім’я написане в скороченому, розмовному або іншому варіантах.
У разі наявності в картотеці одного або двох талонів зняття з
реєстрації місця проживання в Україні або відомостей про реєстрацію місця
проживання осіб на осіб з подібними даними надаються відомості з
приміткою: "Уточніть, чи є ця особа особою, установлюваною вами".”/.
9
4. Накази Міністерства юстиції України, зареєстровані
в Міністерстві юстиції України.
4.1. Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.2014 1/5
,,Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня
2008 року 1666/5ˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України
08.01.2013 за 1/24778 (станом на 20.01.2014 не опубліковано).
Наказом передбачено внесення до Порядку ведення Реєстру методик
проведення судових експертиз таких змін.
1. Пункт 7 викласти в такій редакції:
,,7. Методика проведення судової експертизи (далі - методика), а також
зміни до неї включаються до Реєстру за рішенням Координаційної ради з
проблем судової експертизи при Мін'юсті України (далі - Координаційна
рада).ˮ.
/Чинна редакція положення
,,7. Методика проведення судової експертизи (далі - методика)
включається до Реєстру за рішенням Координаційної ради з проблем судової
експертизи при Мін'юсті (далі - Координаційна рада).ˮ/.
2. У пункті 8 (Відомості, що надаються держателю Реєстру):
абзац четвертий після слів ,,з розроблення методикиˮ доповнити словами
,,(змін до методики)ˮ;
абзац п’ятий після слів ,,про апробацію методикиˮ доповнити словами
,,(змін до методики)ˮ;
абзац шостий після слів ,,до впровадження методики в експертну
практикуˮ доповнити словами ,,(змін до методики)ˮ;
абзац сьомий після слів ,,що є розробником методикиˮ доповнити
словами ,,(змін до методики)ˮ.
/Чинна редакція положення із змінами, що передбачаються
,,копія рецензії на звіт про наукову роботу з розроблення методики
(змін до методики);
копія довідки про апробацію методики(змін до методики);
копія рішення наукової ради спеціалізованої установи про рекомендацію
до впровадження методики в експертну практику(змін до методики);
облікова картка, заповнена спеціалізованою установою, що є
розробником методики(змін до методики).ˮ/.
3. Пункт 10 доповнити новими абзацами такого змісту:
,,У разі прийняття Координаційною радою рішення про внесення змін до
методики або припинення застосування методики до Реєстру вносяться такі
відомості:
рік внесення змін до методики або рік припинення застосування
методики;
дата прийняття рішення про державну реєстрацію змін до методики або
дата прийняття рішення про припинення її застосування.ˮ.
/Чинна редакція положення із змінами, що передбачаються
,,10. До Реєстру вносяться такі відомості:
реєстраційний код методики;
вид (підвид, рід) експертизи або галузь знань;
назва методики;
10
найменування спеціалізованої установи, що є розробником методики;
рік створення методики;
дата прийняття рішення про державну реєстрацію методики.
У разі, якщо методика розроблялась за участю декількох установ
(розробників), вказуються усі розробники методики із зазначенням провідної
установи (розробника).
У разі прийняття Координаційною радою рішення про внесення змін
до методики або припинення застосування методики до Реєстру вносяться
такі відомості:
рік внесення змін до методики або рік припинення застосування
методики;
дата прийняття рішення про державну реєстрацію змін до методики
або дата прийняття рішення про припинення її застосування.ˮ/.
4. Пункт 11 викласти в такій редакції:
,,11. Міністерство юстиції України протягом десяти робочих днів з дня
надходження документів на державну реєстрацію методики (змін до методики)
перевіряє правильність їх оформлення та приймає рішення щодо внесення
відомостей до Реєстру.
/Чинна редакція положення із змінами, що передбачаються
,,11. Міністерство юстиції України протягом десяти робочих днів з
дня надходження документів на державну реєстрацію методики
перевіряє правильність їх оформлення та приймає рішення щодо
внесення відомостей до Реєстру.ˮ/.
ДНДЕКЦ МВС України