Про зміни в законодавстві України

з 18 лютого по 13 березня 2014 року

Моніторингом прийнятих Верховною Радою України законів України,

виданих актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів

Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції

України та інших нормативних документів, що стосуються компетенції

Експертної служби МВС України, з 18 лютого по 13 березня 2014 року

встановлено.

Відповідно до календаря роботи третьої сесії Верховної Ради України

сьомого скликання в лютому-березні 2014 року:

пленарні засідання – з 04 по 06, з 18 по 21 лютого

4, 11 по 14, 25 по 28 березня 2014 року.

робота в комітетах і фракціях – 05, з 10 по 14, 19 лютого

01, з 05 по 07, 12, з 17 по 21,

26 березня 2014 року.

1. Законодавство України.

1.1. Верховною Радою України прийнято Закони України, що

набули чинності:

– № 746-VII від 21 лютого 2014 року ,,Про внесення змін до

Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо

імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції

ООН проти корупціїˮ.

1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради

України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

1) у статті 364:

в абзаці першому частини першої слова ,,з корисливих мотивів чи в

інших особистих інтересах або в інтересах третіх осібˮ замінити словами ,,з

метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої

фізичної або юридичної особиˮ;

частину третю виключити;

в абзацах першому та другому пункту 1 примітки до статті цифри ,,365"

виключити;

у пункті 3 примітки до статті цифри ,,365-1" виключити;

/Попередня редакція статті

,,Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з

корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах

третіх осіб з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої

себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою

особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо

воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та

інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам,

або інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом

на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною

діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до

семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі

спеціальною конфіскацією.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю

на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною

конфіскацією.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони

вчинені працівником правоохоронного органу, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною

діяльністю на строк до трьох років, зі спеціальною конфіскацією та з

конфіскацією майна.

{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 364, яким

передбачено кримінальну відповідальність службової особи за зловживання

владою або службовим становищем, а саме "дії, передбачені частиною

першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником

правоохоронного органу", див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2012

від 18.04.2012}

Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368-2,

369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним

повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого

самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах

державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи

комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з

виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських

функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким

особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого

самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним

статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства,

установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних

та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному

фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50

відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи

територіальній громаді право вирішального впливу на господарську

діяльність такого підприємства.

…………/

2) у примітці до статті 364-1 цифри ,,364-1" замінити цифрами ,,364, 364-

1";

/Попередня редакція примітки

Примітка. У статтях 364-1, 364-1, 364-1, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-

4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти

грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні

активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних

на те підстав.

{Кодекс доповнено статтею 364-1 згідно із Законом N 3207-VI від

07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами N 4025-VI від

15.11.2011, N 221-VII від 18.04.2013 }ˮ/.

3) статтю 365 викласти в такій редакції:

,,Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

працівником правоохоронного органу

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне

вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі

наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди

охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи

громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі

на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади

чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони

супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства,

застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що

ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак

катування, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони

спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне

вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав

чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом

правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам,

інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або

обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від

двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот

п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно

супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства,

застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що

ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак

катування, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю

на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо

вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю

на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п'ятдесяти до тисячі

п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Стаття 365 із змінами, внесеними згідно із Законами N 270-VI від

15.04.2008, N 1508-VI від 11.06.2009, N 2808-VI від 21.12.2010; в редакції

Закону N 3207-VI від 07.04.2011 }ˮ/.

4) статті 365-1, 423 і 424 виключити;

/Статті, що втратили чинність

,,Стаття 365-1. Перевищення повноважень службовою особою

юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової

форми

1. Перевищення повноважень, тобто умисне вчинення службовою

особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-

правової форми дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, якщо

вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам

окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам

юридичних осіб, -

карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права

обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох

років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається штрафом від десяти тисяч до двадцяти тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права

обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох

років.

{Кодекс доповнено статтею 365-1 згідно із Законом N 3207-VI від

07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4025-VI від 15.11.2011 }

Стаття 423. Зловживання військовою службовою особою владою або

службовим становищем

1. Незаконне використання військовою службовою особою транспортних

засобів, споруд чи іншого військового майна, а також незаконне використання

підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше

зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливих

мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо

таке діяння заподіяло істотну шкоду, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох

років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті,

вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

П р и м і т к а. 1. Під військовими службовими особами розуміються

військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають

постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-

розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують

такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

2. У статтях 423-426 цього Кодексу істотною шкодою, якщо вона

полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в

двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів

громадян, а тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка

у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів

громадян.

{Стаття 423 в редакції Закону N 270-VI від 15.04.2008 }

Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи

службових повноважень

1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових

повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих

цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї

статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або

перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а

також застосування насильства щодо підлеглого -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із

застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або

другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї

статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти

років.ˮ/.

5) статтю 425 (Недбале ставлення до військової служби) доповнити

приміткою такого змісту:

"Примітка. 1. Під військовими службовими особами розуміються

військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно

чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або

адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за

спеціальним дорученням повноважного командування.

2. У статтях 425-426 цього Кодексу істотною шкодою, якщо вона полягає

в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в двісті п’ятдесят і

більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а

тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка у п’ятсот і

більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

2. В абзаці другому частини другої статті 216 (Підслідність)

Кримінального процесуального кодексу України цифри "423, 424"

виключити.

– № 743-VII від 21 лютого 2014 року ,,Про недопущення

переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час

проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких

законів Україниˮ.

– № 745-VII від 21 лютого 2014 року ,,Про встановлення державної

допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та

членам їх сімейˮ.

– № 772-VII від 23 лютого 2014 року ,,Про введення мораторію на

ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’яˮ.

– № 742-VII від 21 лютого 2014 року ,,Про відновлення дії окремих

положень Конституції Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

Стаття 1. Відновити дію окремих положень Конституції України з

такими змінами, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-

IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII:

1) статті 76, 78, 81-83, 85, 87, 89, 90, 93, 98, 112-115 викласти в такій

редакції:

,,Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста

п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального,

рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на

п’ять років.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України,

який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає

в Україні протягом останніх п’яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має

судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не

знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією

та законами України.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України -

чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі

загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування

строком на п'ять років.

{Частина перша статті 76 в редакції Закону № 2952-VI від 01.02.2011}

Народним депутатом України може бути громадянин України, який на

день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в

Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має

судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не

знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України визначаються

Конституцією та законами України

{Стаття 76 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на

постійній основі.

Народні депутати України не можуть мати іншого представницького

мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади,

займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім

викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного

органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті

одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами

діяльності встановлюються законом.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності

депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України

у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку

діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного

депутата України";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження

на постійній основі.

Народні депутати України не можуть мати іншого представницького

мандата чи бути на державній службі.

{Офіційне тлумачення частини другої статті 78 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97}

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами

діяльності встановлюються законом.

{Офіційне тлумачення частини третьої статті 78 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97}

{Стаття 78 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються

одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково у

разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне

проживання за межі України;

5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які

призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з

іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

6) невходження народного депутата України, обраного від політичної

партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї

політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного

депутата України із складу такої фракції;

7) його смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково

також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України

повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання

Верховної Ради України нового скликання.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата

України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті,

приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5

частини другої цієї статті, - судом.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо

народного депутата України, визнання народного депутата України

недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня

набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата

України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної

партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї

політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного

депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються

достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної

політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого

рішення.ˮ

/Попередня редакція статті

,,Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються

одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково у

разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за

межі України;

5) смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата

України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради

України.

{Офіційне тлумачення частини третьої статті 81 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97}

У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з

іншими видами діяльності повноваження народного депутата України

припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

{Офіційне тлумачення частини четвертої статті 81 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 1-зп від 13.05.97}

{Стаття 81 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як

двох третин від її конституційного складу.

Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на

тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває

найстарший за віком народний депутат України.ˮ

/Попередня редакція статті

,,Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.

Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох

третин від її конституційного складу.

Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на

тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком

народний депутат України.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією

України та законом про регламент Верховної Ради України.

{Офіційне тлумачення положень статті 82 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 17-рп/2002 від 17.10.2002}

{Стаття 82 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого

вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку

денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента

України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від

конституційного складу Верховної Ради України.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи

надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада

України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії

воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня

першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після

скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією

України та Регламентом Верховної Ради України.

У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження

політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої

входить більшість народних депутатів України від конституційного складу

Верховної Ради України.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується

протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради

України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної

Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції

депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до

цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури

Прем’єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить

пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.

Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності

коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються

Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить

більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної

Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді

України, передбачені цією Конституцією";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого

вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку

денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як

третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної

Ради України або на вимогу Президента України.

У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада

України збирається у дводенний строк без скликання.

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії

воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня

першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після

скасування воєнного чи надзвичайного стану.

{Стаття 83 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від 30.09.2010}ˮ.

,,Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених

розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених

статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього,

контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення

щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-

технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією

Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента

України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення

миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил

України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури

(імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності

Кабінету Міністрів України;

12) призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра

України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України,

призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету

Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови

Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду

державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення

питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів

України;

12-1) призначення на посаду та звільнення з посади за поданням

Президента України Голови Служби безпеки України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України

відповідно до цієї Конституції та закону;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної

допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про

одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових

організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення

контролю за їх використанням;

15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів

Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних

доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного

банку України за поданням Президента України;

19) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради

Національного банку України;

20) призначення на посади та звільнення з посад половини складу

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної

виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій

Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно

до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх

справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим

державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої

держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію

України;

24) встановлення державних символів України;

25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади

Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри

Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення на посади та звільнення з посад третини складу

Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної

Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про

порушення нею Конституції України або законів України; призначення

позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і

міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і

перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого

самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента

України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в

окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення

окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів

України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією

Конституцією та законом;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на

вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи

комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією

третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату

Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та

структури її апарату;

36) затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не

підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об’єктів права

приватної власності;

37) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим,

змін до неї.

Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які

відповідно до Конституції України віднесені до її відання";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку,

передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених

статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до

нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття

рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-

технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією

Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України

про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення

миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил

України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури

(імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності

Кабінету Міністрів України;

12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-

міністра України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України

відповідно до цієї Конституції;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної

допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про

одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових

організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення

контролю за їх використанням;

15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди

на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією

Конституцією;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів

Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей

про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного

банку України за поданням Президента України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку

України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів

Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій

Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до

законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх

справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам,

про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про

допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад

Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови

Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення

і радіомовлення України;

25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду

Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному

прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної

Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про

порушення нею Конституції України або законів України; призначення

позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і

міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і

перейменування населених пунктів і районів;

{Офіційне тлумачення пункту 29 частини першої статті 85 див. в

Рішенні Конституційного суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001}

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого

самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента

України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в

окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення

окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість

міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів

України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією

Конституцією;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України

на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи

комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією

третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

{Офіційне тлумачення пункту 34 частини першої статті 85 див. в

Рішенні Конституційного Суду № 16-рп/2003 від 14.10.2003}

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату

Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та

структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не

підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права

приватної власності.

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до

Конституції України віднесені до її відання.

{Стаття 85 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією Президента України

або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного

складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність

Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету

Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради

України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може

розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї

чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності

Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради

України";

/Попередня редакція статті

Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї

третини народних депутатів України від її конституційного складу може

розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та

прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від

конституційного складу Верховної Ради України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може

розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї

чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності

Кабінету Міністрів України.

{Стаття 87 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законопроектної

роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її

повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції

України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради

України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів

цих комітетів.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати

тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що

становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це

проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної

Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для

слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її

тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються

законом.ˮ.

/Попередня редакція статті

,,Стаття 89. Верховна Рада України затверджує перелік комітетів

Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів.

Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу,

готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень

Верховної Ради України.

{Офіційне тлумачення положень частини другої статті 89 див. в

Рішенні Конституційного суду № 5-рп/2003 від 05.03.2003}

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати

тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що

становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це

проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної

Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для

слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її

тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються

законом.

{Стаття 89 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ./

,,Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день

відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України має право достроково припинити повноваження

Верховної Ради України, якщо:

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано

коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України

не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не

можуть розпочатися.

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради

України приймається Президентом України після консультацій з Головою

Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій

у Верховній Раді України.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових

виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України

повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути

припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково

припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень

Верховної Ради України або Президента України";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у

день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України може достроково припинити повноваження

Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії

пленарні засідання не можуть розпочатися.

{Офіційне тлумачення положень частини другої статті 90 див. в

Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2004 від 19.05.2004}

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових

виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України

повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть

бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені

в останні шість місяців строку повноважень Президента України.

{Стаття 90 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від 30.09.2010}

Стаття 91. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші

акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених

цією Конституцією.

{Офіційне тлумачення положень статті 91 див. в Рішеннях

Конституційного Суду № 17-рп/2002 від 17.10.2002, № 16-рп/2003 від

14.10.2003}ˮ/.

,,Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України

належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету

Міністрів України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні,

розглядаються Верховною Радою України позачергово";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України

належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету

Міністрів України і Національному банку України.

{Офіційне тлумачення частини першої статті 93 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 5-рп/2001 від 17.05.2001}

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні,

розглядаються Верховною Радою України позачергово.

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 93 див. в

Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2001 від 28.03.2001}

{Стаття 93 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

"Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням

коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює

Рахункова палата.

Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати

визначаються законом";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за

надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням

здійснює Рахункова палата.

Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати

визначаються законом.

{Стаття 98 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від 30.09.2010;

стаття 98 в редакції Закону № 586-VII від 19.09.2013}ˮ/.

,,Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента

України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання

обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового

Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова

Верховної Ради України в період виконання ним обов’язків Президента

України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6-8, 10-

13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень

Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції

виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на

пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента

України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 8, 10,

11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статті 106 Конституції України.

{Стаття 112 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV

від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі

органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і

Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді

України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією

Конституцією та законами України, а також указами Президента України та

постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції

та законів України.

/Попередня редакція статті

,,Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі

органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України

та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених

у статтях 85, 87 Конституції України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і

законами України, актами Президента України.

{Стаття 113 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV

від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-

міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.

Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за

поданням Президента України.

Кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-міністра України

вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у

Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції

України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних

депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України

призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України,

інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою

України за поданням Прем’єр-міністра України.

Прем’єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України,

спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України,

схваленої Верховною Радою України.ˮ

/Попередня редакція статті

,,Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-

міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри,

міністри.

Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою

більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України.

Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається

Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України,

спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України,

схваленої Верховною Радою України.

Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про

утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів

виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України

на утримання цих органів.

{Стаття 114 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

,,Стаття 115. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед

новообраною Верховною Радою України.

Прем’єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають

право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка Прем’єр-міністра України, прийняття Верховною Радою

України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком

відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна

Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України

у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною

Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою

України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи

новосформованого Кабінету Міністрів України";

/Попередня редакція статті

, Стаття 115. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед

новообраним Президентом України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають

право заявити Президентові України про свою відставку.

Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього

складу Кабінету Міністрів України.

Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові

Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом

України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до

початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше

ніж шістдесят днів.

Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президентові України

заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента

України чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції

недовіри.

{Стаття 115 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV

від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

2) частину першу статті 77 викласти в такій редакції:

"Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню

неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в

останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

{Частина перша статті 77 в редакції Закону № 2952-VI від 01.02.2011}

……………ˮ/.

3) у статті 88:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради

України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та

відкликає їх з цих посад";

б) пункт 2 частини другої викласти в такій редакції:

"2) організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її

органів";

в) частину третю викласти в такій редакції:

"Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені

цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради

України";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 88. Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову

Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної

Ради України та відкликає їх.

Голова Верховної Ради України:

……………

2) організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної

Ради України;

……………

Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією

Конституцією, у порядку, встановленому законом про регламент Верховної

Ради України.

{Стаття 88 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV від

08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

4) частину четверту статті 94 викласти в такій редакції:

"Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий

Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного

складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно

оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не

підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою

Верховної Ради України і опубліковується за його підписом";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і

невідкладно направляє його Президентові України.

……………

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною

Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу,

Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити

протягом десяти днів.

{Офіційне тлумачення частини четвертої статті 94 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 11-рп/98 від 07.07.98}ˮ/.

5) частину п’яту статті 103 викласти в такій редакції:

"Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю

березня п’ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового

припинення повноважень Президента України вибори Президента України

проводяться в період дев’яноста днів з дня припинення повноважень";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на

основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного

голосування строком на п'ять років.

……………

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю

березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового

припинення повноважень Президента України вибори Президента України

проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

{Частина п'ята статті 103 в редакції Закону № 2952-VI від

01.02.2011}ˮ/.

6) у статті 106:

а) пункти 8-16, 19, 22 і 30 частини першої викласти в такій редакції:

"8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках,

передбачених цією Конституцією;

9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній

Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України,

подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України

в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення

Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради

України Генерального прокурора України;

12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради

Національного банку України;

13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на

посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів

невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного

Суду України щодо їх конституційності;

16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим";

"19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану

війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про

використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів

України військових формувань";

"22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу

Конституційного Суду України";

"30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів

(крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним

поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України";

б) частину четверту викласти в такій редакції:

"Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених

пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем’єр-міністра

України і міністра, відповідального за акт та його виконання";

/Попередня редакція статті

,,……………

8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом

тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть

розпочатися;

{Офіційне тлумачення положень пункту 8 частини першої статті 106

див. в Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2004 від 19.05.2004}

9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра

України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає

рішення про його відставку;

10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету

Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а

також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні

повноваження на цих посадах;

{Офіційне тлумачення положення пункту 10 частини першої статті 106

див. в Рішенні Конституційного Суду № 9-рп/2005 від 13.10.2005}

11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального

прокурора України та звільняє його з посади;

12) призначає половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає половину складу Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення;

14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради

України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду

державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і

радіомовлення України;

15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра

України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в

межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

{Офіційне тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 106

див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2003 від 28.01.2003}

16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів

Автономної Республіки Крим;

……………

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану

війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі

збройної агресії проти України;

……………

22) призначає третину складу Конституційного Суду України;

……………

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із

наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

……………

Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених

пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 цієї статті, скріплюються

підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та

його виконання.

{Стаття 106 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV

від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

7) у статті 116:

а) доповнити пунктами 9-1 і 9-2 такого змісту:

"9-1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах

коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

9-2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-

міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не

входять до складу Кабінету Міністрів України";

б) пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами

України";

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність

України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання

Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

{Офіційне тлумачення положення пункту 2 статті 116 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 3-рп/2012 від 25.01.2012}

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та

податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення,

соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної

безпеки і природокористування;

{Офіційне тлумачення положення пункту 3 статті 116 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 3-рп/2012 від 25.01.2012}

4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного,

науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює

управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує

виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету

України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

{Офіційне тлумачення положення пункту 6 статті 116 див. в Рішенні

Конституційного Суду № 3-рп/2012 від 25.01.2012}

7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної

безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності

України, митної справи;

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої

влади;

9-1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах

коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

9-2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-

міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не

входять до складу Кабінету Міністрів України

10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України,

актами Президента України.

{Стаття 116 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV

від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}

10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та

законами України.ˮ/.

8) частину першу статті 120 викласти в такій редакції:

"Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих

органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з

іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий

час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або

організації, що має на меті одержання прибутку";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники

центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати

свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та

творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової

ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 120 див. в

Рішенні Конституційного Суду № 16-рп/2002 від 17.10.2002}

……………ˮ/.

9) статтю 121 доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина,

додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами

місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами";

/Попередня редакція статті

, Стаття 121. Прокуратура України становить єдину систему, на яку

покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,

визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-

розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у

кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового

характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

{Стаття 121 в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 2222-IV

від 08.12.2004. Див. Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2010 від

30.09.2010}ˮ/.

10) частину першу статті 122 викласти в такій редакції:

"Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який

призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради

України Президентом України. Верховна Рада України може висловити

недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку

з посади";

/Попередня редакція статті

,,Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор

України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та

звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може

висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його

відставку з посади.

……………ˮ/.

11) у статті 136:

а) частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої обираються на

основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного

голосування. Строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

депутати якої обрані на чергових виборах, становить п’ять років. Припинення

повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим має наслідком

припинення повноважень її депутатів";

б) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Чергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим

відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної

Ради Автономної Республіки Крим, обраної на чергових виборах".

У зв’язку з цим частини другу - п’яту вважати відповідно частинами

третьою - шостою;

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої обираються на

основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного

голосування. Строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення

повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим має наслідком

припинення повноважень її депутатів.

{Частина перша статті 136 в редакції Закону № 2952-VI від 01.02.2011}

Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки

Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої

обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом

таємного голосування. Строк повноважень Верховної Ради Автономної

Республіки Крим, депутати якої обрані на чергових виборах, становить

п’ять років. Припинення повноважень Верховної Ради Автономної

Республіки Крим має наслідком припинення повноважень її депутатів

Чергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим

відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обраної на чергових виборах.

{Статтю 136 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2952-VI

від 01.02.2011}

{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 136 див. в

Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2013 від 29.05.2013}

Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень

приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній

Республіці Крим.

Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної

Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим

призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою

Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.

Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради

Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим

визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-

правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань,

віднесених до її компетенції.

Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що

належать до єдиної системи судів України.ˮ/.

12) у статті 141:

а) частини першу та другу викласти в такій редакції:

"Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної

ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району,

області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом

таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської,

районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить

п’ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної,

обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної

ради.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого

права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського,

селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на

її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови,

обраного на чергових виборах, становить п’ять років";

б) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад,

сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня

п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на

чергових виборах".

У зв’язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами

четвертою та п’ятою.

/Попередня редакція статті

,,Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної

ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста,

району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом

таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської,

районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить

п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної,

обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної

ради.

{Частина перша статті 141 в редакції Закону № 2952-VI від 01.02.2011}

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого

права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського,

селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її

засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови,

обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

{Частина друга статті 141 в редакції Закону № 2952-VI від 01.02.2011}

……………ˮ/.

Стаття 2. Закони та інші нормативні акти є чинними у частині, що не

суперечить Конституції України, прийнятій на п’ятій сесії Верховної Ради

України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами

України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI,

від 19 вересня 2013 року № 586-VII.

Стаття 3. Верховна Рада України сьомого скликання, обрана на чергових

виборах у жовтні 2012 року, здійснює повноваження, передбачені положеннями

Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від

8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19

вересня 2013 року № 586-VII, до набуття повноважень Верховною Радою

України, обраною на чергових виборах в останню неділю жовтня 2017 року.

Стаття 4. Коаліція депутатських фракцій формується у Верховній Раді

України сьомого скликання протягом десяти днів з дня, наступного за днем

набрання чинності цим Законом, з урахуванням Рішення Конституційного Суду

України № 11-рп/2010 від 6 квітня 2010 року у справі за конституційним

поданням 68 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення

положень частини шостої статті 83 Конституції України, частини четвертої

статті 59 Регламенту Верховної Ради України.

Стаття 5. Органам державної влади та органам місцевого

самоврядування привести свої нормативно-правові акти у відповідність із

положеннями Конституції України, дія яких відновлюється цим Законом.

Стаття 6. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його

опублікування.

– № 776-VII від 24 лютого 2014 року ,,Про внесення змін до додатка

№ 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

– № 796-VII від 27 лютого 2014 року ,,Про внесення змін до Закону

України "Про місцеві державні адміністрації" щодо приведення його у

відповідність із Конституцією Україниˮ.

– № 795-VII від 27 лютого 2014 року ,,Про внесення змін до Закону

України ,,Про центральні органи виконавчої влади" щодо приведення його у

відповідність із Конституцією Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України ,,Про центральні органи виконавчої влади"

такі зміни:

1. У статті 3:

у частині першій слова ,,актами та дорученнями Президента України,

щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про

внутрішнє і зовнішнє становище України" замінити словами ,,указами

Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими

відповідно до Конституції та законів України";

у частині третій слова "Президент України" замінити словами "Кабінет

Міністрів України".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 3. Правові засади діяльності міністерств, інших центральних

органів виконавчої влади

1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй

діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами

України, актами та дорученнями Президента України, щорічним посланням

Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє

становище України указами Президента України та постановами

Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів

України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства

України.

{Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 4731-VI від 17.05.2012}

2. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств,

інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією

України, цим та іншими законами України.

3. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої

влади затверджує Президент України Кабінет Міністрів України.

2. У статті 5:

у частині першій слова "Президентом України" замінити словами

"Кабінетом Міністрів України";

у частині шостій слова "актом Президента України про призначення

керівника новоутвореного міністерства, іншого центрального органу

виконавчої влади" замінити словами "постанови Верховної Ради України про

призначення міністра, акту Кабінету Міністрів України про призначення

керівника іншого центрального органу виконавчої влади", а слова "на керівника

такого органу" замінити словами "на міністра, керівника іншого центрального

органу виконавчої влади";

у частині сьомій слова "акт Президента України" замінити словами "акт

Кабінету Міністрів України";

у частині восьмій слова "Указом Президента України" замінити словами

"Актом Кабінету Міністрів України".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 5. Утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та

інших центральних органів виконавчої влади

1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

утворюються, реорганізуються та ліквідуються Президентом України

Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

……………

6. Державна реєстрація міністерства, іншого центрального органу

виконавчої влади як юридичної особи здійснюється у триденний строк з

дня набрання чинності актом Президента України про призначення

керівника новоутвореного міністерства, іншого центрального органу

виконавчої влади постанови Верховної Ради України про призначення

міністра, акту Кабінету Міністрів України про призначення керівника

іншого центрального органу виконавчої влади.

Здійснення заходів щодо державної реєстрації міністерства, іншого

центрального органу виконавчої влади як юридичної особи покладається на

керівника такого органу на міністра, керівника іншого центрального органу

виконавчої влади.

7. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких

набрав чинності акт Президента України акт Кабінету Міністрів

України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та

функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з

утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до

якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого

центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості

забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається

відповідний акт Кабінету Міністрів України.

8. Указом Президента України Актом Кабінету Міністрів України про

ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади

визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та

функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що

ліквідується.

……………ˮ/.

3. У частині першій статті 6 слова "Президентом України" замінити

словами "Кабінетом Міністрів України".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 6. Міністерство

1. Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який

забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох

визначених Президентом України Кабінетом Міністрів України сферах,

проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та

законами України.

……………ˮ/.

4. У пункті 5 частини першої статті 7 слова "та покладених на нього

актами Президента України" виключити.

/Попередня редакція статті із змінами

Стаття 7. Завдання міністерства

1. Основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує

формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є:

……………

5) здійснення інших завдань, визначених законами України та

покладених на нього актами Президента України.ˮ/.

5. У частині другій статті 8:

у пункті 3 слова "та доручень" виключити;

у пункті 5 слова та знаки "(у разі введення)" виключити;

у пункті 15 слова та знаки "заступника міністра (у разі введення)"

замінити словами "заступників міністра";

у пункті 21 слова та знаки "заступника міністра (у разі введення)"

замінити словами "заступників міністра", а слова та знаки "заступником

міністра (у разі введення)" замінити словами "заступниками міністра";

у пункті 29 слова "а також актів та доручень Президента України"

виключити.

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 8. Міністр

……………

2. Міністр як керівник міністерства:

……………

3) в межах компетенції організовує та контролює виконання

апаратом міністерства і територіальними органами міністерства

Конституції України, законів України, актів та доручень Президента

України, актів Кабінету Міністрів України;

……………

5) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення

на посади першого заступника міністра, заступника міністра (у разі

введення), заступника міністра - керівника апарату;

……………

15) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та

притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника та

заступника міністра (у разі введення) заступників міністра, заступника

міністра - керівника апарату;

……………

21) визначає обов'язки першого заступника міністра, заступника

міністра (у разі введення) та заступника міністра - керівника апарату,

розподіл повноважень міністра між першим заступником міністра та

заступником міністра (у разі введення), які вони здійснюють у разі його

відсутності;

……………

29) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції України,

цього та інших законів, а також актів та доручень Президента України.ˮ/.

6. У статті 9:

у частині першій:

в абзаці першому слова "який здійснює визначені міністром обов’язки"

замінити словами "та заступників, один з яких є заступником з питань боротьби

з корупцією";

абзац другий виключити;

у частині другій:

в абзаці першому слова та знаки "та заступник міністра (у разі введення)

призначаються на посади за поданням Прем’єр-міністра України та

звільняються з посад Президентом України" замінити словами "призначаються

на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням

Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій відповідного міністра";

абзац другий виключити;

в абзаці третьому слова та знаки "заступник міністра (у разі введення)"

замінити словами "заступники міністра", а слова "Президентом України"

замінити словами "Кабінетом Міністрів України";

у частині третій слова та знаки "(у разі введення)" виключити;

у частині четвертій слова та знаки "заступник міністра (у разі введення)"

замінити словами "заступники міністра";

у частинах п’ятій та шостій слова та знаки "заступника міністра (у разі

введення)" замінити словами "заступників міністра".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 9. Перший заступник міністра, заступник міністра

1. Міністр має першого заступника, який здійснює визначені міністром

обов'язки та заступників, один з яких є заступником з питань боротьби з

корупцією.

У разі необхідності для забезпечення здійснення міністерством окремих

завдань рішенням Президента України у структурі міністерства може

бути введено посаду заступника міністра.

2. Перший заступник міністра та заступник міністра (у разі введення)

призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України та

звільняються з посад Президентом України призначаються на посади та

звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-

міністра України відповідно до пропозицій відповідного міністра.

Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Президента України

подання про призначення на посади першого заступника міністра та

заступника міністра (у разі введення) відповідно до пропозицій відповідного

міністра.

У разі звільнення міністра перший заступник міністра та заступник

міністра (у разі введення) заступники міністра звільняються з посад

Президентом України Кабінетом Міністрів України.

3. Особа, яка призначається на посаду першого заступника міністра

чи заступника міністра (у разі введення), повинна відповідати вимогам до

членів Кабінету Міністрів України, передбаченим Законом України "Про

Кабінет Міністрів України".

4. Перший заступник міністра, заступник міністра (у разі введення)

заступники міністра дають обов'язкові для виконання державними

службовцями та працівниками апарату міністерства та його

територіальних органів (у разі утворення) доручення.

5. Посади першого заступника міністра та заступника міністра (у разі

введення) заступників міністра належать до політичних посад, на які не

поширюється трудове законодавство та законодавство про державну

службу.

6. Соціальне та інше забезпечення першого заступника міністра,

заступника міністра (у разі введення) заступників міністра здійснюється в

порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Кабінет Міністрів

України" для членів Кабінету Міністрів України.ˮ/.

7. У статті 10:

у частині першій:

в абзаці першому слова "за поданням Прем’єр-міністра України та

звільняється з посади Президентом України" замінити словами "та звільняється

з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України

відповідно до пропозиції відповідного міністра";

абзац другий виключити;

у частині другій слова та цифри "досвід роботи у відповідній сфері або на

державній службі не менш як 10 років, у тому числі не менш як 5 років на

керівних посадах" виключити;

у частині четвертій:

у пункті 3 слова "актів та доручень Президента України" замінити

словами "актів Президента України", а слова та знаки "заступника (у разі

введення)" замінити словом "заступників";

у пункті 7 слова "Міністерством фінансів України" замінити словами

"центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної

бюджетної політики".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 10. Заступник міністра - керівник апарату

1. Заступник міністра - керівник апарату призначається на посаду за

поданням Прем'єр-міністра України та звільняється з посади Президентом

України та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за

поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозиції відповідного

міністра.

Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Президента України подання

про призначення на посаду заступника міністра - керівника апарату відповідно

до пропозиції відповідного міністра.

Заступник міністра - керівник апарату є державним службовцем.

2. Кандидатами на посаду заступника міністра - керівника апарату

можуть бути громадяни України, які мають вищу освіту, досвід роботи у

відповідній сфері або на державній службі не менш як 10 років, у тому числі не

менш як 5 років на керівних посадах, і відповідають іншим вимогам,

передбаченим законодавством про державну службу.

……………

4. Заступник міністра - керівник апарату відповідно до

покладених на нього завдань:

……………

3) організовує та контролює виконання апаратом міністерства

Конституції та законів України, актів та доручень Президента України

актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів

міністерства та доручень міністра, його першого заступника та

заступника (у разі введення) заступників, звітує про їх виконання;

……………

7) за погодженням із Міністерством фінансів України

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної бюджетної політики затверджує штатний розпис та кошторис

міністерства;

……………ˮ/.

8. В абзаці третьому частини першої статті 13 слова "Президентом

України" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 13. Територіальні органи міністерства

1. Територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи

публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та

працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання

міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра

Кабінетом Міністрів України.

……………

Територіальні органи міністерства утворюються у випадках, коли їх

створення передбачено положенням про міністерство, затвердженим

Президентом України Кабінетом Міністрів України.

……………ˮ/.

9. У частині другій статті 14 слова та знаки "заступник міністра (у разі

введення)" замінити словами "заступники міністра", а слово "організацій"

замінити словом "об’єднань".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 14. Колегія міністерства та інші консультативні, дорадчі та

інші допоміжні органи міністерства

……………

2. До складу колегії входять міністр (голова колегії), перший заступник

міністра, заступник міністра (у разі введення) заступники міністра,

заступник міністра - керівник апарату, можуть входити керівники

самостійних структурних підрозділів апарату міністерства,

територіальних органів міністерства, а також за згодою -

представники інших державних органів, органів влади Автономної

Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, наукових і навчальних

закладів, громадських організацій об’єднань, інші особи.

……………ˮ/.

10. У частині першій статті 15 слова "актів і доручень Президента

України" замінити словами "актів Президента України та постанов Верховної

Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 15. Накази міністерства

1. Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання

Конституції та законів України, актів і доручень Президента України,

актів Президента України та постанов Верховної Ради України,

прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету

Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

……………ˮ/.

11. У пункті 5 частини першої статті 17 слова "та покладених на них

Президентом України" виключити.

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 17. Завдання центральних органів виконавчої влади

……………

5) здійснення інших завдань, визначених законами України та

покладених на них Президентом України.

……………ˮ/.

12. У статті 18:

у частині першій слова "Президента України" замінити словами

"Кабінету Міністрів України";

у пункті 13 частини другої слова "Президентом України" замінити

словами "Кабінетом Міністрів України".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 18. Повноваження міністра у відносинах з центральним органом

виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується через

міністра

1. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність

центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному

цим Законом та актами Президента України Кабінету Міністрів України.

……………

2. Міністр:

……………

13) порушує перед Президентом України Кабінетом Міністрів

України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності

керівника центрального органу виконавчої влади та його заступників;

……………ˮ/.

13. У статті 19:

у частині першій:

в абзаці першому слова "за поданням Прем’єр-міністра України та

звільняється з посади Президентом України" замінити словами "та звільняється

з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України";

в абзаці другому слова "за поданням Прем’єр-міністра України та

звільняються з посад Президентом України" замінити словами "та звільняються

з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України";

доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в

тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом,

перші заступники та заступники відповідного керівника центрального органу

виконавчої влади звільняються з посад Кабінетом Міністрів України";

у частині другій слова "на посади" замінити словами "для призначення на

посаду та звільнення з посади";

у частині четвертій:

у пункті 2 слова "та доручень" виключити;

у пункті 31 слова "Міністерством фінансів України" замінити словами

"центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної

бюджетної політики".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 19. Керівник та заступники керівника центрального органу

виконавчої влади

1. Керівник центрального органу виконавчої влади призначається

на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється з посади

Президентом України та звільняється з посади Кабінетом Міністрів

України за поданням Прем’єр-міністра України.

Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше

двох заступників, які призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра

України та звільняються з посад Президентом України та звільняються з

посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

У разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в

тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом,

перші заступники та заступники відповідного керівника центрального

органу виконавчої влади звільняються з посад Кабінетом Міністрів України.

2. Пропозиції Прем'єр-міністрові України стосовно кандидатур на

посади для призначення на посаду та звільнення з посади керівника

центрального органу виконавчої влади та його заступників вносить

міністр, який спрямовує та координує діяльність центрального органу

виконавчої влади.

Керівник центрального органу виконавчої влади вносить на розгляд

міністра пропозиції щодо призначення на посади для призначення на

посаду та звільнення з посади та звільнення з посад своїх заступників.

……………

4. Керівник центрального органу виконавчої влади:

……………

2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в апараті

центрального органу виконавчої влади та його територіальних органах

Конституції та законів України, актів та доручень Президента України,

актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств;

……………

31) за погодженням із Міністерством фінансів України

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної бюджетної політики затверджує штатний розпис та кошторис

апарату центрального органу виконавчої влади;

……………ˮ/.

14. В абзаці четвертому частини першої статті 21 слова "Президентом

України" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".

/Попередня редакція статті із змінами

……………

,,Стаття 21. Територіальні органи центрального органу виконавчої

влади

……………

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади

створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про

центральний орган виконавчої влади, затвердженим Президентом України

Кабінетом Міністрів України.

……………ˮ/.

15. У частині першій статті 23 слова "актів та доручень Президента

України" замінити словами "актів Президента України та постанов Верховної

Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України".

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 23. Накази центрального органу виконавчої влади

1. Центральний орган виконавчої влади у межах своїх

повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів

та доручень Президента України актів Президента України та постанов

Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів

України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає

накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх

виконання.

……………ˮ/.

16. У статті 24:

в абзаці другому частини першої слова "Президентом України" замінити

словами "Кабінетом Міністрів України";

у частині другій:

в абзаці першому слова "та звільняються з посад Президентом України за

згодою Верховної Ради України" замінити словами "за поданням Прем’єр-

міністра України та звільняються з посад Верховною Радою України";

в абзаці другому слова "за поданням Прем’єр-міністра України та

звільняються з посад Президентом України" замінити словами "та звільняються

з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України";

у частині четвертій слова "Президентом України" замінити словами

"Кабінетом Міністрів України", а слова "актами Президента України"

виключити.

/Попередня редакція статті із змінами

,,Стаття 24. Антимонопольний комітет України, Фонд державного

майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України та

інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

1. Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна

України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України є

центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

можуть бути утворені Президентом України Кабінетом Міністрів України.

2. Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду

державного майна України, Голова Державного комітету телебачення і

радіомовлення України призначаються на посади та звільняються з посад

Президентом України та звільняються з посад Кабінетом Міністрів

України за поданням Прем’єр-міністра України за згодою Верховної Ради

України.

Заступники Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду

державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і

радіомовлення України призначаються на посади за поданням Прем'єр-

міністра України та звільняються з посад Президентом України та

звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-

міністра України.

……………

4. Положення цього Закону поширюються на Антимонопольний

комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет

телебачення і радіомовлення України, інші утворені Президентом України

Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади зі

спеціальним статусом, крім випадків, коли Конституцією та законами

України, актами Президента України визначені інші особливості

організації та порядку їх діяльності.

……………ˮ/.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його

опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня

опублікування цього Закону:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

3) забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у

відповідність із цим Законом.

– № 794-VII від 27 лютого 2014 року ,,Про Кабінет Міністрів

Україниˮ (текст додається).

– № 798-VII від 27 лютого 2014 року ,,Про внесення змін до статті 2

Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх

у відповідність із Конституцією України".

– № 841-VII від 28 лютого 2014 року ,,Про внесення змін до статті

90 Закону України "Про вибори Президента Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до статті 90 Закону України "Про вибори Президента України"

(Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 20-21, ст. 291; 2009 р., № 50, ст.

754) такі зміни:

у частині четвертій слова "сімдесят днів" замінити словами "сорок днів",

слова "партій (блоків)" замінити словами "кандидатів на пост Президента

України", а слова "вісімдесят днів" - словами "сорок п’ять днів";

включити частини сьому та восьму такого змісту:

"7. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування

не пізніш як за вісімдесят днів до дня виборів відводять місця та обладнують

стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення матеріалів

передвиборної агітації.

8. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу

для проведення передвиборної агітації встановлюються відповідним засобом

масової інформації не пізніш як за вісімдесят днів до дня виборів у розмірі, що

не може перевищувати розміру середньоарифметичного значення ціни за

комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання

прибутку) за останній квартал року, що передує року проведення виборів. При

цьому засоби масової інформації можуть розрахувати такі розцінки вартості

одиниці друкованої площі чи ефірного часу окремо для робочих днів і окремо

для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю

потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі.

Засоби масової інформації усіх форм власності не пізніш як за сімдесят

вісім днів до дня виборів зобов’язані опублікувати в друкованих засобах

масової інформації розцінки вартості однієї хвилини (секунди) ефірного часу та

розцінки вартості одиниці друкованої площі".

2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

– № 839-VII від 28 лютого 2014 року ,,Про реабілітацію осіб на

виконання рішень Європейського суду з прав людиниˮ.

Стаття 1. Вважати реабілітованими осіб, які були засуджені судами за

вчинення злочинів, передбачених статтями 191, 364, 365 та 367 Кримінального

кодексу України, за умов, визначених цим Законом.

Стаття 2. Дія цього Закону поширюється на осіб, які були засуджені

судом в період з 1 лютого 2010 року до 1 березня 2014 року.

Стаття 3. Реабілітації підлягають ті особи, за скаргами яких проти

України Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 18

Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 4. Особи, на яких поширюється дія цього Закону, вважаються

реабілітованими та автоматично поновленими в усіх правах з моменту

набрання чинності цим Законом.

Стаття 5. Вироки, винесені стосовно таких осіб, скасовуються судом

першої інстанції, який розглядав справу, протягом 10 днів з моменту подання

відповідної заяви особою, на яку поширюється дія цього Закону.

Стаття 6. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

– № 836-VII від 28 лютого 2014 року ,,Про внесення змін до Закону

України "Про статус народного депутата Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Закону України "Про статус народного депутата України"

(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212 із наступними

змінами) такі зміни:

1) у статті 20:

частини третю і п’яту виключити;

абзац другий частини шостої виключити;

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка у

міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів";

частини десяту і одинадцяту виключити;

третє речення абзацу сьомого, абзаци дев’ятий і десятий частини

дванадцятої виключити;

абзац перший частини тринадцятої викласти в такій редакції:

"13. За народним депутатом, строк повноважень якого закінчився,

зберігається безкоштовне медичне обслуговування у тих закладах охорони

здоров’я, до яких він був прикріплений у період виконання депутатських

повноважень";

2) статті 21 і 22 виключити;

3) у статті 23:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. У витратах на забезпечення діяльності Верховної Ради України

передбачаються кошти на проїзд народними депутатами усіма видами

транспорту. В кошторисі витрат на утримання Верховної Ради України

затверджується ліміт коштів, який щомісяця видається кожному народному

депутатові для проїзду територією України";

частини третю - сьому виключити;

4) статтю 30 виключити;

5) частину сьому статті 33 викласти в такій редакції:

"7. Народний депутат безкоштовно забезпечується медичним

обслуговуванням";

6) текст статті 35 викласти в такій редакції:

"1. Народному депутату, за його заявою, виплачується щомісячна

компенсація для оренди житла або винайму готельного номера в розмірі,

встановленому кошторисом Верховної Ради України.

2. Право на таку компенсацію мають народні депутати, місце проживання

яких, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від

меж міста Київ.

3. Список народних депутатів, які отримують компенсації на оренду

житла та на винайм готельного номера, підлягає щоквартальній публікації в

газеті "Голос України" та щомісячно оприлюднюється на сайті Верховної Ради

України".

1.2. Верховною Радою України прийнято Закон України № 848-VII

від 04 березня 2014 року ,,Про ратифікацію Меморандуму про

взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як

Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним

банком України як Агентом позичальника та Європейським Союзом як

Кредитором щодо надання Україні макрофінансової допомоги Європейського

Союзу у сумі до 610 мільйонів євроˮ набрання чинності відбудеться

22.03.2014.

2. Постанови Верховної Ради України.

№ 744-VII від 21 лютого 2014 року ,,Про звільнення від виконання

обов’язків Міністра внутрішніх справ України Захарченка В.Ю.ˮ.

За систематичне і грубе порушення Конституції та законів України,

перевищення влади та посадових повноважень, що виразилося у незаконному

відданні наказів про безпідставне застосування заходів фізичного впливу,

спеціальних засобів та вогнепальної зброї, яке призвело до масового порушення

конституційних прав і свобод людини і громадянина, десятків убитих та сотень

поранених громадян, керуючись пунктом 12 частини першої статті 85

Конституції України, Верховна Рада України постановляє:

1. Звільнити Захарченка Віталія Юрійовича від виконання обов’язків

Міністра внутрішніх справ України, що має наслідком відсторонення його з

посади.

2. Ця Постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом

України "Про відновлення дії окремих положень Конституції України" від 21

лютого 2014 року № 742-VII.

– № 748-VII від 22 лютого 2014 року ,,Про Голову Верховної Ради

Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

Обрати народного депутата України ТУРЧИНОВА Олександра

Валентиновича Головою Верховної Ради України.

– № 754-VII від 22 лютого 2014 року ,,Про тимчасове виконання

обов’язків Міністра внутрішніх справ України Аваковим А.Б.ˮ.

У зв’язку з рішенням Верховної Ради України про взяття політичної

відповідальності за ситуацію в Україні, тимчасово, до сформування

персонального складу Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції

України, Верховна Рада України постановляє:

Покласти виконання обов’язків Міністра внутрішніх справ України на

Авакова Арсена Борисовича.

– № 750-VII від 22 лютого 2014 року ,,Про текст Конституції

України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними

законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року

№ 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VIIˮ.

Виходячи з того, що Конституція України є актом установчої влади

Українського народу,

враховуючи наявні у парламенту виключні повноваження вносити зміни

до Конституції України як елемент установчої влади,

усвідомлюючи, що такі установчі повноваження Верховної Ради України

беззаперечно унеможливлюють здійснення іншими органами державної влади

чи їх посадовими особами будь-яких дій стосовно зміни конституційних норм,

зважаючи на те, що Конституційний Суд України у пункті 3

резолютивної частини Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі

про додержання процедури внесення змін до Конституції України поклав на

органи державної влади обов’язок щодо невідкладного виконання цього

Рішення, і таке виконання зумовлює внесення змін до Конституції України за

процедурою, визначеною розділом XIII Конституції України,

враховуючи, що дотримання встановленої Конституцією України

процедури внесення змін до Конституції України, визначеної розділом XIII

Конституції України, є однією з базових умов легітимності конституційного

правопорядку в України,

підтверджуючи, що на момент прийняття Конституційним Судом

України Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі про

додержання процедури внесення змін до Конституції України положення

Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004

року № 2222-IV стали невід’ємною складовою Конституції України, а сам закон

вичерпав свою функцію, що встановлено Ухвалою Конституційного Суду

України від 5 лютого 2008 року № 6-у/2008 про відмову у відкритті

конституційного провадження у справі за конституційним поданням 102

народних депутатів України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції

України", Закону України "Про внесення зміни до розділу IV "Прикінцеві та

перехідні положення" Закону України "Про Конституційний Суд України", яка

є остаточною в силу положень статті 50 Закону України "Про Конституційний

Суд України",

керуючись положеннями статей 147-153 Конституції України, які не

надають Конституційному Суду України повноважень перевіряти на

конституційність окремі частини чи положення Конституції України, а так само

вносити зміни до Основного Закону України,

зважаючи на висновки Європейської Комісії "За демократію через право"

(Висновок "Про конституційну ситуацію в Україні" від 20 грудня 2010 року

(далі - Висновок) про те, що: відновлення - за Рішенням Конституційного Суду

України - чинності тексту Конституції України 1996 року "шляхом визнання

неконституційним Закону України "Про внесення змін до Конституції України"

від 8 грудня 2004 року № 2222-IV" "порушило питання легітимності діючих

інститутів державної влади, оскільки президента та парламент було обрано на

основі конституційних положень, які надалі було визнано такими, що втратили

чинність", а також - що "унаслідок цього Рішення Конституційного Суду

України Президент України набув набагато більше повноважень, ніж це було

відомо виборцям на момент його обрання" та що відтоді "діяльність головних

органів державної влади базується на нормах, змінених Судом, а не нормах,

змінених Верховною Радою України як демократично легітимним органом"

(пункт 70 Висновку),

маючи на меті відновити легітимність конституційного правопорядку в

Україні як єдиний уповноважений на таку дію орган, Верховна Рада України

постановляє:

1. Визнати такими, що є чинними на території України положення

Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від

8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19

вересня 2013 року № 586-VII.

2. Закони та інші нормативно-правові акти є чинними в частині, що не

суперечить положенням Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії

Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями,

внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого

2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII, і мають бути

невідкладно приведені у відповідність до вищезазначеної редакції Конституції

України.

3. Верховна Рада України сьомого скликання, обрана на чергових

виборах 28 жовтня 2012 року, здійснює повноваження, передбачені

положеннями Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради

України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами

України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI,

від 19 вересня 2013 року № 586-VII, до набуття повноважень Верховною Радою

України, обраною на чергових виборах в останню неділю жовтня 2017 року.

4. Коаліція депутатських фракцій формується у Верховній Раді України

сьомого скликання протягом одного місяця з дня, наступного за днем набрання

чинності цією Постановою з урахуванням Рішення Конституційного Суду

України № 11-рп/2010 від 6 квітня 2010 року у справі за конституційним

поданням 68 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення

положень частини шостої статті 83 Конституції України, частини четвертої

статті 59 Регламенту Верховної Ради України.

5. Опублікувати цю Постанову, а також текст Конституції України,

прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із

змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року

№ 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-

VII, у газеті "Голос України" та у Відомостях Верховної Ради України.

6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

7. Ця Постанова втрачає чинність з моменту набрання чинності Законом

України "Про відновлення дії окремих положень Конституції України" від 21

лютого 2014 року № 742-VII.

– № 757-VII від 22 лютого 2014 року ,,Про самоусунення

Президента України від виконання конституційних повноважень та

призначення позачергових виборів Президента Україниˮ.

Враховуючи, що Президент України В. Янукович самоусунувся від

виконання конституційних повноважень, що загрожує керованості держави,

територіальній цілісності і суверенітету України, масовому порушенню прав і

свобод громадян, виходячи з обставин крайньої необхідності, виражаючи

суверенну волю Українського народу, Верховна Рада України постановляє:

1. Встановити, що Президент України В. Янукович у неконституційний

спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким,

що не виконує свої обов’язки.

2. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 85 Конституції

України призначити позачергові вибори Президента України на 25 травня

2014 року.

3. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

– № 764-VII від 23 лютого 2014 року ,,Про покладення на Голову

Верховної Ради України виконання обов’язків Президента України згідно із

статтею 112 Конституції Україниˮ.

Враховуючи, що Президент України В.Янукович самоусунувся від

виконання конституційних повноважень, Верховна Рада України постановляє:

1. Покласти на Голову Верховної Ради України Турчинова Олександра

Валентиновича виконання ним обов’язків Президента України згідно із статтею

112 Конституції України.

2. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

– № 788-VII від 25 лютого 2014 року ,,Про уповноваження

виконуючого обов’язки Президента України, Голову Верховної Ради України

Турчинова О.В. на підписання законів Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

1. Уповноважити виконуючого обов’язки Президента України,

Голову Верховної Ради України Турчинова О.В. на підписання законів

України, прийнятих з 21 лютого 2014 року, на період до здійснення

відповідних повноважень Президента України.

2. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

– № 791-VII від 25 лютого 2014 року ,,Про призначення

позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської

міської ради 25 травня 2014 рокуˮ.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 85 Конституції України,

частин другої та третьої статті 23 Закону України "Про столицю України -

місто-герой Київ", частин першої та четвертої статті 78 та частини першої

статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини

третьої статті 14, частини першої статті 15, статей 60, 61, 83 Закону України

"Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих

рад та сільських, селищних, міських голів" Верховна Рада України постановляє:

1. Призначити позачергові вибори Київського міського голови та

депутатів Київської міської ради на неділю 25 травня 2014 року та провести їх у

порядку, визначеному Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських

голів".

2. Центральній виборчій комісії з урахуванням пропозицій відповідної

територіальної виборчої комісії визначити в установленому порядку обсяг

бюджетних видатків, необхідних для проведення позачергових виборів

Київського міського голови та депутатів Київської міської ради.

3. Кабінету Міністрів України в межах своїх повноважень вжити

невідкладних заходів щодо забезпечення фінансування позачергових виборів

Київського міського голови та депутатів Київської міської ради.

4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

– № 800-VII від 27 лютого 2014 року ,,Про призначення Яценюка

А.П. Прем’єр-міністром Україниˮ.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини другої

статті 114 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

1. Призначити Яценюка Арсенія Петровича на посаду Прем’єр-міністра

України.

2. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

– № 801-VII від 27 лютого 2014 року ,,Про звільнення з посад членів

Кабінету Міністрів Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

1. У зв’язку із сформуванням персонального складу Кабінету Міністрів

України звільнити:

Арбузова Сергія Геннадійовича з посади Першого віце-прем’єр-міністра

України;

Бойка Юрія Анатолійовича з посади Віце-прем’єр-міністра України;

Вілкула Олександра Юрійовича з посади Віце-прем’єр-міністра України;

Грищенка Костянтина Івановича з посади Віце-прем’єр-міністра України;

Богатирьову Раїсу Василівну з посади Міністра охорони здоров’я

України;

Захарченка Віталія Юрійовича з посади Міністра внутрішніх справ

України;

Клименка Олександра Вікторовича з посади Міністра доходів і зборів

України;

Кожару Леоніда Олександровича з посади Міністра закордонних справ

України;

Козака Володимира Васильовича з посади Міністра інфраструктури

України;

Колобова Юрія Володимировича з посади Міністра фінансів України;

Королевську Наталію Юріївну з посади Міністра соціальної політики

України;

Короленка Михайла Костянтиновича з посади Міністра промислової

політики України;

Лебедєва Павла Валентиновича з посади Міністра оборони України;

Лукаш Олену Леонідівну з посади Міністра юстиції України;

Новохатька Леоніда Михайловича з посади Міністра культури України;

Прасолова Ігоря Миколайовича з посади Міністра економічного розвитку

і торгівлі України;

Присяжнюка Миколу Володимировича з посади Міністра аграрної

політики та продовольства України;

Проскурякова Олега Альбертовича з посади Міністра екології та

природних ресурсів України;

Сафіулліна Равіля Сафовича з посади Міністра молоді та спорту України;

Ставицького Едуарда Анатолійовича з посади Міністра енергетики та

вугільної промисловості України;

Табачника Дмитра Володимировича з посади Міністра освіти і науки

України;

Темника Геннадія Павловича з посади Міністра регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального господарства України.

– № 802-VII від 27 лютого 2014 року ,,Про формування складу

Кабінету Міністрів Україниˮ.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85, частини четвертої

статті 114 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

1. Призначити:

Ярему Віталія Григоровича Першим віце-прем’єр-міністром

України;

Гройсмана Володимира Борисовича Віце-прем’єр-міністром України -

Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального

господарства України;

Сича Олександра Максимовича Віце-прем’єр-міністром України;

Авакова Арсена Борисовича Міністром внутрішніх справ України;

Булатова Дмитра Сергійовича Міністром молоді та спорту України;

Бурбака Максима Юрійовича Міністром інфраструктури України;

Денісову Людмилу Леонтіївну Міністром соціальної політики України;

Квіта Сергія Мироновича Міністром освіти і науки України;

Мохника Андрія Володимировича Міністром екології та природних

ресурсів України;

Мусія Олега Степановича Міністром охорони здоров’я України;

Нищука Євгена Миколайовича Міністром культури України;

Петренка Павла Дмитровича Міністром юстиції України;

Продана Юрія Васильовича Міністром енергетики та вугільної

промисловості України;

Семерака Остапа Михайловича Міністром Кабінету Міністрів України;

Швайку Ігоря Олександровича Міністром аграрної політики та

продовольства України;

Шеремету Павла Михайловича Міністром економічного розвитку і

торгівлі України;

Шлапака Олександра Віталійовича Міністром фінансів України.

– № 831-VII від 28 лютого 2014 року ,,Про Звернення Верховної

Ради України до держав-гарантів відповідно до Меморандуму про гарантії

безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про

нерозповсюдження ядерної зброїˮ (текст додається).

– № 844-VII від 2 березня 2014 року ,,Про Заяву Верховної Ради

Україниˮ.

Спираючись на цілі та принципи, проголошені у статтях 1, 2 та 5 Статуту

Організації Об’єднаних Націй, Верховна Рада України заявляє:

1. Україна є суверенна, незалежна держава, з цілісною, недоторканою

територією, а будь-яке військове втручання у внутрішні справи держави є

неприпустимим.

2. Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною

України, на територію якої поширюється дія Конституції України та законів

України.

3. Неприпустимість територіальних претензій до України закріплена та

гарантована Будапештським меморандумом 1994 року, Договором про дружбу,

співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997

року.

4. Про вимогу неухильного виконання базових угод про перебування

Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, а саме

негайного відведення військ в місця їх дислокації. Будь-яке пересування

військовослужбовців, техніки та озброєнь має здійснюватися виключно за

погодженням із компетентними органами України відповідно до

вищезазначених угод та законодавства України.

5. Про звернення до Президента Російської Федерації В.В. Путіна не

допустити введення Збройних сил Російської Федерації на територію України.

6. Україна гарантує захист основоположних прав і свобод усіх громадян,

які проживають на території України, у тому числі права на вільне

використання мови, свободу віросповідання та світогляду.

7. Проведення місцевих референдумів можливо лише у відповідності до

Конституції України та спеціального Закону.

8. Будь-який конфлікт повинен вирішуватися виключно мирним шляхом

без застосування сили, за участі міжнародного посередництва Організації з

безпеки і співробітництва в Європі, Організації Об’єднаних Націй, Ради

Європи, Європейського Союзу, Співдружності Незалежних Держав, країн

Будапештського меморандуму.

9. Україна дотримується всіх раніше підписаних угод та домовленостей і

забезпечить проведення чесних та прозорих президентських виборів за участі

міжнародних спостерігачів.

10. Прийняття цієї Постанови є виявом волі та єдності усього

Українського народу - громадян усіх національностей.

– № 845-VII від 2 березня 2014 року ,,Про Звернення Верховної Ради

України до парламентів держав - гарантів безпеки України та міжнародних

організаційˮ.

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Звернення Верховної Ради України до парламентів держав -

гарантів безпеки України та міжнародних організацій (додається).

2. Голові Верховної Ради України направити текст Звернення Верховної

Ради України до парламентів держав - гарантів безпеки України та

міжнародних організацій.

3. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

Додаток

до Постанови Верховної Ради України

від 2 березня 2014 року № 845–VII

ЗВЕРНЕННЯ

Верховної Ради України до парламентів держав - гарантів безпеки України

та міжнародних організацій

1 березня 2014 року Рада Федерації Федеральних Зборів Росії ухвалила

рішення щодо можливості використання збройних сил Росії на території

України. Ще раніше російські війська увійшли на територію України в Криму

під надуманим приводом захисту російськомовного населення.

Ці дії Російської Федерації як постійного члена Ради Безпеки ООН, якого

з Україною пов’язує Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, є

неприпустимими.

Дії Росії є кричущим порушенням всіх засадничих принципів

міжнародних відносин і підривають основи безпеки на Європейському

континенті.

Верховна Рада України наголошує, що Україна стала першою і наразі

єдиною державою в світі, яка добровільно, за власною ініціативою відмовилася

від ядерної зброї та ліквідувала всі її запаси під міжнародним контролем.

Умовою такого безпрецедентного кроку стало надання 1994 року з боку

Росії, Сполученого Королівства та США, до яких згодом приєдналися Франція

та КНР, гарантій безпеки, зафіксованих у Меморандумі про гарантії безпеки у

зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної

зброї (Будапештський меморандум).

Росія як одна з держав - гарантів зобов’язалася утримуватися від загрози

силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної

незалежності України, а також поважати незалежність і суверенітет та існуючі

кордони України.

У зв’язку з військовими діями Російської Федерації проти України

Верховна Рада України звертається до парламентів держав - сторін

Будапештського меморандуму та міжнародних організацій із закликом:

направити спеціальні моніторингові місії з метою ознайомлення з

реальним станом справ в Україні;

звернутися до своїх урядів для надання необхідної допомоги з охорони

ядерних об’єктів в Україні.

Верховна Рада України запрошує ООН, ОБСЄ, Раду Європи,

Європейський Союз, НАТО, СНД та інші заінтересовані міжнародні структури

організувати виїзні засідання своїх органів в Україні.

Верховна Рада України виступає з ініціативою створення групи для

проведення переговорів з Російською Федерацією з метою нормалізації

відносин з нею та деескалації ситуації в Європі.

Закликаємо продемонструвати солідарність з Українським народом та

захистити суверенітет і територіальну цілісність України. Потурання

військовим діям проти України може мати непоправні наслідки для всього

світового миропорядку.

– № 857-VII від 11 березня 2014 року ,,Про Заяву Верховної Ради

України у зв’язку із зупиненням дії рішення Верховної Ради Автономної

Республіки Крим від 6 березня 2014 року про проведення 16 березня 2014 року

загальнокримського референдумуˮ (текст додається).

– № 858-VII від 11 березня 2014 року ,,Про Звернення Верховної

Ради України до держав - гарантів безпеки Україниˮ.

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити Звернення Верховної Ради України до держав - гарантів

безпеки України (додається).

2. Голові Верховної Ради України направити текст Звернення Верховної

Ради України до держав - гарантів безпеки України.

3. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.

Додаток

до Постанови Верховної Ради України

від 11 березня 2014 року № 858-VII

ЗВЕРНЕННЯ

Верховної Ради України до держав - гарантів безпеки України

Упродовж останнього часу ситуація на території Автономної Республіки

Крим продовжує різко погіршуватися внаслідок введення Збройних Сил

Російської Федерації.

З огляду на гарантії безпеки, зафіксовані у Меморандумі про гарантії

безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження

ядерної зброї (Будапештський меморандум), Верховна Рада України

звертається до держав - сторін Будапештського меморандуму та міжнародних

організацій із закликом вжити практичних заходів, спрямованих на

забезпечення територіальної цілісності та безпеки України.

Верховна Рада України звертається до Сполученого Королівства Великої

Британії та Північної Ірландії і Сполучених Штатів Америки як країн -

учасниць Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України

до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї з проханням виконати свої

зобов’язання відповідно до його положень та застосувати всі можливі

дипломатичні, політичні, економічні та військові заходи для негайного

припинення агресії та збереження незалежності, суверенітету та існуючих

кордонів України.

Верховна Рада України звертається до Російської Федерації згідно з

положеннями Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням

України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї із вимогою

негайного виведення військ з території України та припинення агресії проти

Української Держави та гарантування її територіальної цілісності та

незалежності.

3. Нормативні акти Кабінету Міністрів України

3.1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2014 р.

№ 80-р ,,Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2014

рікˮ.

3.2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р.

№ 99-р ,,Про звільнення Дубовика В.Б. з посади першого заступника

Міністра внутрішніх справ Україниˮ.

Звільнити Дубовика Віктора Борисовича з посади першого заступника

Міністра внутрішніх справ України за власним бажанням.

3.3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р.

№ 100-р ,,Про звільнення Ратушняка В.І. з посади заступника Міністра

внутрішніх справ Україниˮ.

Звільнити Ратушняка Віктора Івановича з посади заступника Міністра

внутрішніх справ України відповідно до абзацу третього частини другої статті 9

Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”.

3.4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р.

№ 114-р ,,Про призначення Величковича М.Р. заступником Міністра

внутрішніх справ Україниˮ.

3.5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р.

№ 115-р ,,Про призначення Ярового С.А. заступником Міністра внутрішніх

справ Україниˮ.

3.5. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. № 65

,,Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджетуˮ.

Затверджено заходи щодо економного та раціонального використання

державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та

інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств,

установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, згідно

з додатком.

Зокрема встановлено, що:

1) міністр може мати не більше чотирьох заступників, включаючи

першого заступника міністра та заступника міністра - керівника апарату;

2) легкові автомобілі, що перебувають на балансі органів державної влади

та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств,

установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, і

вивільняються у зв’язку із здійсненням заходів, затверджених цією постановою,

підлягають реалізації.

3.6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 р.

№ 120-р ,,Про призначення Чорновол Т.М. Урядовим уповноваженим з питань

антикорупційної політикиˮ.

3.7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 р.

№ 116-р ,,Про відставку Лекаря С.І.ˮ.

Прийняти відставку заступника Міністра внутрішніх справ України –

керівника апарату Лекаря Сергія Івановича відповідно до абзацу другого

частини другої статті 31 Закону України “Про державну службуˮ.

3.8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 р.

№ 117-р ,,Про призначення Євдокимова В.М. першим заступником

Міністра внутрішніх справ Україниˮ.

Призначити Євдокимова Володимира Миколайовича першим

заступником Міністра внутрішніх справ України.

3.9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 р.

№ 118-р ,,Про призначення Чеботаря С.І. заступником Міністра

внутрішніх справ України - керівником апаратуˮ.

Призначити Чеботаря Сергія Івановича заступником Міністра внутрішніх

справ України – керівником апарату.

4. Накази Міністерства внутрішніх справ України, зареєстровані

в Міністерстві юстиції України.

4.1. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2014 № 27

,,Про внесення змін до наказу МВС України від 07 грудня 2003 року № 1490ˮ

(Інструкція щодо організації проходження служби працівниками органів

внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ МВС України, які

направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки,

затвердженої наказом МВС України від 07 грудня 2003 року № 1490,

зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року

за № 280/8879), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.02.2014

за № 208/24985 (станом на 13.03.2014 – не опубліковано).

4.2. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.01.2014 № 43

,,Про затвердження Змін до наказу МВС України від 22 листопада 2012 року

№ 1077ˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.02.2014 за

№ 251/25028 (публікація – Офіційний вісник України від 28.02.2014, № 16).

Затверджено Зміни до Порядку реєстрації місця проживання та місця

перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього

документів, затвердженого наказом МВС України від 22 листопада 2012 року

№ 1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012

за № 2109/22421.

4.3. Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства

доходів із зборів України від 25.01.2014 № 60/78 ,,Про визнання таким, що

втратив чинність, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби

України та Державної митної служби України від 11 червня 2008 року

№ 505/642ˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.01.2014

за № 267/25044 (публікація – Офіційний вісник України від 25.02.2014, № 15).

Визнано таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної

прикордонної служби України та Державної митної служби України від 11

червня 2008 року № 505/642 „Про затвердження Технології прикордонного та

митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для

автомобільного сполучення”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України

14 серпня 2008 року за № 753/15444.

4.4. Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства

юстиції України від 31.01.2014 № 82/219/5 ,,Про внесення змін до Інструкції

про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної

виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів

(посадових осіб)ˮ, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.02.2014 за

№ 259/25036 (публікація – Офіційний вісник України від 14.02.2014, № 12).

Внесено зміни до Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх

справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому

виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб), затвердженої

наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України

від 25 червня 2002 року № 607/56/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції

України 27 червня 2002 року за № 541/6829 (із змінами).

4.5. Наказ Міністерства юстиції України ,Міністерства внутрішніх

справ України від 07.01.2014 № 288/5/102 ,,Про затвердження Порядку

взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної

прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадженняˮ,

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.02.2014 за № 273/25050

(публікація – Офіційний вісник України від 04.03.2014, № 17).

ДНДЕКЦ МВС України