Про зміни в законодавстві України

з 24 по 29 квітня 2014 року

Моніторингом прийнятих Верховною Радою України законів України,

виданих актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів

Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції

України та інших нормативних документів, що стосуються компетенції

Експертної служби МВС України, з 24 по 29 квітня 2014 року встановлено.

Відповідно до календаря роботи третьої сесії Верховної Ради України

сьомого скликання в квітні 2014 року:

пленарні засідання – 01, з 08 по 11, з 15 по 18, 24 та 29 квітня

2014 року.

робота в комітетах і фракціях – 09, 16, з 22 по 25 квітня 2014 року.

1. Закони України.

Набули чинності Закони України

1.1 № 1169-VII від 27.03.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізаціїˮ

(публікація – Голос України від 31.03.2014 / № 60-61 /).

Внесено зміни до 6 актів законодавства, зокрема:

– Частину другу статті 6 Закону України ,,Про мобілізаційну

підготовку та мобілізаціюˮ викладено в такій редакції:

,,2. Порядок виконання військово-транспортного обов’язку визначається

Кабінетом Міністрів України.

Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких

зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи,

органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також

громадяни внаслідок примусового вилучення чи відчуження транспортних

засобів в особливий період, визначається законом".

/Попередня редакція Закону

,,2. Порядок виконання військово-транспортного обов'язку, а також

порядок відшкодування державою відповідно вартості майна чи збитків, яких

зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні

органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації,

а також громадяни внаслідок примусового вилучення чи відчуження

транспортних засобів в особливий період, визначається законом.ˮ./.

– У Законі України ,,Про військовий обов’язок і військову

службу":

1) у статті 2:

частину четверту після абзацу другого доповнено новим абзацом такого

змісту:

,,військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період".

У зв’язку з цим абзаци третій - шостий вважати відповідно абзацами

четвертим - сьомим;

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,4. Види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий

період; {Частину четверту статті 2 доповнено новим абзацом згідно із

Законом N 1169-VII від 27.03.2014 }

військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і

старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних

закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі

військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової

підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні

заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); { Абзац

частини четвертої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3353-VI від 12.05.2011 }

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.ˮ/.

2) частину першу статті 17 після слів "для здобуття освіти" доповнено

словами "проходження служби у військовому резерві";

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 17. Відстрочка від призову на строкову військову службу

1. Відстрочка від призову на строкову військову службу надається

призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до

цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття

освіти, проходження служби у військовому резерві та продовження

професійної діяльності.

{ Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1169-VII ( 1169-18 ) від 27.03.2014 }ˮ./.

3) частину першу статті 18 після абзацу третього доповнено новим

абзацом такого змісту:

,,які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строку

першого контракту".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - сьомий вважати відповідно абзацами

п’ятим - восьмим;

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 18. Звільнення від призову на строкову військову службу

1. Від призову на строкову військову службу в мирний час

звільняються громадяни України:

які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в

мирний час;

які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного

віку;

які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строку

першого контракту; { Частину першу статті 18 доповнено новим абзацом

згідно із Законом N 1169-VII від 27.03.2014 }

батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра

яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження

військової служби або зборів військовозобов'язаних.

Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій

підставі, можуть його не використовувати;

які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших

державах;

які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження

волі, арешту чи виправних робіт, у тому числі із звільненням від відбування

покарання;

яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові

(спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.ˮ/.

4) у частині першій статті 24:

пункт 1 доповнено словами ,,громадян, призваних на військову службу

під час мобілізації, на особливий період";

пункт 2 доповнено словами ,,у тому числі військовозобов’язаних, які

проходять збори, та резервістів під час мобілізації";

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 24. Початок і закінчення проходження військової служби. Час

та місце виконання обов'язків військової служби

1. Початком проходження військової служби вважається:

1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту -

для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних

на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

{ Пункт 1 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із

Законами N 589-VII від 19.09.2013, N 1169-VII від 27.03.2014 }

2) день зарахування до списків особового складу військової частини

(військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян,

прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі

військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час

мобілізації;

{ Пункт 2 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 1169-VII від 27.03.2014 }

………………ˮ./.

5) у статті 28:

частини другу, третю та п’яту викладено в такій редакції:

,,2. Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові

звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на

розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд - до 50 років.

3. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на

розряди за віком:

1) перший розряд:

молодший офіцерський склад - до 45 років;

старший офіцерський склад:

майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;

полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;

вищий офіцерський склад - до 60 років;

2) другий розряд:

молодший офіцерський склад - до 55 років;

старший офіцерський склад:

майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 55 років;

полковник (капітан 1 рангу) - до 60 років;

вищий офіцерський склад - до 65 років";

,,5. Військовозобов’язані-жінки, незалежно від присвоєних їм військових

звань, зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх

у запасі встановлюється 50 років";

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 28. Розряди запасу та граничний вік перебування

військовозобов'язаних у запасі

1. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що

встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.

2. Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові

звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на

розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд:

рядовий склад - до 40 років;

сержантський і старшинський склад:

сержанти і старшини - до 45 років;

прапорщики і мічмани - до 50 років.

3. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються

на розряди за віком:

1) перший розряд:

молодший офіцерський склад - до 45 років;

старший офіцерський склад:

майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;

полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;

вищий офіцерський склад - до 60 років;

2) другий розряд:

молодший офіцерський склад - до 50 років;

старший офіцерський склад:

майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 55 років;

полковник (капітан 1 рангу) - до 60 років;

вищий офіцерський склад - до 65 років.

4. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним

віком перебування в запасі та у військовому резерві.

5. Військовозобов'язані-жінки незалежно від присвоєних їм військових

звань зараховуються до запасу другого розряду.

Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється: для осіб

офіцерського складу - 50 років, для інших військовозобов'язаних-жінок -

40 років.ˮ/.

6) у статті 39:

включено частину другу такого змісту:

,,2. За громадянами України, які проходять військову службу за призовом

під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року,

зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в

установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності";

доповнити частиною третьою такого змісту:

,,3. За громадянами України, які проходять військову службу за призовом

під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація

підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців".

/Чинна редакція Закону з внесеними змінами

,,Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації.

Демобілізація

1. Призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у

зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з

демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України "Про

мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

{Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1127-VII від 17.03.2014 }

{ Частину другу статті 39 виключено на підставі Закону N 2926-VI

від 13.01.2011 }

2. За громадянами України, які проходять військову службу за

призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного

року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на

підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та

форм власності.

{ До статті 39 включено частину другу згідно із Законом N 1169-VII від

27.03.2014 }

3. За громадянами України, які проходять військову службу за

призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється

державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб -

підприємців.

{ Статтю 39 доповнено частиною третьою згідно із Законом

N 1169-VII від 27.03.2014 }ˮ/.

1.2. № 1166-VII від 27.03.2014 ,,Про запобігання фінансової

катастрофи та створення передумов для економічного зростання в

Україніˮ {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014}

(публікація – Голос України від 31.03.2014 / № 60-61 /).

Зміни внесено до 23 актів законодавства, зокрема до:

– Закону України ,,Про загальну структуру і чисельність

Міністерства внутрішніх справ України"

у статті 2:

1) у першому реченні цифри та слова ,,324400 осіб, у тому числі 240200

осіб рядового і начальницького складу" замінити цифрами та словом ,,245000

осіб";

2) у другому реченні цифри ,,190500" замінити цифрами ,,172000".

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 2. Затвердити загальну чисельність Міністерства

внутрішніх справ України (за винятком чисельності Національної гвардії

України, що визначається Законом України "Про Національну гвардію

України" ( 876-18 )) у кількості 324400 осіб, у тому числі 240200 осіб рядового

і начальницького складу 245000 осіб. За рахунок Державного бюджету

України утримуються 190500 172000 працівників органів внутрішніх справ.

{ Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 138-IV від

12.09.2002, N 1181-IV від 18.09.2003, N 877-VII від 13.03.2014, N 1166-VII від

27.03.2014 }ˮ/.

– Закону України ,,Про міліцію", у статті 22:

1) частину четверту викласти у такій редакції:

,,Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка

плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах

норм, встановлених законодавством";

2) частини шосту та сьому викласти у такій редакції:

,,За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або

вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.

Пільги, передбачені частинами четвертою, п’ятою цієї статті, надаються

за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку

на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який

дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом

Міністрів України".

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 22. Соціальний захист працівників міліції

………………

Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка

по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм,

встановлених законодавством. { Частина четверта статті 22 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від

22.05.2008 }

………………

Пільги на безплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням

за встановленими нормами працівникам міліції, які живуть і працюють у

сільській місцевості та в селищах міського типу, а також пільги

працівникам міліції по оплаті жилої площі, комунальних послуг і палива з 50-

процентною знижкою надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у

грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом

працівника міліції за попередні шість місяців не перевищує величини доходу,

який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України. { Статтю 22 доповнено частиною згідно із

Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною

згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }

За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або

вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом за умови, якщо

середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні

шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову

соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Частина статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2484-12

від 19.06.92, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною

згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }ˮ/.

– Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з

військової служби, та деяких інших осіб", у частині другій статті 13 цифри

"80" замінити цифрами "70" (Зазначені зміни набирають чинності з 1 травня

2014 року).

/Попередня редакція Закону із змінами, що передбачаються

,,Стаття 13. Розміри пенсій за вислугу років

………………..

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не

повинен перевищувати 80 70 процентів відповідних сум грошового

забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби

брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в

установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до

категорії 2, - 95 процентів.

{ Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3946-12 від 04.02.94; в редакції Закону N 103/96-ВР від 25.03.96; із

змінами, внесеними згідно із Законом N 51-IV від 04.07.2002 - набирає

чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет

України на 2003 рік"; в редакції Закону N 3591-IV від 04.04.2006; із змінами,

внесеними згідно із Законом N 3668-VI від 08.07.2011 } { Стаття 13 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 103/96-ВРвід 25.03.96 }ˮ/.

1.3. № 1170-VII від 27.03.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України ,,Про

інформацію" та Закону України ,,Про доступ до публічної інформації"

(публікація – Голос України від 18.04.2014 № 77).

Законом внесено зміни до 56 законодавчих актів, зокрема:

– У Кодексі України про адміністративні правопорушення:

1) у другому реченні частини першої статті 15 слова "носіїв інформації,

які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави" замінити

словами "матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію";

2) в абзаці першому частини третьої статті 164-3 слово

"конфіденціальної" замінити словами "іншої конфіденційної";

3) в абзаці першому частини першої статті 188-31 слова "інформації, яка є

власністю держави" замінити словами "державних інформаційних ресурсів";

4) статтю 212-3 викладено в такій редакції:

,,Стаття 212-3. Порушення права на інформацію та права на звернення

Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої

передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації" та "Про

засади запобігання і протидії корупції", -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти

до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме:

необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом,

ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації,

неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання

інформації, надання недостовірної інформації, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти

до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до

інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до

вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне

надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь

на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії

адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру

та адвокатську діяльність" -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти

до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою

особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових

рішень" -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти

п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення

Закону України "Про звернення громадян" -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти

п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених

частинами першою - шостою цієї статті, за яке особу вже було піддано

адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до

вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські

роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин";

/Попередня редакція Кодексу

,,Стаття 212-3. Порушення права на інформацію

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне

надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у

випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи

юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про доступ

до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про доступ до судових

рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції", або на адвокатський

запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або

члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську

діяльність"-

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти

до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених

частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано

адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до

вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Примітку статті 212-3 виключено на підставі Закону № 3207-VI від

07.04.2011}

{Кодекс доповнено статтею 212-3 згідно із Законом № 676-IV від

03.04.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3262-IV від 22.12.2005,

№ 2938-VI від 13.01.2011, № 2939-VI від 13.01.2011, № 3207-VI від 07.04.2011,

№ 5076-VI від 05.07.2012}ˮ/.

5) назву та частину першу статті 212-5 викласти в такій редакції:

,,Стаття 212-5. Порушення порядку обліку, зберігання і використання

документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову

інформацію

Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та

інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію,

зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у

сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від

шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

/Попередня редакція Кодексу

,,Стаття 212-5. Порушення порядку обліку, зберігання і використання

документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію,

що є власністю держави

Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та

інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю

держави, яке призвело до розголошення такої інформації, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від

шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.ˮ/.

– У статті 330 Кримінального кодексу України:

у назві слова "конфіденційну інформацію, яка знаходиться у володінні

держави" замінити словами "службову інформацію, зібрану у процесі

оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони

країни";

в абзаці першому частини першої слова "економічних, науково-технічних

або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка

знаходиться у володінні держави" замінити словами "відомостей, що

становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової,

контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни".

/Чинна редакція Кодексу із внесеними змінами

Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять

конфіденційну інформацію, яка знаходиться у володінні держави службову

інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної

діяльності, у сфері оборони країни

1. Передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам,

установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-

технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію,

яка знаходиться у володінні держави відомостей, що становлять службову

інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної

діяльності, у сфері оборони країни, особою, якій ці відомості були довірені

або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності

ознак державної зради або шпигунства, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або

позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права

обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох

років або без такого.ˮ/.

3. Частину третю статті 277 Цивільного кодексу України виключено.

/Попередня редакція Кодексу

Стаття 277. Спростування недостовірної інформації

……………

3. Негативна інформація, поширена про особу, вважається

недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

{Частина третя статті 277 в редакції Закону № 3261-IV від

22.12.2005}ˮ/.

– У Кодексі адміністративного судочинства України:

1) у частині п’ятій статті 12 слово "значимою" замінити словом

"необхідною";

2) частину другу статті 17 доповнити пунктом 7 такого змісту:

,,7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної

інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині

доступу до публічної інформації";

/Попередня редакція Кодексу із внесеними змінами

,,Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення

адміністративних справ

……………

2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові

спори, зокрема:

……………

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної

інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині

доступу до публічної інформації.ˮ/.

3) пункт 1 частини першої статті 183-2 викладено в такій редакції:

,,1) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або

розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію".

/Попередня редакція Кодексу

,,Стаття 183-2. Скорочене провадження

1. Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах

щодо:

1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо

розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або

юридичної особи;ˮ/.

5. Третє і четверте речення частини другої статті 3 Закону України ,,Про

міліцію" замінити реченнями такого змісту: "Міліція оприлюднює інформацію

та надає інформацію на запити відповідно до Закону України "Про доступ до

публічної інформації". При органах міліції може проводитися акредитація

представників засобів масової інформації, журналістів відповідно до закону. Не

підлягають розголошенню відомості, що становлять інформацію з обмеженим

доступом, крім випадків, передбачених законом".

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 3. Принципи діяльності міліції

…………………..

Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління,

трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової

інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо

його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть

акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають

розголошенню відомості, що становлять державну або службову

таємницю Міліція оприлюднює інформацію та надає інформацію на запити

відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". При

органах міліції може проводитися акредитація представників засобів

масової інформації, журналістів відповідно до закону. Не підлягають

розголошенню відомості, що становлять інформацію з обмеженим

доступом, крім випадків, передбачених законом.ˮ/.

– У Законі України ,,Про науково-технічну інформацію":

1) статті 6 і 7 викладено в такій редакції:

,,Стаття 6. Права на науково-технічну інформацію

1. Права на науково-технічну інформацію охороняються відповідно до

закону.

2. Підставою виникнення прав на науково-технічну інформацію є

створення науково-технічної інформації своїми силами і за свій рахунок;

виконання договору про створення науково-технічної інформації; виконання

будь-якого договору, що містить умови переходу прав на інформацію до іншої

особи.

3. Права на науково-технічну інформацію, створену кількома особами,

визначаються договором, укладеним між творцями цієї інформації.

4. Права на науково-технічну інформацію, створену за рахунок коштів

державного бюджету, визначаються державою шляхом прийняття загальних

рішень і шляхом укладення договорів між державним органом, що здійснює

фінансування, і виконавцем робіт із створення науково-технічної інформації.

Права на науково-технічну інформацію, що належали фізичним та

юридичним особам, можуть переходити до держави в разі передачі її до

відповідних державних банків даних, фондів або архівів на договірній основі.

Стаття 7. Відносини між особами, яким належать права на науково-

технічну інформацію, її споживачами і посередниками

1. Споживач науково-технічної інформації несе відповідальність за

дотримання прав особи, якій належать права на цю інформацію. Споживач

науково-технічної інформації не має права передачі одержаної науково-

технічної інформації третій особі, якщо це не обумовлено договором з особою,

якій належать права на науково-технічну інформацію.

Якщо споживач науково-технічної інформації одержав від особи, якій

належать права на цю інформацію, або через посередника інформацію, що не

відповідає умовам договору між ними, він має право вимагати безоплатного

усунення недоліків у погоджений строк.

У разі відмови особи, якій належать права на цю інформацію, або

посередника добровільно задовольнити законні вимоги споживача спір

вирішується в суді.

2. Особа, якій належать права на інформацію, здійснює свої права щодо

науково-технічної інформації самостійно або через посередника. Відносини між

особою, якій належать права на інформацію, і посередником регулюються

договором";

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 6. Право власності на науково-технічну інформацію

1. Науково-технічна інформація відповідно до чинного

законодавства є об'єктом права власності.

2. Підставою виникнення права власності на науково-технічну

інформацію є створення науково-технічної інформації своїми силами і за свій

рахунок; виконання договору про створення науково-технічної

інформації; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу

права власності на інформацію до іншої особи.

3. Право власності на науково-технічну інформацію, створену кількома

громадянами або юридичними особами, визначається договором, укладеним

між творцями цієї інформації.

4. Право власності на науково-технічну інформацію, створену на

кошти державного бюджету, визначається державою як прийняттям

загальних рішень, так і встановленням форм договорів між фінансуючим

державним органом і виконавцем робіт по створенню науково-технічної

інформації.

Науково-технічна інформація, що є об'єктом права приватної або

інших форм власності, може переходити в державну власність у разі

передачі її до відповідних державних банків даних, фондів або архівів на

договірній основі. Може використовуватись форма передачі інформації на

зберігання або використання без передачі прав власності в повному обсязі.

Стаття 7. Відносини між власниками науково-технічної інформації, її

споживачами і посередниками

1. Споживач науково-технічної інформації несе відповідальність за

дотримання прав власника цієї інформації. Він не має права передачі

одержаної науково-технічної інформації третій особі, якщо це не

обумовлено договором між власником і споживачем науково-технічної

інформації.

Якщо споживач науково-технічної інформації одержав від її власника

або через посередника інформацію, що не відповідає умовам договору між

ними, він має право вимагати від власника або посередника безплатного

усунення недоліків у погоджений термін.

У разі відмови власника або посередника добровільно задовольнити

законні вимоги споживача спір розв'язується в суді.

( Абзац третій частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно

із Законом N 762-IV від 15.05.2003 )

2. Власник здійснює своє право щодо науково-технічної інформації

самостійно або через посередника. Відносини між власником і посередником

регулюються договором.ˮ/.

2) у частині другій статті 11 слово "Результати" замінити словами "Права

на результати", а слова "є їх власністю" - словами "належать цим особам".

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 11. Державна реєстрація, облік і використання результатів

науково-технічної діяльності

…………..

2. Результати Права на результати науково-дослідних, дослідно-

конструкторських, проектно-технологічних та інших робіт, що проводяться

за рахунок власних коштів юридичних та фізичних осіб, є їх власністю

належать цим особам і реєструються ними на добровільних засадах в

державному органі науково-технічної інформації з наступним поширенням

звітних матеріалів самостійно або через відповідні служби науково-

технічної інформації на договірній основі.ˮ/.

– У Законі України ,,Про державну статистику":

1) у другому реченні частини першої статті 19 слова і цифри "Згідно з

положеннями статей 9 і 24 цього Закону про оплату послуг це" замінити словом

"Це";

2) назву розділу VI та статтю 23 викладено в такій редакції:

"Розділ VI

ПРАВА НА СТАТИСТИЧНУ ІНФОРМАЦІЮ ТА ДОСТУП ДО НЕЇ

Стаття 23. Права на статистичну інформацію

Правила зберігання, опрацювання, поширення, збереження, захисту та

використання статистичної інформації, отриманої у процесі державних

статистичних спостережень, а також первинних даних, отриманих у процесі

проведення інших статистичних спостережень, визначаються відповідно до

закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сфері статистики.

Права на зведену знеособлену статистичну інформацію, отриману

органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, що

проведені за рахунок коштів замовника, визначаються договорами на створення

цієї інформації. Положення таких договорів не можуть суперечити вимогам

цього та інших законів, зокрема щодо вільного доступу до статистичної

інформації";

/Попередня редакція Закону

,,Розділ VI

ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА СТАТИСТИЧНУ

ІНФОРМАЦІЮ ТА ДОСТУП ДО НЕЇ

Стаття 23. Право власності на статистичну інформацію

Статистична інформація, отримана у процесі державних

статистичних спостережень, а також первинні дані, отримані у процесі

проведення інших статистичних спостережень, є державною власністю,

що знаходиться в оперативному управлінні органів державної статистики,

які володіють, використовують і розпоряджаються цією статистичною

інформацією. Правила зберігання, опрацювання, поширення, збереження,

захисту та використання статистичної інформації, отриманої у процесі

державних статистичних спостережень, а також первинних даних,

отриманих у процесі проведення інших статистичних спостережень,

визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері статистики.

{ Частина перша статті 23 в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012 }

Право власності на зведену знеособлену статистичну інформацію,

отриману органами державної статистики у процесі статистичних

спостережень, що проведені за рахунок коштів замовника, визначається

договорами на створення цієї інформації, які також передбачають умови

поширення органами державної статистики вказаної інформації.ˮ/.

3) у статті 24:

абзац четвертий частини третьої після слів "органам місцевого

самоврядування" доповнити словами "а також надання її у відповідь на запит на

інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної

інформації";

частини п’яту - сьому викласти в такій редакції:

"Порядок і умови надання фізичним та юридичним особам статистичної

інформації за запитами визначаються законами України "Про доступ до

публічної інформації", "Про інформацію" та цим Законом.

У разі якщо підготовка і надання статистичної інформації здійснюються

на договірній основі, порядок і умови надання інформації замовнику

визначаються відповідними договорами. Замовники відшкодовують витрати,

пов’язані з виконанням договорів щодо підготовки і надання статистичної

інформації. Виконання та оплата таких робіт здійснюються відповідно до

Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами

державної статистики послуг на платній основі.

Не може бути відмовлено в наданні за запитом знеособленої статистичної

інформації, отриманої в процесі статистичних спостережень, проведених за

рахунок коштів Державного бюджету України чи замовника на підставі

договору. Така статистична інформація не може бути віднесена до

конфіденційної інформації та надається безоплатно, крім випадків

відшкодування фактичних витрат для копіювання та друку відповідно до

Закону України "Про доступ до публічної інформації".

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 24. Порядок та умови доступу до статистичної інформації

………….

Доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом:

………….

безпосереднього її надання державним органам та органам місцевого

самоврядування а також надання її у відповідь на запит на інформацію

відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації, іншим

юридичним, а також фізичним особам.

………….

Порядок і умови надання державним органам, органам місцевого

самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам статистичної

інформації за запитами встановлюються згідно із Законом України "Про

інформацію" та цим Законом.

У випадку, коли надання статистичної інформації здійснюється на

договірній основі, порядок і умови визначаються відповідними договорами.

Запитувачі відшкодовують витрати, пов'язані з виконанням запитів щодо

доступу до статистичної інформації та її наданням. Виконання та оплата

робіт, пов'язаних з цими запитами, здійснюються відповідно до Положення

про проведення статистичних спостережень та надання органами

державної статистики послуг на платній основі.

Не підлягає наданню за запитами статистична інформація, яка має

внутрівідомчий характер і використовується для подальших розрахунків

зведених статистичних даних, розробки звітно-статистичної та іншої

документації, державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної

інформації тощо, що передує їх прийняттю або затвердженню.ˮ/.

– У Законі України ,,Про захист інформації в інформаційно-

телекомунікаційних системах":

1) абзац четвертий статті 1 викласти в такій редакції:

,,володілець інформації - фізична або юридична особа, якій належать

права на інформацію";

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому

значенні:

………….

власник інформації - фізична або юридична особа, якій належить

право власності на інформацію;ˮ/.

2) частину другу статті 3 виключити;

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 3. Суб'єкти відносин

………….

На підставі укладеного договору або за дорученням власник інформації

може надати право розпоряджатися інформацією іншій фізичній або

юридичній особі - розпоряднику інформації.ˮ/.

3) у частині третій статті 4 слово "власника" замінити словом

"володільця";

4) у частині другій статті 8 слово "повинна" замінити словом "повинні";

5) у частині другій статті 9 слово "обробляється" замінити словом

"обробляються";

6) у тексті Закону:

слова "власник інформації" у всіх відмінках і числах замінити словами

"володілець інформації" у відповідному відмінку і числі;

слова "інформація, яка є власністю держави" у всіх відмінках замінити

словами "державні інформаційні ресурси" у відповідному відмінку.

– У Законі України ,,Про захист персональних даних":

1) статтю 5 викладено в такій редакції:

,,Стаття 5. Об’єкти захисту

1. Об’єктами захисту є персональні дані.

2. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації

про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією

персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду,

пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого

самоврядування, посадових або службових повноважень.

3. Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і

зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку,

встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції",

не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених

Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про

отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного

чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України

"Про доступ до публічної інформації".

Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є

персональними даними, до інформації з обмеженим доступом";

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 5. Об'єкти захисту

1. Об'єктами захисту є персональні дані.

{Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 5491-VI від 20.11.2012}

2. Персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом

доступу є інформацією з обмеженим доступом.

{Частину третю статті 5 виключено на підставі Закону № 5491-VI від

20.11.2012}

{Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону № 5491-VI

від 20.11.2012}ˮ/.

2) частину шосту статті 6 після слів "даних про фізичну особу" доповнено

словами "які є конфіденційною інформацією";

3) друге речення частини третьої статті 10 доповнено словами "крім

випадків, передбачених законом";

4) частину першу статті 16 доповнено реченням другим такого змісту:

"Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у

володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України

"Про доступ до публічної інформації".

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 16. Порядок доступу до персональних даних

1. Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається

умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних

даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу

третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні

розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про

доступ до публічної інформаціїˮ/.

– У Законі України ,,Про центральні органи виконавчої влади":

1) у частині шостій статті 15:

доповнено словами "в порядку, передбаченому Законом України "Про

доступ до публічної інформації";

доповнено абзацом другим такого змісту:

,,Проекти наказів міністерства, які мають нормативно-правовий характер,

оприлюднюються на офіційному веб-сайті міністерства відповідно до Закону

України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення

надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом,

коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки";

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 15. Накази міністерства

…………..

6. Всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на

офіційному сайті міністерства в порядку, передбаченому Законом України

"Про доступ до публічної інформації"

Проекти наказів міністерства, які мають нормативно-правовий

характер, оприлюднюються на офіційному веб-сайті міністерства

відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", крім

випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних

випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів

оприлюднюються негайно після їх підготовки. { Частину шосту статті 15

доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1170-VII ( 1170-18 ) від

27.03.2014 }

{ Частина шоста статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1170-VII від 27.03.2014 }ˮ/.

2) статтю 23 доповнити частиною четвертою такого змісту:

,,4. Накази центрального органу виконавчої влади підлягають

обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до

публічної інформації".

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 23. Накази центрального органу виконавчої влади

1. Центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень,

на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента

України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до

Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та

наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру,

організовує та контролює їх виконання.

{ Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N

795-VII від 27.02.2014 }

2. Накази центрального органу виконавчої влади або їх окремі

положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до

адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Накази центрального органу виконавчої влади можуть бути

скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині.

4. Накази центрального органу виконавчої влади підлягають

обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ

до публічної інформації".

{ Статтю 23 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N

1170-VII від 27.03.2014 }ˮ/.

– У Законі України ,,Про засади запобігання і протидії корупції":

1) частину другу статті 12 викласти в такій редакції:

,,2. Відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і

зобов’язання фінансового характеру за минулий рік Президента України,

Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра

України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного

Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів

вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його

заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати,

Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії,

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів

Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, перших заступників та

заступників міністрів, заступників міністрів - керівників апаратів, керівників

інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх

заступників, членів колегіальних державних органів (комісій, рад), сільського,

селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення),

районної, обласної ради та їх заступників, керівників виконавчих органів

сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх

заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради, підлягають

оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання на офіційному веб-сайті

відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування на строк

не менше одного року. У разі відсутності офіційного веб-сайту такі відомості

оприлюднюються шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях

відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування протягом

30 днів з дня подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання

фінансового характеру. Оприлюдненню підлягають усі відомості, зазначені в

декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру,

крім відомостей, що віднесені цим Законом до інформації з обмеженим

доступом.

Відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника

податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також щодо

місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об’єктів, які

наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового

характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не

підлягають";

/Попередня редакція Закону

,,Стаття 12. Фінансовий контроль

…………..

2. Відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і

зобов'язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови

Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра

України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного

Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих

спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його

заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати,

Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії,

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої

кваліфікаційної комісії суддів України, перших заступників та заступників

міністрів, заступників міністрів - керівників апаратів, керівників інших

державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх

заступників, членів колегіальних державних органів (комісій, рад), сільського,

селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення),

районної, обласної ради та їх заступників, керівників виконавчих органів

сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх

заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради підлягають

оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом розміщення на

офіційних веб-сайтах або опублікування в офіційних друкованих виданнях

відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування. Відповідні

відомості, розміщенні на офіційних веб-сайтах державних органів та органів

місцевого самоврядування, оприлюднюються на термін не менше одного року.

Відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника

податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також

реєстрації місця проживання, дати народження декларанта,

місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи,

витрати і зобов’язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим

доступом та оприлюдненню не підлягають.

{Частину другу статті 12 доповнено абзацом другим згідно із Законом

№ 224-VII від 14.05.2013}

{Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 224-VII від 14.05.2013}ˮ/.

2) у частині другій статті 16:

пункт 1 доповнено словами "або державними органами, органами

місцевого самоврядування";

у пункті 2 слова "розміри, види оплати праці осіб, зазначених" замінено

словами "розміри, види оплати праці та будь-яких інших виплат з бюджету

особам, зазначеним";

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 16. Вимоги щодо прозорості інформації

…………………

2. Не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом

інформація про:

1) розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним

та юридичним особам чи одержується від них особами, зазначеними в пункті 1

частини першої статті 4 цього Закону, або державними органами, органами

місцевого самоврядування;

{Пункт 1 частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із

Законом № 1170-VII від 27.03.2014}

2) розміри, види оплати праці осіб, зазначених розміри, види оплати

праці та будь-яких інших виплат з бюджету особам, зазначеним у пункті 1

частини першої статті 4 цього Закону, а також одержані цими особами за

правочинами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, дарунки

(пожертви).

{Пункт 2 частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із

Законом № 1170-VII від 27.03.2014}ˮ/.

3) у частині третій статті 18 слова "але не пізніше дня, наступного за днем

їх внесення належним суб’єктом до відповідного органу державної влади чи

органу місцевого самоврядування" замінити словами і цифрами "але не пізніше

ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття";

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

Стаття 18. Участь громадськості в заходах щодо запобігання і

протидії корупції

…………….

3. Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що

передбачають надання пільг, переваг окремим суб'єктам господарювання, а

також делегування повноважень органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються

на офіційних веб-сайтах органів державної влади, органів місцевого

самоврядування невідкладно, але не пізніше дня, наступного за днем їх

внесення належним суб’єктом до відповідного органу державної влади чи

органу місцевого самоврядування але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня

їх розгляду з метою прийняття.

{Частина третя статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1170-

VII від 27.03.2014} ˮ/.

4) частину четверту статті 21 доповнити абзацом восьмим такого змісту:

,,Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу

та не можуть бути обмежені в доступі".

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 21. Види відповідальності та систематизація відомостей про

корупційні правопорушення

{Назва статті 21 в редакції Закону № 224-VII від 14.05.2013}

…………..

4. Міністерство юстиції України забезпечує оприлюднення на своєму

офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які

вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх

внесення до реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є

такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення

корупційного правопорушення:

1) прізвище, ім’я, по батькові;

2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення;

3) склад корупційного правопорушення;

4) вид покарання (стягнення);

5) спосіб вчинення дисциплінарного проступку;

6) вид дисциплінарного стягнення.

Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про

особу та не можуть бути обмежені в доступі.

{Частину четверту статті 21 доповнено абзацом восьмим згідно із

Законом № 1170-VII від 27.03.2014}

{Статтю 21 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 224-

VII від 14.05.2013 - зміна набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. пункт 1

розділу II Закону № 224-VII від 14.05.2013}ˮ/.

– У Законі України ,,Про Кабінет Міністрів України":

1) у частині четвертій статті 3:

третє речення викладено в такій редакції: "Акти Кабінету Міністрів

України підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону

України "Про доступ до публічної інформації";

доповнено абзацом другим такого змісту:

"Проекти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України

оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до

публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та

інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів

оприлюднюються негайно після їх підготовки";

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України

…………………

4. Кабінет Міністрів України регулярно інформує громадськість через

засоби масової інформації про свою діяльність, залучає громадян до процесу

прийняття рішень, що мають важливе суспільне значення. Прийняття

Кабінетом Міністрів України актів, що містять інформацію з обмеженим

доступом, можливе лише у випадках, визначених законом, у зв’язку із

забезпеченням національної безпеки та оборони України. Всі акти Кабінету

Міністрів України підлягають обов’язковому оприлюдненню, крім тих, що

містять інформацію з обмеженим доступом Акти Кабінету Міністрів

України підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону

України "Про доступ до публічної інформації.

Проекти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України

оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ

до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій

та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти

актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.ˮ/.

2) частину другу статті 47 доповнено абзацом другим такого змісту:

,,Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до

Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання

відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України".

/Чинна редакція Закону із внесеними змінами

,,Стаття 47. Секретаріат Кабінету Міністрів України

…………………

2. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та

проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем’єр-

міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-

міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства.

Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої

влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших

документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України.

Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до

Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання

відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.ˮ/.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його

опублікування.

2. Гриф "Для службового користування" чи інші грифи, що передбачають

обмеження доступу до документа або інформації в ньому, які були надані до

набрання чинності Законом України "Про доступ до публічної інформації",

крім грифів секретності, втрачають чинність, а відповідні документи

підлягають розкриттю та наданню на запит, через один рік після набрання

чинності цим Законом, якщо зазначені грифи не були переглянуті та

підтверджені відповідно до Закону України "Про доступ до публічної

інформації".

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів відповідно до цього

Закону;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у

відповідність із цим Законом;

2) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом

затвердити порядок обліку, зберігання і використання документів та інших

матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, зібрану в

процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері

оборони країни.

1.4. № 1183-VII від 08.04.2014 ,,Про внесення змін до Кримінального

кодексу Україниˮ (публікація – Голос України від 17.04.2014 № 76).

До Кримінального кодексу України внесено такі зміни:

1. Частину п’яту статті 49 викладено в такій редакції:

,,5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ

національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та

безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442

цього Кодексу".

/Чинна редакція Кодексу із внесеними змінами

Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із

закінченням строків давності

……………….

5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та

безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті

442 цього Кодексу.

{ Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII від

16.05.2013 }

5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ

національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти

миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині

першій статті 442 цього Кодексу.ˮ/.

2. У статті 110:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років";

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років";

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років

або довічним позбавленням волі".

/Чинна редакція Кодексу із внесеними змінами

,,Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і

недоторканність України

1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного

кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією

України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами

до вчинення таких дій, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або

позбавленням волі на той самий строк.

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або

повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з

розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк.

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які

призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти

років або довічним позбавленням волі.ˮ/.

3. Абзац другий частини першої статті 111 викласти в такій редакції:

"карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти

років".

/Чинна редакція Кодексу із внесеними змінами

,,Стаття 110-1. Екстремістська діяльність

1. Виготовлення, зберігання з метою збуту чи розповсюдження, а

також збут чи розповсюдження екстремістських матеріалів, у тому числі

через засоби масової інформації, мережу Інтернет, соціальні інтернет-

мережі, використання чи демонстрування екстремістських матеріалів

перед масовим зібранням людей, у тому числі на зборах, мітингах, під час

вуличних походів, демонстрацій, публічні висловлювання чи заклики

екстремістського характеру, а також фінансування зазначених дій або

інше сприяння їх організації чи здійсненню, у тому числі шляхом надання

інформаційних послуг, грошових коштів, нерухомості, навчальної,

поліграфічної чи матеріально-технічної бази, телефонного, факсимільного

чи інших

видів зв’язку, за відсутності ознак більш тяжкого злочину, - тягнуть за

собою накладення штрафу від двохсот до вісімсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян з конфіскацією екстремістських матеріалів.

карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до

п’ятнадцяти років.ˮ/.

4. Абзац другий статті 113 викласти в такій редакції:

"карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років".

/Чинна редакція Кодексу із внесеними змінами

,,Стаття 113. Диверсія

Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій,

спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи

іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які

мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також

вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне

забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти

років.

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти

років.ˮ/.

5. Абзац другий частини першої статті 114 викласти в такій редакції:

"караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років".

/Чинна редакція Кодексу із внесеними змінами

,,Стаття 114. Шпигунство

1. Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній

організації або їх представникам відомостей, що становлять державну

таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти

років.

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти

років.ˮ/.

6. Розділ 1 Особливої частини "Злочини проти основ національної

безпеки України" доповнено статтею 114-1 такого змісту:

,,Стаття 114-1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил

України та інших військових формувань

1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших

військових формувань в особливий період -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких

наслідків, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років".

7. У статті 279:

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років";

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років".

/Чинна редакція Кодексу із внесеними змінами

Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також

захоплення транспортного підприємства

1. Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування

перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило

нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей,

або настання інших тяжких наслідків, -

карається штрафом від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до

шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого

транспортного підприємства, установи або організації -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти

років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо

вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

{ Стаття 279 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2742-VI від

02.12.2010, N 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону

N 732-VII від 28.01.2014 }ˮ/.

1.5. № 1190-VII від 08.04.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо посилення матеріально-фінансового

забезпечення обороноздатності державиˮ (публікація – Голос України від

17.04.2014 № 76).

1.6. № 1185-VII 08.04.2014 ,,Про амністію у 2014 роціˮ (публікація –

Голос України від 18.04.2014 № 77).

1.1.7. № 1191-VII від 08.04.2014 ,,Про внесення змін до Податкового

кодексу України щодо відміни екологічного податку за утилізацію знятих з

експлуатації транспортних засобів та оподаткування акцизним податком

операцій з переобладнання ввезеного на митну територію України

транспортного засобу у підакцизний легковий автомобільˮ (публікація – Голос

України від 18.04.2014 № 77).

1.1.8. № 1193-VII від 09.04.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного

характеруˮ (публікація – Голос України від 25.04.2014 № 81).

1.1.9. № 1200-VII від 10.04.2014 ,,Про внесення змін до Податкового

кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення

окремих неузгодженостей норм законодавстваˮ (публікація – Голос України

від 18.04.2014 № 77).

1.1.10. № 1197-VII від 10.04.2014 ,,Про здійснення державних

закупівельˮ (публікація – Голос України від 19.04.2014 № 78). Текст

додається.

1.1.11. № 1198-VII від 10.04.2014 ,,Про внесення змін до деяких

законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносіїˮ (публікація –

Голос України від 25.04.2014 № 81).

1.1.12. № 1201-VII від 10.04.2014 ,,Про внесення змін до Митного

кодексу Україниˮ (публікація – Голос України від 25.04.2014 № 81).

1.1.13. № 1210-VII від 15.04.2014 ,,Про внесення змін до Бюджетного

кодексу Україниˮ (публікація – Голос України від 25.04.2014 № 81).

1.1.15. № 1213-VII від 15.04.2014 ,,Про внесення змін до Основ

законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики

та лікування рідкісних (орфанних) захворюваньˮ (публікація – Голос України

від 25.04.2014 № 81).

1.1.16. № 1207-VII від 15.04.2014 ,,Про забезпечення прав і свобод

громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території Україниˮ

(публікація – Голос України від 26.04.2014 № 83 / спецвипуск /).

2. Накази Міністерства внутрішніх справ України, зареєстровані

в Міністерстві юстиції України.

2.1. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31.03.2014 № 263

,,Про затвердження Положення про Експертно-перевірну комісію галузевого

державного архіву Міністерства внутрішніх справ Україниˮ, зареєстрований у

Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 430/25207 (станом на 29.04.2014

– неопубліковано). Текст додається.

ДНДЕКЦ МВС України